Ухвала суду № 69978599, 03.11.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№1-кп/263/441/2017

№263/5490/17

УХВАЛА

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

03.11.2017 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Лапоног Т.Г., за участю прокурора Лимарєва Є.О.,захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого райсуду м.Маріуполя Донецької області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України.

Прокурор у судовому засіданні заявив, що кримінальне провадження може бути призначене до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Захисник ОСОБА_2 ОСОБА_1 у судовому засіданні заявила, що відсутні підстави для призначення кримінального провадження до розгляду по суті, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогами ст.291 КПК України. Так, в обвинувальному акті стороною обвинувачення не зазначено, що потерпіла ОСОБА_3 порушила правила дорожнього руху, а саме ст.127 КУпАП, що передбачає відповідальність за не покору пішоходів сигналам регулювання дорожнього, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху, що спричинили створення аварійної обстановки. Окрім того в цей час вона знаходилася в стані алкогольного спяніння. Згідно показань свідків потерпіла, знаходячись на подвійній суцільній смузі дорожнього руху зробила крок у перед, а потім знов назад і через деякий час зрушила з місця у темпі швидкого бігу і ОСОБА_2 відразу застосував екстрене гальмування. Свою вину ОСОБА_2 не визнає, однак, у обвинувальному акті зазначено, що він визнає свою провину. При врученні підозри ОСОБА_2 не були розяснені його права.

Усі зазначені обставини, на думку захисника, є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.

Вирішуючи питання про можливість призначення указаного кримінального провадження до розгляду, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. ч. 14 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, імя, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи помякшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був предявлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був предявлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);

На думку суду, вказані вимоги ст. 291 КПК України стороною обвинувачення під час складання обвинувального акта у кримінальному провадженні №12017050770000311 відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України та направлення його для розгляду до суду, були дотримані і зазначає наступне.

Доводи захисника є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного КПК України та суперечать судовій практиці, викладеній у постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року.

Так, Верховним Судом України у постанові висловлено, що згідно із нормою закону обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обовязкове відображення в обвинувальному акті трьох складових:

1) фактичних обставин кримінального правопорушення;

2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»);

3) формулювання обвинувачення.

При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Верховний Суд України дійшов висновку, що визначаючи основні терміни КПК України, у п. 13 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу законодавець виклав загальне, незалежно від стадій кримінального провадження, поняття обвинувачення, яким є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України, обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 цього Кодексу, а обвинувальний акт, згідно із п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України, є однією із форм закінчення досудового розслідування, тобто обвинувальний акт це підсумковий процесуальний документ, яким визнається достатність доказів, зібраних під час досудового розслідування, засвідчується його завершення й надання доступу до матеріалів стороні захисту. Далі обвинувальний акт затверджується прокурором й одночасно з його переданням до суду вручається учасникам кримінального провадження під розписку (ст. 293 КПК України). Для суду цей процесуальний документ є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в його межах (ч. 1 ст. 337 КПК України).

Власне висунення публічного обвинувачення здійснюється в умовах змагальності у судовому розгляді, коли прокурор оголошує короткий виклад або повний текст обвинувального акта (ч. 2 ст. 347 КПК України), а суд розяснює суть обвинувачення і зясовує в обвинуваченого, чи зрозуміле воно йому (ч. 1 ст. 348 КПК України).

Таким чином, системно-структурний аналіз норм КПК України доводить, що на стадії досудового розслідування обвинувачення особи повязується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, як вбачається в обвинувальному акті, вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано: обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню викладені чітко і конкретно по кожному з обвинувачених.

Саме по собі невизнання вини є правом особи, обвинувальний акт відносно якої направлений до суду, та відсутність вини у встановленому процесуальним законом порядку підлягає встановленню під час проведення судового розгляду, який проводиться відповідно ст. 22 КПК України на основі змагальності, яка полягає у самостійному обстоюванні стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

З урахуванням наведеного доводи захисника не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта.

Посилання у клопотанні захисника на перебування потерпілої у стані алкогольного спяніння та порушення нею правил дорожнього руху, як підстави для повернення обвинувального акта, судом не приймаються, оскільки такі обставини підлягають перевірці під час проведення судового розгляду та підлягають оцінці.

Під час вирішення питання про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду суд не наділений повноваженнями оцінювати по суті докази, оскільки таке буде наслідком виходу за межі питань, які вирішуються на підготовчому судовому засіданні відповідно до вимог ст. ст. 314, 315 КПК України. Вищевказані питання повинні зясовуватися судом під час судового розгляду та вирішуватись при ухваленні судового рішення.

У той же час, посилання на те, що органом досудового розслідування не розяснені процесуальні права при оголошенні підозри ОСОБА_2 спростовуються наданими особистою розпискою обвинуваченого від 25.04.2017р.ю про отримання памятки про права та обовязки та протоколом про розяснення права на захист від 25.04.2017р., в якому особисто ОСОБА_2 зазначено «свои права буду защишать самостоятельно».

Отже доводи захисника ОСОБА_2 ОСОБА_1 є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного кримінального-процесуального закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України. Кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду міста Маріуполя Донецької області. Підстав для закриття провадження немає.

Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, -

УХВАЛИВ

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України, призначити до відкритого одноособового судового розгляду в залі судових засідань Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області на 14.11.2017 року до 09.00 год. за участю прокурора, обвинуваченого, потерпілої.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М.Томілін