Рішення № 69977030, 23.10.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8879/17

Провадження № 2/201/2375/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі - Карнаух І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди за договором про надання адвокатських послуг,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2017р. ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди за договором про надання адвокатських послуг, обґрунтовуючи свої вимоги Законом України «Про захист прав споживачів». Зокрема, вказала, що внаслідок неналежного виконання адвокатом ОСОБА_2 договору від 22.07.2016р. про надання послуг з юридичної допомоги їй завдана матеріальна шкода в сумі 2000грн., а також моральна шкода, яку вона оцінює у 5000грн.

Від відповідача ОСОБА_2 17.10.2017р. поштою до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотанням надійшло про направлення справи за підсудністю до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, обґрунтовуючи його тим, що укладаючи договір із позивачкою він діяв виключно, як професійний адвокат на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики. До правовідносин із позивачкою не застосовується Закон України «Про захист прав споживачів», а тому позовна заява не підлягає розгляду у даному суді за правилами підсудності, встановленими ч. 5 ст. 110 ЦПК України за вибором позивача, а повинна предявлятися за зареєстрованим місцезнаходженням його офісу в Центральному (Кіровському) районі м. Дніпра, де укладався договір та/або за місцем його виконання - Чечелівський (Красногвардійській) район м. Дніпра, де розташовується Красногвардійському ВДВС, тобто за правилами ст. 109 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 у поданій суду 23.10.2017р. заяві підтримав своє клопотання від 17.10.2017р., на його задоволенні наполягав, просив клопотання розглядати без його участі.

Позивачка ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечувала, вважала, що справа повинна розглядатися за обраним нею судом, оскільки вона виступає споживачем у даних правовідносинах. У поданій суду 23.10.2017р. заяві просила клопотання розглядати без її участі.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін та без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши заявлене клопотання та заперечення проти нього, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальними правилами підсудності, встановленими ч.1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи предявляються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд передає справу на розгляд до іншого суду, якщо до початку справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване місце проживання або перебування якого раніше не було відомо, про передачу справи за місцем його проживання (перебування).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд передає справу на розгляд до іншого суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2016р. ОСОБА_1 уклала договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_2 на ведення її справ зі стягнення зі ОСОБА_3 суми 24939,42 грн. у виконавчому провадженні, яке здійснюється Красногвардійським ВДВС Дніпропетровського МУЮ, за що зобовязалася сплатити гонорар в сумі 2000 грн., з яких авансом 500 грн. Адвокат на виконання даного направляв неодноразові запити до Красногвардійського ВДВС щодо даного виконавчого провадження, керуючись Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Вирішуючи питання територіальної підсудності, суд виходить з того, що дійсно відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК позивачу в справах про захист прав споживачів надано право на свій розсуд пред'являти позов: за місцезнаходженням відповідача, за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (за винятком виключної підсудності).

Водночас, згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991р., цим законом регулюються відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначається механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно пунктів 3, 4 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги, а виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012р. адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ч. 1 та ч.2 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012р., адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Частиною 1 ст. 6 цього ж Закону встановлено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що адвокатська діяльність не є господарською, а визнається незалежною професійною діяльністю, а відповідач не є спеціальним суб'єктом цивільно-правових відносин, які визначені Законом України «Про захист прав споживачів», а тому пред'явлений позов позивачка не має права предявляти за своїм місцем проживання на підставі ч.5 ст. 110 ЦПК України.

Позиція суду сформована за врахуванням судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012рр.) - Верховного Суду України (Узагальнення судової практики, Витяг від 01.02.2013р.). У даному листі Верховний Суд України розяснив, що у Законі № 1023-XII«Про захист прав споживачів» не визначено певних меж його дії, але з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та виходячи з демократичних принципів цивільного судочинства і наявності в цивільних правовідносинах такої "слабкої сторони", як фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що цим Законом регулюються відносини, які виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо. Такі відносини можуть виникати з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону. Разом із тим, ураховуючи, що окремі види правовідносин з участю споживачів регулюються й спеціальними законами України (наприклад, страхування, перевезення, фінансові послуги, житлово-комунальні послуги тощо), Закон № 1023-XII застосовується в частині, не врегульованій спеціальним законом. Не застосовується Закон № 1023-XII до відносин із вчиненням нотаріусом нотаріальних дій, а також до відносин із надання професійної юридичної допомоги адвокатами.

Виходячи з наведеного, Закон України «Про захист прав споживачів» не розповсюджується на правовідносини визначені в позові, отже клопотання відповідача про направлення справи для розгляду за підсудністю до іншого суду підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про територіальну підсудність, суд виходить з того, що даний позов повинен предявлятися за місцезнаходженням відповідача (ст. 109 ЦПК), а не за місцем виконання договору (ч. 8 ст. 110 ЦПК), на яке вказує відповідач, оскільки Красногвардійський ВДВС не є місцем виконання договору, а органом, який здійснює виконавче провадження.

Як видно з Єдиного реєстру адвокатів України, робочим місцем адвоката є офіс, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 10, що відноситься до Центрального (Кіровського) району м. Дніпро. Юрисдикція територіального розгляду даної справи відноситься до Центрального (Кіровського) району м. Дніпра, і тому справу слід направити для розгляду за підсудністю саме до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

При прийнятті рішення про направлення цивільної справи для розгляду за підсудністю до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, судом прийнято до уваги, що клопотання відповідача ОСОБА_2 про передачу справи за підсудністю заявлено після відкриття провадження по справі і до початку розгляду справи по суті.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012р., ст.ст. 109, 116, 169, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 210, 293 ЦПК України, суд -

УХ В А Л И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди за договором про надання адвокатських послуг направити для розгляду до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ткаченко Н.В.