Рішення № 69978934, 31.10.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/4201/17

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Наумик О.О.,

за участі секретаря Козловської К.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця» про «стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку»,

В С Т А Н О В И В:

05.09.2017 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Донецька залізниця», в якому просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки повного розрахунку, починаючи з 07.06.2017 р. і по день фактичного розрахунку, виходячи з розміру його середньоденного заробітку в сумі 102,46 грн.,

пославшись на те, що станом на час його звільнення з підприємства відповідача 06.06.2017 р. останній в порушення ст.ст.115,116 КЗпП України заборгував йому заробітну плату в розмірі 40657,08 грн., не провівши з ним дотепер повного розрахунку, внаслідок чого за приписами ст.117 КЗпП України має сплатити йому середній заробіток за весь час затримки розрахунку, виходячи з його середньої заробітної плати в розмірі 102,46 грн.

Позивач, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не зявився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність з посиланням на підтримання позову.

Відповідач (щодо якого Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить інформацію про те, що ДП «Донецька залізниця» перебуває у стані припинення, запис про припинення у Реєстрі відсутній), повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання явку представника не забезпечив, заперечень проти позову суду не надав.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з Дебальцевським загоном воєнізованої охорони Державного підприємства «Донецька залізниця», де працював стрілком Дебальцевської стрілецької команди. Звільнений 06.06.2017 р. за ст.38 КЗпП України за власним бажанням в звязку з виходом на пенсію за віком (копія відповідного наказу про звільнення на а.с.3 та відповідні записи в трудовій книжці позивача за її копією на а.с.26-27).

На день звільнення ОСОБА_1 належала до сплати заробітна плата за період з лютого 2016 року по червень 2017 року в сумі 40657,08 грн., стягнута з відповідача на користь позивача судовим наказом, виданим Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області 08.09.2017 р. (набрав чинності 23.09.2017 р.).

Вирішуючи питання обґрунтованості вимог стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, за положеннямист.117 КЗпП Україниобовязковою умовою для покладання на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 на території Донецької та Луганської областей розпочато антитерористичну операцію.

Державне підприємство «Донецька залізниця (код ЄДРПОУ 01074957) зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на території, тимчасово непідконтрольній державі Україна.

Згіднозі статтею 4 КЗпП Українизаконодавство про працю складається зКЗпП Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно, частина першастатті 9 ЦК Україникореспондується з вищевказаною статтеюКЗпП Українищодо застосуванняЦК Українидо врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.

З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.

Враховуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, вимоги щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди,що регулюєтьсяглавою 82 ЦК України, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК Українипередбачено, що особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першоїстатті 263 ЦК Українинаведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобовязання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що обєктивно унеможливлюють виконання зобовязань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обовязків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (правова позиція викладена в постановах ВСУ 6-2159цс15; 6-364цс16; 6-365цс16).

Загальновідомим фактом, який не потребує доказування є те, що терористичні акти, диверсії, захоплення будівель і споруд, захоплення заручників, блокування і пошкодження обєктів транспортної системи, відсутність ефективного контролю органів державної влади України внаселеному пункті - м. Донецьк, де зареєстроване підприємство відповідача, з 2014 року до теперішнього часу унеможливлюють виконання зобовязань, зокрема, розрахунки по оплаті праці.

З огляду на наведене, суд дістає висновку провідсутністьвини відповідача у затримці виплати належних сум при звільнені у звязку із обставинами непереборної сили, що обєктивно унеможливлювали виконання зобовязань, передбачених умовами договору обовязків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Так як підприємство відповідача знаходиться в зоні антитерористичної операції, на території, тимчасово непідконтрольній владі, про що свідчить витяг із реєстру, то затримка виплатиналежних позивачеві сум у строки, визначеністаттею 116 КЗпП України, відбулася не з вини відповідача, а через настання обставин непереборної сили, а тому відсутні передбачені законом підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Таким чином, оскільки не доведено вини підприємства в затримці виплат позивачу належних при звільненні сум, то і відсутні передбачені трудовим законодавством підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Керуючись ст.ст. 209, 214, 215, 88, 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця» про «стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку» - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя