Рішення № 69979643, 01.11.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/5579/17

Провадження №2/265/1555/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Костромітіної О. О.,

за участю секретаря Куксенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 В»ячеслава Петровича до публічного акціонерного товариства "Будівельно - монтажна фірма "Азовстальбуд" про стягнення заробітної плати, індексаціїї по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» про стягнення заробітної плати, суми індексації заробітної плати, грошової компенсації втрати частини доходів у звязку із порушенням строків їх виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що працював у ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» підрозділу СУ «Житлобуд» на посаді плотника та 16 січня 2017 року звільнився за власним бажанням. На час звільнення відповідач не здійснив з ним остаточного розрахунку та заборгував заробітну плату в сумі 3873,71 гривень. Просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 3873,71 гривень без утримання податків та обов»язкових платежів; суму індексації заробітної плати у розмірі 6567,04 гривень; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 47602,24 гривень станом на 14 серпня 2017 року. В подальшому позивач зменшив свої позовні вимоги та просив суд стягнути суму індексації заробітної плати у розмірі 5512,35 гривень; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 48031,36 гривень станом на 25 вересня 2017 року.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, від якого на адресу суду надійшла заява з проханням справу розглянути за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача - ПАТ «БМФ «Азовстальбуд», будучи неодноразово належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судові засідання систематично не з»являється, клопотання про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.

Стаття 55 Конституції України наголошує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Встановлено, що наказом ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» за № 21-п від 14 липня 2016 року, табельний номер 60699, структурний підрозділ: СУ «Житлобуд», звільнено з підприємства на підставі ст. 38 КЗпП України у зв»язку з розірванням договору за власним бажанням працівника.

Відповідачем не спростовано самого факту утворення заборгованості перед позивачем ОСОБА_2 із виплати заробітної плати станом на день звільнення та згідно із довідкою ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» за № 08/194 від 31 серпня 2017 року заборгованість по заробітній платі становить 3873 гривні 71 копійка.

Разом із цим позивач ОСОБА_2 посилається на те, що йому залишається невиплаченою індексація заробітної плати за період з вересня 2015 року по липень 2016 року у зв»язку із порушенням термінів її виплати, які є складовими заробітної плати.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно вимог ст. 33 Закону України «Про оплату праці», в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Структуру заробітної плати визначено у ст. 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року N 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 24.12.2015 р.). Як зазначено у ст. 2 вказаного Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, до таких доходів відноситься оплата праці (грошове забезпечення).

Аналогічне визначення містить Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.03.2003 р. № 1078 (в редакції до 24.12.2015 року), відповідно до п. 4 якого, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно п. 5 вказаного Порядку, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації (в редакції до 24.12.2015 р.).

Як вбачається з довідки ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» від 31.08.2017 року сума індексації заробітної плати ОСОБА_2 за період з вересня 2015 року по липень 2016 року становить 5512,35 гривень.

В сенсі наведених норм та викладених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позову у цій частині, тому стягує з відповідача на користь позивача зазначену суму індексації заробітної плати, як встановлено в ході судового розгляду справи.

Вирішуючи позов ОСОБА_2 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року розяснено, що суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За положеннями статті 117 КЗпП України, умовою для покладення на роботодавця відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є дійсно наявність вини підприємства.

Ураховуючи, що заявлені позовні вимоги є своєрідним відшкодуванням завданої майнової шкоди, що регулюється главою 82 ЦК України, у даному випадку застосуванню підлягають й положення цивільного законодавства.

Разом із тим, структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до висновків Конституційного Суду України від 15.10.2013 року за № 9-рп/2013, в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Таким чином, суми індексації заробітної плати, витрати частини доходів у зв»язку із порушенням строків її виплати є складовими частинами заробітної плати, а тому підстави вважати, що на сьогодення відповідач ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» здійснив розрахунок по заробітній платі із звільненим працівником позивачем ОСОБА_2 у повному обсязі, у суду відсутні.

Вважаючи обґрунтованою вимогу позивача ОСОБА_2 щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд вирішує питання про період нарахування та розмір стягуваної суми виходячи з наступного.

Розрахунок при визначенні розміру середнього заробітку за весь час затримки у розрахунку при звільненні передбачено «Порядком обчислення середньої заробітної плати», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, згідно п. 8 якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Згідно із п. 4 даного Порядку, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Оскільки позивач ОСОБА_2 працював у липні 2016 року, то для розрахунку буде враховуватися відпрацьований час та заробітна плата за травень-червень 2016 р. Тобто (3419,44+475,29):194=20,084; 20,08*8=160,64; 160,64*299=48031,36, де (3419,44+475,29) сумарна заробітна плата за травень - червень 2016 року, 194 сумарна кількість фактично відпрацьованого часу (годин) за травень - червень 2016 року, 20,08 середня вартість роботи за 1 годину (середньогодинна), 8 робочі години одного дня, 160,64 гривень середній заробіток за 1 день затримки розрахунку при звільненні, 299 кількість днів затримки розрахунку при звільненні станом на 25 вересень 2017 року (липень 2016 року- 10 раб.дн.; серпень 2016 року - 22 раб.дн.; вересень 2016 року - 22 раб.дн.; жовтень 2016 року - 20 раб.дн.; листопад 2016 року 22 раб.дн.; грудень 2016 року 22 раб.дн.; січень 2017 року 20 раб.дн.; лютий 2017 року 20 раб.дн.; березень 2017 року 22 раб.дн.; квітень 2017 року 19 раб.дн.; травень 2017 року 20 раб.дн.; червень 2017 року 20 раб.дн.; липень 2017 року 21 раб.дн.; серпень 2017 року 22 раб.дн.; вересень 2017 року 17 раб.дн.), 48031,36 гривень середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 15 липня 2016 року по 25 вересня 2017 року.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі та стягує з відповідача ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 3873,71 гривень без утримання податків та обов»язкових платежів; суму індексації заробітної плати у розмірі 5512,35 гривень; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 48031,36 гривень станом на 25 вересня 2017 року.

Крім того, у відповідності до положень ст.ст. 79, 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» на користь держави судовий збір у розмірі 640 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43,55,124 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 60 ЦПК України, ст.ст. 1, 24 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.115, 116, 117 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 В»ячеслава Петровича до публічного акціонерного товариства "Будівельно - монтажна фірма "Азовстальбуд" про стягнення заробітної плати, індексаціїї по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні- задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажної фірми «Азовстальбуд»(ЄДРПОУ 01237193), юридична адреса: місто Маріуполь вулиця Якова Гугеля, 3 на користь ОСОБА_2 В»ячеслава Петровича, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, заробітну плату у розмірі 3873,11 гривень без утримання податків та обов»язкових платежів; індексацію заробітної плати в сумі 5512,35 гривень без утримання податків та обов»язкових платежів; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який станом на 25 вересня 2017 року складає 48031,36 гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь держави судовий збір у розмірі 640 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя