Рішення № 69982532, 26.10.2017, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

26 жовтня 2017 рокуСправа № 322/1021/17

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: ОСОБА_2

третя особа: Бердянський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

про: стягнення неустойки (пені) у звязку з несплатою аліментів.

02 жовтня 2017 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просив суд: стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 11 868,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

З 4 вересня 2010 року позивач та відповідач перебували у шлюбі, зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції, про що у книзі реєстрації шлюбів був зроблений актовий запис № 465. Від шлюбу сторони мають дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Бердянського міськрайонного сулу Запорізької області від 19 червня 2014 року шлюб між сторонами було розірвано.

19 червня 2014 року Бердянським міськрайонним судом було винесено рішення по справі № 310/3867/14-ц, згідно з яким ОСОБА_2, починаючи з 27 травня 2014 року, повинен платити на користь позивача аліменти на утримання сина в розмірі 516,00 гривень щомісяця до досягнення дитиною, ОСОБА_3, повноліття.

Позивач зазначає, що відповідач виконував обовязки щодо утримання дитини, покладені на нього судом, але починаючи з вересня 2015 року і по теперішній час ОСОБА_2 не виконує рішення суду взагалі.

Невиконання відповідачем судового рішення стало причиною виникнення заборгованості, яка станом на сьогоднішній день становить 11 868,00 гривень.

За наявною у позивача інформацією, відповідач офіційно працює у ПП «ОСОБА_4, ОСОБА_5 «Леон» (ЄДРПОУ 30323991), про що свідчить відповідь з Пенсійного фонду України № НОМЕР_1 від 28.02.2017 року на запит Бердянського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області № 25753058 від 28.02.2017, про осіб-боржників які працюють за трудовим та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи; супровідний лист до постанови Бердянського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізький області № 12459 від 22.06.2017 року; постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 22.06.2017 року. За твердженням позивача, відповідач офіційно працює з травня 2016 року.

Вищевказані дані, на думку позивача, свідчать про наявність вини відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини, ОСОБА_3, та ухилення від їх сплати без поважної причини.

Також позивач з посиланням на постанову Верховного Суду України від 01.10.2014 у справі №6-149цс14 вказує, що пеня нараховується на всю суму несплачених аліментів (заборгованості) за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тим місяцем, протягом якого не проводилось стягнення.

Оскільки зобовязання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, суд повинен зясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобовязань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обовязку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Виходячи з наведеного, позивач просив задовольнити його вимоги.

У судове засідання 26.10.2017 позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув, проте надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також зазначив, що підтримує позов та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неявки, а також не надіслав до суду будь-яких заяв та заперечень проти позову.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, згідно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України та з огляду на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, 26.10.2017 судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

З огляду на неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, згідно з ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В судовому засіданні 26.10.2017 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та зясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

встановив:

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 червня 2014 року по справі № 310/3867/14-ц з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 516,00 гривень щомісяця, починаючи з 27 травня 2014 року, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з розрахунком заборгованості боржника від 03.08.2017 № 17119, складеним державним виконавцем Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_6, борг відповідача по сплаті аліментів за вищезазначеним рішенням суду за період з 01.09.2015 по 01.08.2017 складає 11 868,00 грн., а саме: з 01.09.2015 по 31.12.2015 2 064,00 грн.; з 01.01.2016 по 31.12.2016 6 192,00 грн.; з 01.01.2017 по 01.08.2017 3 612,00 грн.

Будь-яких доказів, які б спростовували наявність у відповідача зазначеної заборгованості по сплаті аліментів, суду не надано.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

За правилом ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, висновок Верховного Суду України, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, є обовязковим для субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальною юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на положення ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, при розгляді даної справи суд враховує правові позиції Верховного Суду України, викладені в постановах від 01 липня 2015 року по справі № 6-94цс15 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 46649969), від 03 лютого 2016 року по справі № 6-1477цс15 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 55987801) від 16 березня 2016 року по справі № 6-2589цс15 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 56610968), від 01 червня 2016 року по справі № 6-535цс16 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 58106456) і приходить до наступних висновків.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обовязку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України в редакції, яка була чинною на момент виникнення заборгованості відповідача по аліментам і діяла по 07.07.2017, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до чинної редакції ч. 1 ст. 196 СК України, що набрала чинності з 08.07.2017, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобовязання. Її завдання сприяти належному виконанню зобовязання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обовязку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обовязку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Наведений у позовній заяві розрахунок пені зазначеним вимогам не відповідає, а з огляду на вищевказаний розрахунок боржника по аліментам від 03.08.2017 № 17119, розмір пені, передбаченої ст. 196 СК України, за наявність заборгованості по аліментам на утримання дитини буде наступним:

- за вересень 2015 року: 516,00 грн.*1%*30дн. = 154,80 грн.;

- за жовтень 2015 року: 516,00 грн.*1%*31дн. = 159,96 грн.;

- за листопад 2015 року: 516,00 грн.*1%*30дн. = 154,80 грн.;

- за грудень 2015 року: 516,00 грн.*1%*31дн. = 159,96 грн.;

- за січень 2016 року: 516,00 грн.*1%*31дн. = 159,96 грн.;

- за лютий 2016 року: 516,00 грн.*1%*29дн. = 149,64 грн.;

- за березень 2016 року: 516,00 грн.*1%*31дн. = 159,96 грн.;

- за квітень 2016 року: 516,00 грн.*1%*30дн. = 154,80 грн.;

- за травень 2016 року: 516,00 грн.*1%*31дн. = 159,96 грн.;

- за червень 2016 року: 516,00 грн.*1%*30дн. = 154,80 грн.;

- за липень 2016 року: 516,00 грн.*1%*31дн. = 159,96 грн.;

- за серпень 2016 року: 516,00 грн.*1%*31дн. = 159,96 грн.;

- за вересень 2016 року: 516,00 грн.*1%*30дн. = 154,80 грн.;

- за жовтень 2016 року: 516,00 грн.*1%*31дн. = 159,96 грн.;

- за листопад 2016 року: 516,00 грн.*1%*30дн. = 154,80 грн.;

- за грудень 2016 року: 516,00 грн.*1%*31дн. = 159,96 грн.;

- за січень 2017 року: 516,00 грн.*1%*31дн. = 159,96 грн.;

- за лютий 2017 року: 516,00 грн.*1%*28дн. = 144,48 грн.;

- за березень 2017 року: 516,00 грн.*1%*31дн. = 159,96 грн.;

- за квітень 2017 року: 516,00 грн.*1%*30дн. = 154,80 грн.;

- за травень 2017 року: 516,00 грн.*1%*31дн. = 159,96 грн.;

- за червень 2017 року: 516,00 грн.*1%*30дн. = 154,80 грн.;

- за липень 2017 року: 516,00 грн.*1%*31дн. = 159,96 грн.

Загальний розмір пені, передбаченої ст. 196 СК України, за наявність заборгованості по аліментам на утримання дитини за період з 01 вересня 2015 року по 31 липня 2017 року становить: 154,80 + 159,96 + 154,80 + 159,96 + 159,96 + 149,64 + 159,96 + 154,80 + 159,96 + 154,80 + 159,96 + 159,96 + 154,80 + 159,96 + 154,80 + 159,96 + 159,96 + 144,48 + 159,96 + 154,80 + 159,96 + 154,80 + 159,96 = 3 612,00 грн.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 01.10.2014 у справі № 6-149цс14 суд визнає необґрунтованим, оскільки дана правова позиція була переглянута Верховним Судом України, про що зазначається у вищезгаданій постанові ВСУ від 03 лютого 2016 року по справі № 6-1477цс15 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 55987801).

Виходячи з наведеного, позовні вимоги про стягнення пені за наявність заборгованості по аліментам на утримання дитини підлягають частковому задоволенню на суму 3 612,00 грн.

За правилом частини третьої статті 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивача, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнено від сплати судового збору.

Отже, виходячи з мінімальної ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру, що, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статі 4 Закону України «Про судовий збір», становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь держави становить: 1600,00 грн.*0,4 = 640,00 грн.

Документально підтверджені судові витрати, понесені відповідачем, у справі відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212 215, 218, 223 226, 294, 296 ЦПК України, суд

вирішив:

1. ОСОБА_7 Василівни до ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 612,00 грн. (три тисячі шістсот дванадцять гривень 00 коп.) пені за період з 01 вересня 2015 року по 31 липня 2017 року за наявність заборгованості по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В задоволенні решти позову відмовити.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 640,00 (шістсот сорок гривень 00 коп.) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, а відповідачем протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.С. Гасанбеков