Ухвала суду № 69977730, 03.11.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4447/16-к

1-кп/219/910/2017

У Х В А Л А

27 жовтня 2017 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

у складі: суддіХарченко О.П.

при секретарі: Зубенко Т.А.

за участі прокурора: Бечвая Т.О.

захисника ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з реєстром у кримінальному провадженні, внесеному 24.03.2016р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050150000872 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15ч.2;185ч.2 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працює, раніше судимого: 24.05.2011р. Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст..309ч.1 КК України до штрафуу розмірі 850грн.; 12.12.2011р. Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст..ст.185ч.3,70ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 21.09.2011р. Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст..ст.185ч.3,70ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі; 18.07.2012р. Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст..ст.185ч.1,185ч.2,357ч.3,70ч.1,70ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, мешкає за адресою: м.Бахмут Донецької області, вул.Горького,55/33,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15ч.2;185ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2017 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області отримано обвинувальний акт, складений старшим слідчим СВ Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області 17 лютого 2017 року, підписаний та затверджений прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області 07 лютого 2017 року , у кримінальному провадженні реєстраційний № 12016050150000872 від 24.03.2016р., відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15ч.2;185ч.2 КК України, із доданими до нього ксерокопією реєстру матеріалів досудового розслідування, розписками обвинувачених та захисника про отримання копії обвинувального акту.

Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 жовтня 2017 р. суд повернувся до стадії підготовчого судового засідання у зазначеному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Бечвая Т.О. вважала, що підстав, що перешкоджають призначенню судового розгляду немає, а тому підлягає призначенню судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх захисник ОСОБА_1 вважали, що у зв'язку з невиконанням прокурором вимог КПК України, а також не відкриття стороні захисту матеріалів після усунення недоліків обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору. Захисник ОСОБА_1. вважає, що у звязку із розєднанням кримінальної справи, слід закрити кримінальну справу, оскільки невідомо, які матеріали були повернуті прокурору.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості повернення обвинувального акту прокурору, суд вважає, що обвинувальний акт відносно обвинувачених ОСОБА_2 иа ОСОБА_3 підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.3 ч.3ст.314 КПК Українисуд вправі повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогамКПК України(а не лишест.291 КПК України). Вказані положення безпосередньо вказують, що при складанні обвинувального акту необхідно не тільки формально виконати положенняст.291 КПК України, а й усі інші положенняКПК України, які стосуються цього, у тому числі зазначені раніше.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст.3 КПК Українидосудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Зважаючи на надане законодавцем визначення досудового розслідування, воно вважається таким, що триває, до вчинення однієї з дій:

-закриття кримінального провадження;

-направлення до суду обвинувального акта;

-направлення до суду клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

-направлення до суду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Також відповідно до п. 3 ч. 2ст. 283 КПК Українизвернення прокурора до суду з обвинувальним актом є однією з форм закінчення досудового розслідування.

Отже у даному кримінальному провадженні досудове слідство тривало до звернення прокурора до суду з обвинувальним актом.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 219 КІІК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. При цьому частиною другою цієї ж статті передбачено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку передбаченомуКПК України.

Отже, з урахуванням викладених вище норм кримінального процесуального законодавства, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні має рахуватись з дня повідомлення обвинуваченим про підозру у вчиненні злочину до дня направлення обвинувального акту до суду.

За даними Реєстру матеріалів досудового розслідування про підозру у вчиненні злочину обвинувачених повідомлено 22 квітня 2016 року.Також за даними наданого суду Реєстру у цей день обвинуваченим було повідомлено про закінчення досудового розслідування,а 27 квітня 2016 року надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Реєстр не містить даних про первісне направлення обвинувального акту до суду . Відомості щодо того, що в подальшому 21 грудня 2016 року обвинувальний акт повернуто прокурору у реєстрі відсутні . У той же час згідно з обвинувальним актом він складений та направлений до суду лише 07 лютого 2017 року, тобто за межами строку досудового розслідування. Судом встановлено, що до обвинувального акту долучений не оригінал, а ксерокопія реєстру досудових розслідувань яка не є документом в розумінні ст.99 КПК України та з якої виявлено, що ознайомлення з матеріалами кримінального провадження було здійснене 27.04.2016 року ,в той час як обвинувальний акт направлений до суду, було складено 07.02.2017 року.

До того ж у реєстрі не містяться відомості щодо заміни представника потерпілого, процесуальні рішення з цього приводу не виносились, в той же час вбачається ,що згідно реєстру на досудовому розслідуванні представником потерпілого був ОСОБА_4, а в надісланому до суду обвинувальному акті вказана ОСОБА_5

Таким чином обвинувальний акт та реєстр не відповідають вимогамКПК Українита має бути повернутий прокурору, як такі, що складені за межами строку досудового розслідування, особами, які не мали повноважень на складання та затвердження обвинувального акту у звязку з минуванням строку для реалізації таких повноважень .

Лише в судовому засіданні суду стало відомо , що обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню вперше був надісланий до суду у травні 2016 року , був розглянутий судом у судовому засіданні з іншим складом суду з постановленням обвинувального вироку 09.08.2016 року, який був оскаржений у апеляційному порядку та ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18.10.2016 року був скасований з призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції, де було зазначено, що при новому розгляді суду першої інстанції належить вжити заходів для всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, реалізації прав сторін кримінального провадження, щодо з'ясування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, в тому числі перевірити доводи як обвинувачених, так і доводи, викладені в апеляційних скаргах захисника та прокурора, за результатами вирішення обвинувачення по суті, прийняти законне та обґрунтоване рішення, давши належну оцінку всім зібраним у справі доказам в їх сукупності.

Однак ці обставини стали відомі суду лише на даній стадії судового розгляду, оскільки після скасування вироку у апеляційній інстанції ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду від 21 грудня 2016 року, яка не була оскаржена сторонами , обвинувальний акт разом з додатками та разом зматеріалами кримінального провадження , що містяться на а.к.п. 37-60, 68-97, 131-137 частково було повернуто прокурору Артемівської місцевої прокуратури Донецької області, а усі інші матеріали кримінальної справи , в тому числі вирок суду, апеляційні скарги та ухвала апеляційного суду були здані до канцелярії суду.

За таких обставин склалася ситуація , при якій перед направленням до суду обвинувального акту були штучно, на особистий розсуд іншого судді , розєднані матеріали однієї кримінальної справи , які перед направленням до суду не могли бути відкриті сторонам, бо знаходилися у суді. При цьому суд у даному випадку позбавлений можливості врахувати вказівки суду апеляційної інстанції ,які є для нього обовязковими. Це , на думку суду є суттєвим порушенням вимог чинного КПК України щодо повного, обєктивного та всебічного розгляду даної кримінальної справи, свідчить про порушення прав обвинувачених на захист , права на доступ обвинувачених та потерпілих до правосуддя та обовязковість судових рішень, права на справедливий суд, а також права сторін на апеляційне та касаційне оскарження . До того ж невиконання судом першої інстанції вказівок апеляційної інстанції , які у даному випадку залишились за межами кримінальної справи , але є обовязковими для виконання судом разом з вищевказаними недоліками незалежно від виду та змісту вироку, який буде ухвалено за наслідками судового розгляду кримінального провадження, то ці недоліки можуть стати підставою для його скасування.

Статтею 290 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження зобовязані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

Однак, з обвинувального акту, щодо обвинувачених, спрямованого прокурором до суду повторно 07.02.2017 року , суд не вбачає, коли саме та у який спосіб і у якому обсязі сторонам було надано доступ до матеріалів досудового розслідування після повернення обвинувального акту для усунення недоліків ухвалою суду від 21.12.2016 року .

Згідно положеньст.317 КПК Україниматеріалами кримінального провадження (кримінальною справою) є документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження.

Вищезазначені обставини щодо непередбаченого законом часткового штучного розєднання матеріалів кримінальної справи після апеляційного розгляду при проведенні підготовчого судового засідання судом були залишені поза увагою , оскільки були невідомі даному складу суду на час проведення підготовчого судового засідання .

Як встановлено ст..290 ч 12 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

До того ж доводи прокурора про те, що всі обставини, що послугували підставою повернення обвинувального акту можуть бути перевірені лише шляхом дослідження письмових доказів по справі і не дають підстав вважати, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Спосіб вчинення злочину це форма прояву суспільно небезпечного діяння або, іншими словами, це послідовність прийомів методів, які застосовує винний для вчинення умисного злочину. Як складова цілеспрямованої злочинної поведінки особи спосіб слугує іншому (основному) злочинному діянню, застосовується заради останнього.

Судом додатково виявлено ,що як вбачається з обвинувального акту у ньому відсутнє зазначення конкретного способу вчинення кримінальних правопорушень, тобто не вказано яким чином обвинувачені діяли під час заволодіння чужим майном за попередньою змовою групою осіб, хто із них і яку роль виконував при виконанні спільного умислу за попередньою змовою групою осіб ,а лише вказано, які речі кожен з них брав із полиць та намагався ними незаконно заволодіти. Відсутність визначення конкретного способу скоєння кримінальних правопорушень, тобто обовязкового елементу складу інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень порушує право останніх на захист.

Суд також звертає увагу , що зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має міститивиклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланнямна положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

Однак, як вбачається з обвинувального акту відносно обвинувачених , він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому частково викладені лише обставини, які встановлені слідчим за результатами досудового розслідування і дана правова кваліфікація кримінального правопорушення, однак в ньому відсутнє формулювання обвинувачення.

Верховний Суд України у своїй постанові№ 5-328 кс 16від 24 листопада 2016 року, виклав правову позицію стосовно питання про повернення обвинувального акту.

Вказаною постановою зазначено, що суду належить встановити, чи має таке недотримання вимог кримінального процесуального закону наслідок у вигляді істотного впливу на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд.

На підставі наведеного ,з врахуванням тієї обставини ,що суд не може усунути вищезазначені недоліки у судовому засіданні ,то обвинувальний акт відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15ч.2; 185ч.2 КК України, підлягає поверненню прокурору, якому необхідно виконати вимогист.ст.6,7, 8, 109,219,317, 290, п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України у розумний строк.

Керуючись ст.ст.6-8,109,219,290,291,314,317КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12016050150000872 від 07лютого 2017 року, відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15ч.2;185ч.2 КК України, повернути прокурору у зв'язку з невідповідністю його вимогамКПК України для усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя О.П.Харченко