Вирок № 69982400, 20.10.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.10.2017

Справа № 320/867/15-к

Провадження № 1-кп/320/120/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20» жовтня 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Горбачової Ю.В.,

при секретарі Луценко П.В.,

за участю: прокурора Гончар Д.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження за обвинувальним актом № 12014080140005496 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, не заміжньої, яка має на утриманні малолітню дитину, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (стара назва Дзержинського), 161, к. 107, яка мешкає за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Робоча, 29, раніше не судимої,

обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2014 року о 20 годині 30 хвилин, знаходячись у приміщенні кухні будинку № 29 по вулиці Робочій в місті Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного спяніння, в ході сварки, яка виникла через вживання ОСОБА_4 спиртних напоїв, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень останньому, утримуючи в руці кухонний ніж, яким готувала вечерю, умисно, з метою припинення образливих, на її думку, дій ОСОБА_4 відносно неї, нанесла останньому один удар в верхню частину грудної клітини зліва, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження: одиночне проникаюче в ліву плевральну порожнину колото-різане поранення грудної клітини з локалізацією шкірної рани на рівні 4-го ребра зліва по середній пахвовій лінії (в області лівої пахвової ямки) з пошкодженням по ходу ранового каналу верхньої частки лівої легені, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи №592 кваліфікується, як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відразу після цього, потерпілий ОСОБА_4 був доставлений до медичного закладу - Комунальної установи Територіального медичного обєднання «Мелітопольської міської багатопрофільної лікарні інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області, де 23 листопада 2014 року о 23 годині 05 хвилин внаслідок одиночного проникаючого в ліву плевральну порожнину колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням лівої легені, яке ускладнилися шоком, настала смерть потерпілого ОСОБА_4

Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 з 12 травня 2017 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 та змінила прізвище на «Жидок», що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (серія І-ЖС № 186584, видане Олександрівським районним у м.Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області)

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, визнавала частково, пояснюючи свої дії, як неумисне нанесення ножового поранення ОСОБА_4, коли відштовхувала його від себе. Але, після дослідження судом всіх доказів по справі, ОСОБА_3 визнала себе винною, погодившись з кваліфікацією її дій за ч.2 ст.121 КК України.

Щодо обставин вчинення злочину ОСОБА_1 пояснила, що з ОСОБА_4 познайомилася 8 років тому, згодом вони стали проживати разом однією сімєю, без реєстрації шлюбу. Від даних відносин у них народився син. 22 листопада 2014 року, вони всією родиною перебували у гостях в с.Новобогданівці Мелітопольського району, куди були запрошені на день народження. На святі вона випивала вино, а ОСОБА_4 горілку. В вечорі того ж дня вони поїхали додому на електричці, з вокзалу викликали таксі щоб дістатися дому. По дорозі заїхали в магазин «Амстор», де вона зробила покупки, а чоловік взяв пиво та горілку, не зважаючи на її заперечення проти купівлі горілки. Коли приїхали додому, він залишився на вулиці, а вона зайшла в будинок, переодяглася та почала готувати вечерю та заховала куплену пляшку горілку. Коли ОСОБА_4 зайшов в будинок, він попросив дати йому горілку, на що вона відповіла відмовою, внаслідок чого між ними виникла сварка. В ході сварки, ОСОБА_4, будучи позаду від неї, рукою схопив її за шию і став притискати її голову до поверхні комоду, на якому вона різала цибулю, та іншою рукою вдарив у бік. В цей час до кухні увійшла дитина і заплакала. Намагаючись припинити насильницькі дії ОСОБА_4, вона вивернулася з під його руки, якою він схопив її за шию, та тримаючи у правій руці кухонний ніж, яким готувала вечерю, нанесла чоловікові ножове поранення у верхню ліву частину грудної клітини, відштовхуючи його від себе. Після отримання поранення чоловік присів на підлогу, вона намагалася зняти з нього верхній одяг, щоб надати невідкладну допомогу, зупинити кровотечу. Чоловік заперечував проти виклику швидкої допомоги, але вона все ж таки викликала швидку допомогу та покликала сусідів. Поки чекали лікарів, вона тримала рану, намагаючись допомогти чоловікові. По приїзду медиків чоловіка забрати до лікарні, а вона дочекалася міліцію та після проведення всіх необхідних дій, її забрали до відділку міліції.

Також ОСОБА_1 щиросердно розкаялася у скоєному і просила врахувати цю обставину, як помякшуючу її покарання, а також просила суд застосувати до неї ст. 69 КК України та призначити їй покарання нижче нижчої межі, посилаючись на те, що її дитина зараз зростає без батька та матері, перебуваючи на вихованні у бабусі, якій дуже важко одній слідкувати за онуком в силу погіршення стану здоровя.

Окрім повного визнання ОСОБА_1 своєї провини, її вина повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими в ході судового розгляду.

Так,потерпіла ОСОБА_6суду пояснила, що її син, ОСОБА_4 проживав однією родиною з ОСОБА_3, в них народився син. В неї особисто з ОСОБА_3 відносини не склалися. За весь час сумісного проживання сина з ОСОБА_3, вона лише два рази була у них вдома. Разом син з ОСОБА_3 прожили вісім років. Коли між ними виникали сварки і ОСОБА_3 виганяла його з дому, він приходив жити до неї. Інколи вона помічала на обличчі сина синці та подряпини, які, на її думку, йому могла наносити ОСОБА_3. Потерпіла характеризує свого сина, як тиху, спокійну людину, який любив дуже любив свого сина. Цивільний позов потерпілою до обвинуваченої не заявлено. Вважає, що ОСОБА_3 могла нанести її сину тілесні ушкодження в ході сварки, оскільки вважає її агресивною людиною. Просить суд призначити їй покарання відповідно до вимог чинного законодавства, але на суворому покаранні не наполягає, оскільки в обвинуваченої залишилася малолітня дитина.

Допитана свідок ОСОБА_7суду пояснила, що раніше була одружена з ОСОБА_4, з яким прожили разом 5 років та припинили шлюбні відносини у 1991 році. Після припинення відносин між ними залишилися нормальні стосунки та вони інколи спілкувалися, коли ОСОБА_4 приходив до їх спільної дочки. Їй було відомо, що колишній чоловік проживав разом з ОСОБА_3 та в них народився син. Характеризує ОСОБА_4 тільки з позитивної сторони. Про стосунки з ОСОБА_3 він їй розповідав мало, але вона зрозуміла, що між ним та обвинуваченою були погані стосунки. Іноді, коли вони зустрічалися, вона бачила на його обличчі синці та подряпини. Одного разу він прийшов з розбитими окулярами та, як вона зрозуміла, окуляри йому розбила ОСОБА_3 в ході сварки.

Допитаний свідок ОСОБА_8суду пояснив, що він працював з ОСОБА_4 більше року в ЖЕКу. Характеризує його позитивно, як спокійну, тиху людину, який не зловживав алкогольними напоями. Знав, що ОСОБА_4 проживав з ОСОБА_3, з якою мав спільну дитину. Він чув, що в родині ОСОБА_4 не все гаразд, ОСОБА_3 часто дзвонила йому на роботу, приходила на роботу, влаштовувала сварки. Іноді ОСОБА_4 на роботу приходив з синцями на обличчі, ночував в щитових і та інших підсобних приміщеннях ЖЕКу.

Допитаний свідок ОСОБА_9суду пояснив, що він близько одного року пропрацював з ОСОБА_4 в ЖЕКу. Характеризує його як спокійну, тиху людину, який любив випити, але не зловживав алкогольними напоями. З розмов з ОСОБА_4 він зрозумів, що він проживає з ОСОБА_3, з якою у нього напружені відносини, вона його часто виганяла з дому і він ночував у каптерці в ЖЕКу, ключі від якої брав в нього. Одного разу бачив, що ОСОБА_4 прийшов на роботу з синцем під оком, на що сказав, що посварився з дружиною.

Допитана свідок ОСОБА_10, пояснила, що доводиться загиблому двоюрідною сестрою та інколи з ним спілкувалася. Спочатку міжїї братом та обвинуваченою ОСОБА_3 були нормальні стосунки, але останні роки відносини між ними погіршилися, часто виникали сварки. Характеризує ОСОБА_4 з позитивної сторони, як добру людину. За три тижні до смерті, вона його зустріла в магазині «АТБ» та спитала за гроші від продажу квартири. Він сказав, що зробив операцію сину та погасив кредити. Розповів, що залишилося 3500 доларів за які він хотів купити будинок в п. Мирному, оскільки на той час вони з ОСОБА_3 винаймали житло. При нечастих зустрічах, вона бачила на його обличчі травми. Спиртними напоями брат не зловживав. Зі слів брата їй відомо, що ОСОБА_3 поводилася відносно нього агресивно.

Допитана свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона є сестрою загиблого ОСОБА_4 Останні вісім років брат мешкав з ОСОБА_3 з якою мав спільну дитину. З ОСОБА_3 вона спілкувалася лише один раз, коли вони разом з братом приходили до неї в гості. Більше вона з ОСОБА_3 не спілкувалася, але зі слів брата та його першої дружини їй було відомо, що стосунки між ним та ОСОБА_3 складні, вони часто сварилися. Може охарактеризувати свого брата, як добру, порядну, турботливу людину, яка не здатна на агресивні дії.

Допитана свідок ОСОБА_12суду пояснила, що обвинувачена ОСОБА_3 є хрещеною матірю її онука. 22 листопада 2014 року ОСОБА_3 разом з чоловіком та сином приїхали до них в с. Новобогданівку на день народження онука. ОСОБА_3 за столом пила вино, пяною не була. В вечорі вона запропонувала їм залишитися переночувати, але вони вирішили їхати додому в м. Мелітополь. Ніяких конфліктів між ОСОБА_3 та її чоловіком, ОСОБА_4 в той день не було.

Допитана свідок ОСОБА_13суду пояснила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знає давно, має з обвинуваченою ОСОБА_3 дружні стосунки, часто з нею спілкувалася. Їй відомо, що ОСОБА_4 останнім часом став часто випивати, що не подобалося ОСОБА_3 і між ними з цього приводу відбувалися сварки. Може охарактеризувати загиблого ОСОБА_4, як спокійну, не конфліктну людину, навіть коли був у нетверезому стані, він не проявляв агресії. 22 листопада 2014 року приблизно о 22-й годині ОСОБА_3 повідомила їй по телефону про те, що вдарила ОСОБА_4 ножем. За яких обставин це сталося вона не зрозуміла, оскільки ОСОБА_3 була у збудженому стані, плакала, сказала, що вже викликала швидку та міліцію.

Допитана свідок ОСОБА_14суду пояснила, що знайома з ОСОБА_3 близько 10 років. Зазначає, що між обвинуваченою та загиблим ОСОБА_4 були нормальні стосунки. Коли його звільнили з ТОВ «Руслан комплект», він став частіше випивати, але і в стані алкогольного спяніння він був спокійним, агресію не проявляв. Свідок також пояснила, що на грунті вживання алкоголю ОСОБА_4 між ними виникали сварки, але особисто вона не була свідком їх сварок та бійок.

Допитаний свідок ОСОБА_15суду пояснив, що тривалий час проживав по сусідству з ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Свідок зазначив, що в їх родині часто виникали сварки на побутовому грунті, але він ніколи не бачив, щоб вони билися.

Допитана свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона проживала у сусідньому будинку поруч з будинком, де мешкали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Свідок зазначила, що за весь час їх сумісного проживання жодного разу не бачила ОСОБА_17 у стані алкогольного спяніння.

Допитана свідок ОСОБА_18суду пояснила, що вона є лікарем швидкої допомоги. В листопаді 2014 року до них надійшов виклик на вул. Робочу, де сталося ножове поранення людини. Коли вони приїхали за вказаною адресою, їх зустрів хлопчик, приблизно 4-х років, який провів їх до кімнати. В кімнаті лежав чоловік обличчям до низу. Поряд з ним була жінка, яка пояснила, що перебуваючи у збудженому стані нанесла йому ножове поранення. Свідок також зазначила, що одяг на потерпілому був пропитаний кровю, від нього було чути запах алкоголю. Оскільки стан хворого був дуже важкий, його терміново було направлено до міської лікарні для надання медичної допомоги.

Допитаний свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що у 2014 році він працював інспектором патрульної служби Мелітопольського МВ УМВС. Наприкінці листопада 2014 року разом з інспектором Шило А.С. приїхав за викликом на подію на вул. Робоча. Їх зустріла ОСОБА_3 з дитиною. Вона була у дуже збудженому стані, не могла чітко пояснити, що сталося. З її розповіді було зрозуміло, що вона посварилася з чоловіком і в ході сварки нанесла останньому ножове поранення. На той момент постраждалого вже забрала карета швидкої допомоги. Будь-яких тілесних ушкоджень на відкритих ділянках тіла ОСОБА_3 не було. Після прибуття опергрупи ОСОБА_3 була доставлена до міськвідділу міліції.

Допитаний свідок ОСОБА_20 надав суду аналогічні покази, додавши, що ОСОБА_3 розповідала, що в ході сварки з чоловіком, останній у стані алкогольного спяніння напав на неї, коли вона готувала їжу, чим спровокував її на те, що вона вдарила його ножем.

Допитаний в судовому засіданніексперт ОСОБА_21пояснив, що 24 листопада 2014 року проводив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_4, після проведення ним було складено висновок, в якому зазначено причину смерті останнього. Згідно експертизи при розтині в порожнині було приблизно 1,5 літрів крові, була пошкоджена ліва легеня. Одежа трупа також мала ушкодження і була в крові. Експерт зазначає, що покази обвинуваченої ОСОБА_3 щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень відповідають механізму утворення поранення на тілі ОСОБА_4 Оскільки ніж увійшов у мякі тканини тіла, не зачепивши кістки, то сила удару не була великою, а ближче до середньої. На трупі ОСОБА_4 також були виявлені чисельні ушкодження обличчя. Всі ці ушкодження ОСОБА_4 не міг отримати внаслідок падіння, оскільки пошкодження на лобі було заподіяно загостреним предметом, можливо ножем. Експерт зазначив, що кількість та розташування ран вказують, що між загиблим та нападником могла бути боротьба.

Крім показів свідків та експерта, вина ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме :

- протоколом огляду місця події від 23.11.2014 року, під час проведення якого було оглянуто місце подій та виявлено і вилучено: мікрочастки з пройому вхідних дверей, мікрочастки з пройому міжкімнатних дверей, 10 слідів пальців рук, змив РБК (речовина бурого кольору) з правої та лівої руки ОСОБА_3, контрольні змиви РБК правої та лівої рук ОСОБА_3, змиви РБК з підлоги кімнати, контрольний змив РБК з підлоги кімнати, ніж з деревяною рукояткою з плямами РБК, 2 куртки зі слідами РБК \т. 1 а.с. 91-96\;

- висновком експерта № 823 від 26.11.2014 року з КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, згідно якого при огляді 23 листопада 2014 року у ОСОБА_3 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено \т. 1 а.с. 97\;

- довідкою про причину смерті № 592 від 25.11.2014 року з Мелітопольського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи, згідно якої причина смерті ОСОБА_4 вказано: гостре недокрівя. Одиночне проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням лівої легені \т. 1 а.с. 98\;

- висновком експерта № 592 від 20.12.2014 року з КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, згідно якого причиною смерті ОСОБА_4 є одиночне проникаюче в ліву плевральну порожнину колото-різане поранення грудної клітини з пошкодженням лівої легені, що ускладнилося розвитком шоку. При проведенні експертизи трупа ОСОБА_4 були виявлені ушкодження: одиночне проникаюче в ліву плевральну порожнину колото-різане поранення грудної клітини локалізацією шкірної рани на рівні 4-го ребра зліва по середній пахвовій лінії (в області лівої пахвової ямки) з пошкодженням по ходу ранового каналу верхньої частки лівої легені; забиті рани, поверхнева різана рана подряпина, садни обличчя. Ушкодження мали ознаки: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини, що ускладнилося розвитком шоку, як небезпечне для життя і потягло смерть тяжке тілесне ушкодження; решта ушкоджень (поверхневі рани, садни обличчя) легкі тілесні ушкодження. Колото-різане поранення грудної клітини було спричинено ОСОБА_4 незадовго до його надходження в стаціонар. В крові та в сечі трупа виявлений етиловий спирт \т. 1 а.с. 99-106\;

- висновком експерта № 887 (додатковий) від 20.12.2014 року з КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, згідно якого причиною смерті ОСОБА_4 є одиночне проникаюче в ліву плевральну порожнину колото-різане поранення грудної клітини з пошкодженням лівої легені, що ускладнилося розвитком шоку. При проведенні експертизи трупа ОСОБА_4 були виявлені ушкодження: одиночне проникаюче в ліву плевральну порожнину колото-різане поранення грудної клітини локалізацією шкірної рани на рівні 4-го ребра зліва по середній пахвовій лінії (в області лівої пахвової ямки) з пошкодженням по ходу ранового каналу верхньої частки лівої легені; забиті рани, поверхнева різана рана подряпина, садни обличчя. Ушкодження мали ознаки: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини, що ускладнилося розвитком шоку, як небезпечне для життя і потягло смерть тяжке тілесне ушкодження; решта ушкоджень (поверхневі рани, садни обличчя) легкі тілесні ушкодження. Колото-різане поранення грудної клітини було спричинено ОСОБА_4 незадовго до його надходження в стаціонар. Виявлені на трупі ОСОБА_4 тілесні ушкодження не є характерними для спричинених власною рукою. Ушкодження, які в судовій медицині розглядаються як сліди боротьби чи самооборони, при проведенні експертизи ОСОБА_4 не виявлені. В крові та в сечі трупа виявлений етиловий спирт \т. 1 а.с. 107-109\;

- протоколом огляду місця події від 23.11.2014 року, згідно якого в ході огляду був оглянутий одяг, добровільно виданий ОСОБА_3, та вилучено: спортивна куртка чорного кольору зі слідами РБК, жіночі штани чорного кольору зі слідами нашарування РБК, жіночі шкарпетки білого кольору зі слідами РБК \т. 1 а.с. 110-114\;

- протоколом огляду трупа від 24.11.2014 року, згідно якого проводився огляд трупа ОСОБА_4. Виявлені такі тілесні ушкодження трупа: над грудною кліткою ліворуч, під марлевими наклейками, на рівні 5-го міжребіря, лінійна рана довжиною 24 см, яка бере свій початок в 1 см зліва від серединної лінії і закінчується на рівні середньої пахвової лінії; у лобовій області праворуч від серединної лінії є прямолінійна подряпина; в області середньої частини правої брови є рана К-подібної форми; на нижньому віці правого ока є садно продовгуватої форми; у лобовій області ліворуч є садно неправильної овальної форми; на шкірі нижньої губи є аналогічне садно \т. 1 а.с. 115-117\;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.11.2014 року, згідно якого гр-ка ОСОБА_3 перебувала у стані алкогольного спяніння \т. 1 а.с. 120\;

- висновком експерта № 575 від 11.12.2014 року з НДЕКЦ щодо результатів проведення судової експертизи слідів папілярних узорів \т. 1 а.с. 128-136\;

- актом судово-психіатричного експерта № 745 від 22.12.2014 року з КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради, згідно якого ОСОБА_3 в період скоєння правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляла, а знаходилась в стані простого алкогольного спяніння. Отже, могла віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними \т. 1 а.с. 137-142\;

- висновком експерта № 1183 від 25.12.2014 року з КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, згідно якого на нескладному кухонному ножі, вилученого з місця події, встановлена наявність слідів поту без домішки крові, який може належати ОСОБА_3 і (або) ОСОБА_4 як кожного окремо, так і при змішенні їх поту, що не виключається \т. 1 а.с. 144-146\;

- висновком експерта № 774 від 25.12.2014 року з КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, згідно якого при судово-цитологічному дослідженні ножа виявлена кров людини від особи чоловічої генетичної статі, що не виключає походження крові у тому числі від трупа ОСОБА_4 \т. 1 а.с. 148-150\;

- висновком експерта № 1184 від 26.12.2014 року з КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, згідно якого в плямах на спортивній куртці, брюках-лосинах і парі шкарпеток підозрюваної ОСОБА_3 знайдена кров людини. Отриманий результат вказує на походження крові у даних обєктах і від потерпілого ОСОБА_4 і (чи) від самої ОСОБА_3 за наявності у неї на момент того, що сталося, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею \т. 1 а.с. 152-154\;

- висновком експерта № 1182 від 24.12.2014 року з КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, згідно якого в плямах на куртці та спортивній куртці потерпілого ОСОБА_4 знайдена кров людини. Отриманий результат вказує на походження крові у даних обєктах і від потерпілого ОСОБА_4 Домішка крові ОСОБА_3 не виключається за наявності у неї на момент того, що сталося, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею \т. 1 а.с. 156-159\;

- висновком експерта № 1181 від 24.12.2014 року з КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, згідно якого у змиві з кімнати № 1 і в пластинах на контрольному марлевому тампоні, вилучених з місця події, встановлена наявність крові людини, що не виключає приналежність крові потерпілому ОСОБА_4 Домішка крові, або її походження від ОСОБА_3 не виключається за наявності у неї на момент того, що сталося, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею \т. 1 а.с. 161-163\;

- висновком експерта № 1180 від 24.12.2014 року з КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, згідно якого у змивах рук ОСОБА_3 встановлена наявність крові людини, що не виключає приналежності крові потерпілому ОСОБА_4 і (або) самій ОСОБА_3, якщо у останньої на момент того, що сталося, були тілесні ушкоджень із зовнішньою кровотечею \т. 1 а.с. 165-167\;

- висновком експерта № 772 від 24.12.2014 року з КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, згідно якого при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту кистей рук трупа ОСОБА_4 знайдена кров людини, що не виключає належність крові ОСОБА_4 та (або) ОСОБА_3, при наявності у неї тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент скоєння злочину \т. 1 а.с. 169-171\;

- висновком експерта № 773 від 24.12.2014 року з КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, згідно якого при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту кистей рук ОСОБА_3 знайдена кров людини, що не виключає належність її самій ОСОБА_3, при наявності у неї тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент скоєння злочину, та (або) крові ОСОБА_4 \т. 1 а.с. 173-175\;

- висновком експерта № 576 від 19.01.2015 року з КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, згідно якого результати проведеної експертизи не виключають можливість спричинення рани на клапті шкіри із області лівої бокової поверхні грудної клітини, і відповідних їй за локалізацією, пошкоджень на куртках ОСОБА_4, клинком ножа, наданого на експертизу \т. 1 а.с. 176-180\;

- висновком експерта № 603 від 23.01.2015 року з КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, згідно якого пошкодження на футболці ОСОБА_4 були завдані плоским, колюче-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа, що мав обух та лезо, найбільша ширина клинка, що занурилася, складала не менш 24 мм. Зазначені пошкодження утворилися одночасно при проходженні ножа через складку матеріалу футболки. Результати експертизи не виключають можливість спричинення зазначених пошкоджень клинком ножа, наданого на експертизу \т. 1 а.с. 181-184\;

- висновком експерта № 55 (додатковий) від 23.01.2015 року з КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, згідно рана лівої бічної поверхні грудної клітини, проникаюча в ліву плевральну порожнину з ушкодженням лівої легені у ОСОБА_22 могла утворитися за обставин, вказаних ОСОБА_3 в ході слідчого експерименту 21 січня 2015 року, тобто при ударі ножем в ліву пахвову область \т. 1 а.с. 203-204\.

Досліджені судом в ході судового слідства докази по справі взаємно доповнюють один одного, узгоджуються з показами свідків, показами ОСОБА_1 в ході судового слідства, протоколом огляду місця події, висновками судово-медичних експертиз трупа та іншими висновками експертиз.

Невизнання своєї провини і показання обвинуваченої ОСОБА_3, які вона надавала на початку судового слідства, що вона нанесла удар ножем випадково, відштовхуючи ОСОБА_4 від себе, суд розцінює, як обраний нею спосіб свого захисту.

Досліджені судом докази вказують саме на умисний характер дій обвинуваченої, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 мала можливість покласти ніж, який тримала в руці, на поверхні комоду, або відкинути його у бік, якщо бажала лише відштовхнути ОСОБА_4 та уникнути тяжких наслідків.

Також судом встановлено, що дії ОСОБА_4 відносно ОСОБА_3 не мали характеру, що загрожували б життю чи здоровю ОСОБА_3, тому суд не вбачає в діях обвинуваченої перевищення меж необхідної оборони.

Таким чином, судом встановлено, що обвинувачена, будучи в стані алкогольного спяніння, в ході сварки, яка виникла через вживання ОСОБА_4 спиртних напоїв, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень останньому, утримуючи в правій руці кухонний ніж, яким готувала вечерю, умисно, з метою припинення образливих, на її думку, дій ОСОБА_4 відносно неї, нанесла останньому один удар в верхню частину грудної клітини зліва, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження, від яких через нетривалий час ОСОБА_4 помер у лікарні.

Діючи з певним зусиллям та тримаючи в руці ніж, обвинувачена усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачала, що внаслідок такої її поведінки буде заподіяно шкоду здоровю потерпілого. Водночас, наносячи удар не конкретизувала у своїй свідомості, яку ж саме шкоду здоровю (тяжкість тілесних ушкоджень) буде фактично заподіяно нею потерпілому. Тобто в даному випадку ОСОБА_3 діяла із невизначеним (неконкретизованим) умислом, за якого особа хоча і бажає спричинити або свідомо припускає спричинення шкоди здоровю потерпілого, але при цьому не конкретизує точними межами у своїй свідомості тяжкість цієї шкоди.

У таких випадках особа має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно, - умисне заподіяння тяжких ушкоджень. Що стосується смерті потерпілого, то в її настанні присутня лише необережна форма вини, бо хоча вона і не бажала цього настання і навіть свідомо не допускала його, але повинна була і могла передбачити, що внаслідок її дій може настати і такий наслідок, як смерть потерпілого.

Отже, у даному випадку має місце вчинення ОСОБА_1 злочину з так званими похідними наслідками (з кваліфікуючими наслідками), субєктивна сторона якого полягає у змішаній формі вини, коли умисно спричинений особою так званий прямий (безпосередній) наслідок (тяжкі тілесні ушкодження) тягне за собою ще один опосередкований (похідний) наслідок (смерть потерпілого), психічне ставлення до якого з боку винного полягає лише в необережній формі вини злочинній недбалості.

Саме тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1АП. суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно п.п. 2,3,10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» більш суворе покарання особам, які скоїли злочин на ґрунті пияцтва та наркоманії, за наявності рецидиву, в складі організованих груп і менш суворе покарання може призначатись особам, які щиросердно розкаялися в скоєному, активно сприяли розкриттю злочину, при цьому враховується стадія вчинення злочину, кількість епізодів, роль кожного із співучасників, характер і ступінь тяжкості наслідків які настали.

Призначаючи покарання ОСОБА_1АП., суд враховує вона вчинила тяжкий злочин, будучи у стані алкогольного спяніння.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 в день скоєння злочину перебувала з родиною на дні народження та вживала невелику кількість вина, про що вказувала свідок ОСОБА_12, а свідки ОСОБА_19 і ОСОБА_20, які є працівниками поліції та спілкувалися з ОСОБА_3 безпосередньо після скоєння нею злочину, зазначили про те, що остання не виявляла явних ознак алкогольного спяніння. Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, а також те, що судом не встановлено, що ОСОБА_3 є особою, яка зловживає алкогольними напоями, то не можна вважати, що ОСОБА_3 вчинила злочин на грунті пияцтва, а тому цю обставину суд не визнає, як таку, що обтяжує її покарання.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 задовільно характеризується за місцем фактичного проживання, скарг від сусідів на неї не надходило, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5.

Суд критично ставиться до негативної характеристики ОСОБА_1 за місцем її реєстрації, оскільки, як встановлено в судовому засіданні та зазначено у самій характеристиці, обвинувачена на протязі тривалого часу не проживала за місцем своєї реєстрації.

Крім того, суд враховує, що протиправні дії ОСОБА_1 були скоєні внаслідок дій щодо неї з боку потерпілого ОСОБА_4, які вона сприйняла, як образливі, а також суд враховує, що усвідомлюючи настання тяжких наслідків від скоєного, обвинувачена відразу ж викликала швидку допомогу та міліцію і в подальшому сприяла розкриттю злочину, надаючи правдиві показання, як на досудовому слідстві так і в суді щодо обставин скоєного.

Саме сприяння розкриттю злочину та встановленню істини по справі, скоєння злочину вперше, щире каяття у скоєному та наявність на утриманні малолітньої дитини суд визнає обставинами, які відповідно до вимог ч. 2 ст. 66 КК України пом'якшують покарання та відповідно до ст. 69 КК України істотно знижують ступінь тяжкості злочину та ступінь суспільної небезпеки самої обвинуваченої.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на строк нижчий від нижчої межі, передбаченої санкцією ст. 121 ч.2 КК України.

Також суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової експертизи.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити їй покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 6 (шести) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту її фактичного затримання, тобто з 23 листопада 2014 року.

Згідно ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015) зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання за цим вироком строк її попереднього ув'язнення з 23.11.2014 року по 20.06.2017 року, включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №2046-VIII від 18.05.2017) зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання за цим вироком строк її попереднього ув'язнення з 20.06.2017 року по день набрання даним вироком законної сили із розрахунку 1 (один) попереднього ув'язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, мешкає за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул.Робоча, буд. 29, на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Запорізькій області (рахунок № 31116115700009, одержувач УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати за проведення судової експертизи № 575 від 11.12.2014 року по кримінальному провадженню №12014080140005496у розмірі393(триста девяносто три)грн. 12 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню№12014080140005496:

- чоловіча куртка болонева зі слідами РБК та пошкодженнями тканини,

- спортивна чоловіча куртка «Adidas» чорного кольору з білими вставками зі слідами РБК та з пошкодженнями тканини,

- спортивна куртка чорного кольору зі слідами РБК,

- жіночі штани чорного кольору зі слідами РБК,

- жіночі шкарпетки білого кольору зі слідами РБК,

- чоловіча футболка помаранчевого кольору з пошкодженнями тканини,

- чоловічі джинсові штани синього кольору,

- чоловічі труси зеленого кольору у чорну вертикальну смужку,

- пара шкарпеток чорного кольору,

- ніж з деревяним руківям,

- два змиви з рук ОСОБА_3,

- зразки крові на марлі ОСОБА_4, ОСОБА_3,

- зразки вільних кінців нігтьових пластин ОСОБА_3, матеріал для можливого ДНК-дослідження (обєкт №№ 1, 2),

- змив і пластини з МП,

- матеріал для можливого ДНК-дослідження (обєкт №№ 1-3),

- зрізи вільних кінців нігтьових пластин та зразки волосся з пяти областей голови трупа ОСОБА_4, матеріал для можливого ДНК-дослідження (обєкт №№ 1, 2),

які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області згідно квитанції № 7-41/4119, -знищити;

- банківська картка «Альфа-Банк» на імя ОСОБА_4,

- документи, які були в кишені куртки потерпілого ОСОБА_4: ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на імя ОСОБА_4, пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 серія АЕ № 907129 на імя ОСОБА_4, пластикова картка «ПриватБанк» («Універсальна») 5168755372515532, пластикова картка «ПриватБанк» (карта для виплат) 5168757247908702, пластикова картка «ПриватБанк» (карта для виплат) 5168757258038423, пластикова картка з логотипом «Скарбниця», посвідчення № 11 структурного підрозділу «ТОВ Благоустрій-М» на імя ОСОБА_4, дві візитки таксі, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області згідно квитанції № 7-41/4119, -повернути потерпілій ОСОБА_6.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Запорізької області протягом 30 діб з дня його проголошення через Мелітопольський міськрайонний суд.

СУДДЯ : Ю.В. Горбачова