Ухвала суду № 69979412, 10.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія 24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» про стягнення суми, –

В С Т А Н О В И Л А :

31 березня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він є студентом денної форми навчання гірничого факультету Державного вищого навчального закладу «Національній гірничий університет». Батько позивача мав стаж роботи на підземних роботах з повним робочим днем у шахті з видобутку вугілля понад 15 років. Проте позивачу, всупереч тому, що він має право на підвищену стипендію, було недонараховано та не виплачено грошові кошти за період з вересня 2013 по жовтень 2016 в сумі 13963,40 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 13963,40 грн. заборгованості по виплаті стипендії з 01.09.2013 року по 31.10.2016 року та судові витрати по справі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2017 року позов задоволено, стягнуто з Державного вищого навчального закладу «Національній гірничий університет» на користь ОСОБА_2 недонараховану та невиплачену стипендію за період з 01 вересня 2013 року по жовтень 2016 року включно в розмірі 13963,40 грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 грн.

В апеляційній скарзі Державний вищий навчальний заклад «Національній гірничий університет», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що позивач є студентом денної форми навчання гірничого факультету державного вищого навчального закладу «Національній гірничий університет» з 01.09.2013 року (а.с. 8).

Відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» і «Правил прийому до Національної гірничого університету у 2013 році» ОСОБА_2 було зараховано до університету поза конкурсом.

Згідно довідки про розмір стипендії №722 від 04.11.2016 року, ОСОБА_2, як студенту безоплатної форми навчання, нараховувалась стипендія в наступних розмірах: з вересня 2013 року по серпень 2014 року включно та з вересня 2014 року по серпень 2015 року включно – по 861,40 грн. на місяць, з вересня 2015 року по серпень 2016 року включно та за вересень – жовтень 2016 року – по 973,50 грн. на місяць (а.с. 18-19).

Колегія приймає до увагу вказану вище довідку відповідача, оскільки вона оформлена та завірена належним чином, має відповідний реєстраційний номер та дату (а.с. 18-19). Представлений позивачем розрахунок заборгованості є арифметично правильним, здійснений з використанням даних, що містяться у довідці №722 від 04.11.2016 року. Отже, розмір заборгованості перед позивачем за період з 01 вересня 2013 року по жовтень 2016 року включно дорівнює 13963,40 грн.

Натомість, представлений відповідачем розрахунок заборгованості (а.с. 31) суперечить вищевказаній довідці №722 від 04.11.2016 року, тому не може бути прийнятий до уваги судом.

Батько позивача – ОСОБА_3 працює на ТОВ «Краснолиманське» з 05 грудня 2005 року за професією машиніст гірничих виїмкових машин підземних та має стаж роботи у вугільній промисловості на підземних роботах з повним робочим днем в шахті, згідно ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345 – 17 років, що підтверджується довідкою зазначеного товариства №631 від 30.05.2013 року та копією трудової книжки ОСОБА_3 (а.с. 11, 12-14).

14 листопада 2016 року ОСОБА_4 звернувся до навчального закладу з письмовою заявою про перерахування йому недоплаченої стипендії з врахуванням ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та виплати в подальшому стипендії із урахуванням зазначеного Закону (а.с. 16).

Листом №18-13/173 від 17.11.2016 року Державний вищий навчальний заклад «Національній гірничий університет» повідомив позивача про неможливість проведення виплат відповідно до ст. 5 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», в зв’язку з тим, що такі виплати не передбачені кошторисом закладу, який затверджується МОН України (а.с. 17).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-V1, шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, діти, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Законами України «Про державний бюджет України» на відповідний рік встановлювався прожитковий мінімум для працездатних осіб в наступних розмірах: з 01.01.2013 по 30.11.2013 року – 1147,00 грн., з 01.12.2013 по 31.12.2013 року – 1218,00 грн., з 01.01.2014 по 31.12.2014 року – 1218,00 грн., з 01.01.2015 по 31.08.2015 року – 1218,00 грн., з 01.09.2015 по 31.12.2015 року – 1378,00 грн., з 01.01.2016 по 30.04.2016 року – 1378,00 грн. та з 01.05.2016 по 30.11.2016 – 1450,00 грн.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши наявність у позивача права на нарахування йому стипендії згідно ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», – місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» на користь позивача невиплаченої стипендії за період з 01 вересня 2013 року по жовтень 2016 року включно в загальному розмірі 13963,40 грн.

Твердження апелянта про те, що право позивача не було порушене, в зв’язку з тим, що він не звертався до навчального закладу із заявою про нарахування йому підвищеної стипендії спростовується копією висновку юридичної служби університету про наявність пільг при вступі до НГУ від 05.07.2013 року (а.с. 10), яким підтверджено наявність у ОСОБА_2 пільг відповідно до ЗУ«Про підвищення престижності шахтарської праці» (особи, батьки яких є шахтарями, та які мають стаж підземної роботи не менше як 15 років). Таким чином, університет мав усі необхідні документи та підстави для виплати підвищеної стипендії позивачу з 01.09.2013 року, тобто з моменту вступу до ВНЗ.

Колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відмови у позові в зв’язку з пропуском строку позовної давності, виходячи з наступного.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

Виходячи з викладеного, встановивши, що даний позов пред’явлено до суду 31 березня 2017 року, що стверджується штемпелем вхідної кореспонденції суду першої інстанції (а.с. 3); враховуючи досягнення позивачем повноліття 24 грудня 2013 року, – колегія дійшла висновку про наявність підстав для визнання причин порушення трирічного строку позовної давності поважними. Так, на час початку періоду формування заборгованості позивач був неповнолітньою особою, а, з часу досягнення повноліття (24.12.2013 року), строк позовної давності порушено на три місяці і сім днів, що не є суттєвим, зважаючи на значущість порушеного права позивача. Крім того, 14.11.2016 року позивач письмово звертався до відповідача з проханням провести перерахунок стипендії.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» – відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий

Судді