Ухвала суду № 69981396, 02.11.2017, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/4248/15-к

Номер провадження 1-кс/311/616/2017

02.11.2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2017 року м. Василівка Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Яблонській Я.Л., за участю прокурора Сваткова О.В., слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_1, розглянувши клопотання, погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2 у режимі відеоконференцзвязку, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей немає, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, будинок буд.38, раніше судимого: 1) 28.04.1998 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.140, ч.1 ст.215-3, ст.42 КК України до 1 року позбавлення волі. Звільнився 01.10.1998 року з Бердянської ВК № 77 за постановою Бердянського районного суду від 30.09.1998 на підставі ст. 6 Закону України «Про амністію» від 24.07.1998 року; 2) 12.03.1999 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.140 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнився 22.12.2000 року з Оріхівської ВК № 88 по відбуттю терміну покарання; 3) 21.08.2002 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнився 26.03.2005 з Оріхівської ВК № 88 по відбуттю терміну покарання; 4) 26.04.2006 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186, ч.2 ст. 190, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнився 05.01.2009 року з Софіївської ВК № 55 умовно-достроково, з невідбутим строком покарання - 11 місяців 23 дні; 5) 02.11.2009 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 26.04.2006 та остаточно призначено покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі; 6) 10.03.2010 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 02.11.2009 та остаточно призначено покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнився 11.10.2012 року з Камянської виправної колонії Запорізької області № 101, на підставі постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 03.10.2012 року, умовно-достроково з невідбутим строком покарання - 10 місяців 20 днів, судимість в установленому порядку не знята і не погашена; 7) 30.05.2017 року Веселівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.115 КК України до 8 років позбавлення волі. Вирок суду законної сили не набрав. На теперішній час ОСОБА_3 перебуває у ДУ «Петрівська виправна колонія» (№49)» Кіровоградської області,

за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015080190001831 від 29.08.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

24 жовтня 2017 року слідчий СВ Дніпрорудненського ВП Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області з клопотанням, яке в подальшому уточнено в редакції від 29.10.2017 року та погоджено з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

У поданому уточненому клопотанні слідчий Большуткіна А.С. зазначає, що нею здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080190001831 від 29 серпня 2015 року, під час якого встановлено, що в період часу з 08 години 00 хвилин 11 серпня 2015 року до 10 години 30 хвилин 12 серпня 2015 року в селі Орлянське Василівського району Запорізької області, ОСОБА_3, діючи з прямим умислом, спрямованим на крадіжку чужого майна, із корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу пройшов на частково огороджену територію домоволодіння № 10, по вулиці Леніна, що належить ОСОБА_4, де шляхом зриву навісного замку, проник до приміщення сараю, який розташований на території вказаного домоволодіння, звідки таємно, повторно скоїв крадіжку велосипеду 28 «Україна» моделі 15-11 зеленого кольору, вартість якого згідно висновку експерта № 2099 від 22 вересня 2015 року складає 1314 гривень 38 копійок, після чого зник з місця скоєння злочину, та у подальшому розпорядився викраденим майном за власним розсудом, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальний збиток у розмірі 1314 гривень 38 копійок.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке кваліфікуються як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.

30 жовтня 2015 року складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке направлено за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: будинок №38 вулиця Набережна в селі Троянди Вільнянського району Запорізької області.

У зв'язку з тим, що місце знаходження ОСОБА_3 було невідоме, 20.11.2015 року підозрюваного ОСОБА_3 оголошено у розшук.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування у кримінальному провадженні доказами, а саме: допитом і додатковим допитом потерпілої ОСОБА_4; допитом свідка ОСОБА_5; протоколом предявлення особи для пізнання за фотознімками свідку ОСОБА_5; протоколом огляду велосипеду «Україна».

Слідчий на обґрунтування поданого клопотання зазначає, що підозрюваний ОСОБА_3 скоїв злочин проти власності, який відноситься до категорії тяжких злочинів, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Крім того, згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_3: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Як зазначено слідчим у клопотанні, жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав: ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, на теперішній час підозрюється у скоєнні корисливого злочину, який згідно ст.12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив та знову вчинив злочин проти власності, крім того, суспільно-корисною працею не займається, ніде не працює, утриманців немає, веде аморальний спосіб життя, що дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_3, знаходячись на свободі буде переховуватись від органів досудового розслідування (суду), що являється ризиком, передбаченим п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Будь-які тяжкі захворювання, що перешкоджають триманню ОСОБА_3 під вартою, а також інші обставин, що перешкоджають обранню йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

З метою уникнення вказаних ризиків і забезпечення виконання процесуальних рішень у відношенні підозрюваного ОСОБА_3, слідчий Большуткіна А.С. вважає неможливим застосування щодо нього більш мякого запобіжного заходу, а тому слідчий просить суд застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали уточнене клопотання за викладеними у ньому підставами та вважають, що підозрюваний ОСОБА_3, будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, та, не маючи стійких соціальних звязків, ніде не працюючи, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти клопотання слідчого та обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши слідчого та прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просять клопотання задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні та підозрюваного ОСОБА_3, який не заперечував проти задоволення клопотання слідчого та дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступних підстав.

На підставі ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст.108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Відповідно до норм ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.п. 1,2,3 ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та Витягу з реєстру досудових розслідування, складеного станом на день розгляду клопотання, ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, слідчого, думку прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, та наявний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_3 офіційного місця роботи не має, будь-якою суспільно-корисною працею не займається, постійного джерела прибутку та регулярного доходу немає, визначеного місця проживання немає ,стійкі соціальні звязки відсутні: не одружений, на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей не має. Крім того, згідно вимоги про судимості, ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та є особою, який неодноразово був судимий за вчинення корисливих злочинів, неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі. На теперішній час ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні корисливого злочину, який відносяться до категорії тяжких злочинів, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення та перевиховання, а також про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_3 стала промислом та джерелом існування, що вказує на обґрунтований ризик вчинити інше кримінальне правопорушення проти власності.

Крім того, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів за які, згідно санкції ч.3 ст.185 КК України передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років. З урахуванням тяжкості злочину, особи підозрюваного ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні корисливого злочину, який ніде офіційно не працевлаштований, постійного джерела прибутку немає, а також ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_3 тривалий час (близько двох років) знаходився у розшуку та зважаючи на низький рівень соціальних звязків, слідчий суддя вважає, що є в наявності ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_3, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, не маючи постійного офіційного працевлаштування, відсутнє постійне місце проживання, відсутні стійкі соціальні звязки, що свідчить про те, що ОСОБА_3 може знову вчинити нові корисливі злочини, що свідчить про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_3 стала єдиним джерелом для існування та вбачається, що перебуваючи на свободі з більш мяким запобіжним заходом, аніж тримання під вартою, ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення корисливого характеру з метою покращення свого майнового становища.

Крім того, згідно наданих суду матеріалів, на теперішній час ОСОБА_3 утримується у ДУ «Петрівська виправна колонія» (№49)» Кіровоградської області, до набрання законної сили вироку Веселівського районного суду Запорізької області від 30.05.2017 року у вигляді 8 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: наявний ризик переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинення підозрюваним ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення. Вказані ризики підтверджуються тим оскільки ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, який чітко визначеного місця проживання немає, постійного місця роботи немає, ніде офіційно не працевлаштований, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, суспільно-корисною працею не займається та, не маючи постійного офіційного працевлаштування, знову вчиняє нові корисливі злочини. Крім того з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, способу вчинення інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, корисливих мотивів його вчинення, а також враховуючи відсутність на даний час у підозрюваного постійного джерела прибутку та регулярного заробітку (доходу), тому суд вважає що на теперішній час існує в наявності ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ст. ст. 177, 178, 179, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1,5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні про застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєний злочин та запобіганню вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.

Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком до 60 днів.

Будь-яких документів про наявність медичних протипоказань утримання на даний час підозрюваного ОСОБА_3 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим; 5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 178, 183, 184, 194, 492 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою відраховувати з часу проголошення цієї ухвали з 16 годин 45 хвилин 02 листопада 2017 року.

Термін дії ухвали закінчується о 16 годині 45 хвилин 31 грудня 2017 року.

Розмір застави визначити в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 33680 (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ - 26316700, розрахунковий рахунок № 37319085001205 Державна казначейська служба України м.Київ; МФО - 820172, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (при наявності);

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у даному провадженні;

5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Василівського районного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити слідчому СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів. Термін дії ухвали закінчується 31 грудня 2017 року.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб та копію ухвали слідчого судді невідкладно вручити учасникам провадження, а також підозрюваному ОСОБА_3, направивши її копію до ДУ «Петрівська ВК № 49» Кіровоградської області - для вручення підозрюваному ОСОБА_3

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_6