Рішення № 69984378, 03.11.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6668/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 листопада 2017 року Залізничний районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Кирилюк А.І.

при секретарі Фрейдун А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача подав в суд позовну заяву, в якій просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕс Банк» заборгованість по Кредитному договору № KF 45969 від 10.12.2007 року в сумі 2966,37 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 15.12.2016 року становить 78037,53 грн грн. та судовий збір в розмірі 2 067,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на такі обставини:

10 грудня 2007 року між Публічним акціонерним товариством ВіЕс Банк (правонаступник ВАТ «Електрон Банк») та гр. ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № КГ 45969, згідно якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 19000,00 доларів США(девятнадцять тисяч доларів США 00 центів), з кінцевим строком погашення не пізніше 10.12.2014 року, під 10,99% річних. Позивачем умови Кредитного договору виконано та надано кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується заявою на видачу готівки № 38_35 від 10.12.2007р. В якості забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором № КГ 45969 від 10.12.2007 року з ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № РО 91877 від 10.12.2007 року, згідно з умовами якого ОСОБА_2 являється поручителем по зобовязаннях ОСОБА_1 Згідно п.1.2. Договору поруки № РО 91877 від 10.12.2007 року - Поручитель зобовязаний: «- у випадку порушення Боржником своїх зобовязань перед Кредитором за Кредитним договором № КГ 45969 від 10.12.2007 року Боржник і Поручитель згідно цього договору відповідають перед Кредитором як солідарні боржники». 12 жовтня 2016 року. В якості забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором № КГ 45969 від 10.12.2007 року з ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № КГ45969/S-1 від 04.10.2012 року, згідно з умовами якого ОСОБА_3 являється поручителем по зобовязаннях ОСОБА_1 Банк виконав свої зобовязання за кредитним договором в повному обсязі. Проте відповідачі взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та договором поруки не виконують, зокрема, ОСОБА_1 не сплатив кредит, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як поручителі, не забезпечили погашення такого, чому позивач просить стягнути з них солідарно заборгованість за кредитним договором, що складає 2966,37 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 15.12.2016 року становить 78037,53 грн грн. та судовий збір в розмірі 2 067,00 грн.

Суд ухвалив справу розглядати без участі представника позивача, який представив заяву, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить слухати справу у його відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечує (заява в матеріалах справи), що відповідає вимогам ст.158 ЦПК України.

Відповідачі, які належним чином були повідомлені про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не зявилися, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали, про причини своєї неявки суд не повідомили.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зі змісту ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, 10 грудня 2007 року між Публічним акціонерним товариством ВіЕс Банк (правонаступник ВАТ «Електрон Банк») та гр. ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № КГ 45969, згідно якого Позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 19000,00 доларів США, з кінцевим строком погашення не пізніше 10.12.2014 року (пункт 1.1, 1.2,1.3 Кредитного договору), під 10,99% річних. Позивачем умови Кредитного договору виконано та надано кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується Заявою на видачу готівки № 38_35 від 10.12.2007р.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки. Окрім цього , згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору , а відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики , при цьому розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Ст. 536 Цивільного кодексу передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, при цьому розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

Відповідно ст.612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Окрім цього, відповідно до умов Кредитного договору № КГ 45969 від 10.12.2007 року, а саме п. 5.2.10 Позичальник зобовязаний: повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі пеню та штафні санкції, незалежно від строку зобов'язання у наступних випадках:

-затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць;

-перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків;

-утворення в позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами.

Також згідно п. 5.3.1. Кредитного договору, Банк має право: « - у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобовязань за кредитним договором списати з рахунків Позичальника суми боргу на підставі наказу на примусову сплату боргового зобовязання, звернутися до суду з позовом про стягнення» заборгованості за кредитним договором, вимагати виконання зобовязань за кредитним договором від поручителя (гаранта)»

Позивачем, керуючись ч.2 ст. 105С, ст. 1048 ЦК України та Кредитним договором, надіслано 12 жовтня 2016 року ОСОБА_1 повідомлення-вимогу вих. № 10-3/17531, однак така не дала жодного результату, у звязку із чим заборгованість відповідача залишилась непогашеною. /а.с.25/

Із матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором надав позичальнику кредит у розмірі обумовленому договором.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до вимог ст.546 ЦК України, виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з законом або договором неустойкою (штрафом , пенею).

Як передбачено ч.3 ст.611 ЦК України, сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобовязання. У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Також встановлено, та підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.8/, що ОСОБА_1 порушив взяті на себе, згідно кредитного договору №KF 45969 від 10.12.2007 року, зобовязання, зокрема, має заборгованість в розмірі 2966,37 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 15.12.2016 року становить 78037,53 грн. та судовий збір в розмірі 2 067,00 грн., з яких 1171,73 $ = 30825,19 гривень - заборгованість по кредиту; 914,91 $ = 24068,92 гривень - заборгованість по відсотках.

Враховуючи викладене і беручи до уваги, що ОСОБА_1 односторонньо порушив взяті на себе зобовязання за кредитним договором №KF 45969 від 10.12.2007 року, то, відповідно до вимог ст.1050 ЦК України та умов кредитного договору, позикодавець вправі вимагати повернення кредиту та виплати належних за цим договором платежів.

ОСОБА_3 того, в якості забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором № КГ 45969 від 10.12.2007 року з ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № РО 91877 від 10.12.2007 року, згідно з умовами якого ОСОБА_2 являється поручителем по зобовязаннях ОСОБА_1В./а.с.21/

Згідно п.2 ст.554 ЦК України Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та інших витрат. Межі відповідальності поручителя передбачені також і в п. 2.2. укладеного з ОСОБА_2 Договором поруки № РО 91877 від 10.12.2007 року./а.с.21/

Згідно п.1.2. Договору поруки № РО 91877 від 10.12.2007 року - Поручитель зобовязаний: «- у випадку порушення Боржником своїх зобовязань перед Кредитором за Кредитним договором № КГ 45969 від 10.12.2007 року Боржник і Поручитель згідно цього договору відповідають перед Кредитором як солідарні боржники»

12 жовтня 2016 року Позивачем було надіслано ОСОБА_2 Повідомлення-вимогу вих. № 10-3/17533. Однак, останній, як поручитель за Договором поруки, свої зобовязання з виконання зобовязань згідно Договору поруки та Кредитного договору на дату подання позову не виконав./а.с.26/

Також, в якості забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором № KF 45969 від 10.12.2007 року з ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № KF45969/S-1 від 04.10.2012 року, згідно з умовами якого ОСОБА_3 являється поручителем по зобовязаннях ОСОБА_1 /а.с.22/

Згідно п.2 ст.554 ЦК України Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та інших витрат. Межі відповідальності поручителя передбачені також і в п. 2.2. укладеного з ОСОБА_3 Договором поруки № KF45969/S-1 від 04.10.2012 року./

Згідно п.1.2. Договору поруки № KF45969/S-1 від 04.10.2012 року - Поручитель зобовязаний: «- у випадку порушення Боржником своїх зобовязань перед Кредитором за Кредитним договором № KF 45969 від 10.12.2007 року Боржник і Поручитель згідно цього договору відповідають перед Кредитором як солідарні боржники»

12 жовтня 2016 року Позивачем було надіслано ОСОБА_3 Повідомлення-вимогу вих. № 10-3/17535. Однак, ОСОБА_3, як поручитель за Договором поруки, свої зобовязання з виконання зобовязань згідно Договору поруки та Кредитного договору на дату подання позову не виконав./а.с.27/

13 лютого 2014 року Залізничним районним судом м. Львова винесено рішення про стягнення боргу з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕс Банк» заборгованість за кредитним договором № КF 45969 від 10.12.2007 року в розмірі 5469,17 дол. США, що по курсу НБУ на момент винесення рішення становить 43715,07 грн. та 437,15 грн. судових витрат./а.с.9-11/

20 липня 2016 року на електронних торгах реалізовано предмет застави, а саме: автомобіль марки «КІА Magentis», 2007 р.в., днз ВС0012ВН, коричневого кольору за ціною 151513,35 гривень. 01 серпня 2016 року Шевченківським ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області перераховано на рахунок ПАТ «ВіЕс Банк» кошти у розмірі 44793,02 гривень./а.с.12-13/

Відповідно до п.7.1 кредитного договору № KF 45969 від 10.12.2007 року Кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань./а.с.14-17/

Судом встановлено, що оскільки, кредитний договір № КF 45969 від 10.12.2007 року діє до повного виконання, ПАТ «ВіЕс Банк» мав право нарахувати відсотки з моменту ухвалення рішення про стягнення боргу від 13.02.2014 року до повного виконання зобовязань за Кредитним договором.

У відповідності до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Згідно положень ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання.

ОСОБА_3 цього, як розяснено у п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» предявленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і предявлення до нього позову.

З матеріалів справи вбачається, що позичальнику ОСОБА_1 та поручителям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було направлено вимоги відповідно за №10-3/17531 від 12.10.2016 року, 10-3/17533 від 12.10.2016 року та за №10-3/17535 від 12.10.2016 року повернути суму заборгованості, в яких розяснено наслідки неповернення боргу (а.с.25-27), проте такі залишено без реагування.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що отримання відповідачем ОСОБА_1 кредиту від позивача є доведеним, а факт неповернення позичальником ОСОБА_1 і поручителями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачу кредиту, відсотків і пені в зазначених позивачем сумах не викликає сумніву, оскільки в справі відсутні будь-які об'єктивні дані про це, тому суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі і стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ «ВіЕс Банк» вказану суму заборгованості за кредитним договором № KF 45969 від 10.12.2007 року.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з огляду на зазначене, суд вважає за необхідне стягнути пропорційно із відповідачів на користь позивача суму судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви (а.с.1-2).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 543, 549, 553, 554, 610-611, 627, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» 2966,37 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 15.12.2016 року становить 78037,53 грн. заборгованості за кредитним договором № KF 45969 від 10.12.2007 року.

Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» по 689,00 грн. судового збору з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: А.І. Кирилюк