Ухвала суду № 69976407, 02.11.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3676/17

(1кп/199/269/17 )

УХВАЛА

2017 року листопада місяця 02 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі

головуючого судді: Дяченко І.В.

секретаря судового засідання: Войнової В.К.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12014040630002411 від 01.11.2014, яке надійшло з Дніпропетровської місцевої прокуратури №1, відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

за участю : прокурора Артвіха А.І.; захисника ОСОБА_2; обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Прокурор заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт. Захисник ОСОБА_2 підтримав клопотання обвинуваченого. Прокурор заперечував проти такого клопотання обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає його обґрунтованим та таким. що підлягає частковому задоволенню. Відповідно до письмових матеріалів кримінального провадження, строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 04.11.2017.

Згідно ч. 2ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 на теперішній час обвинувачується у вчинені злочину середньої тяжкості, за вчинення якого, у разі доведеності його вини, обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до пяти років, раніше судимий, знаходився у розшуку та може і надалі переховуватись від суду, чим перешкоджати розгляду кримінального провадження.

Також, суд бере до уваги вимоги статей177,178 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції. Також, суд бере до уваги правову позицію, викладену в п.152 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за якою тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини (остаточне від 10 травня 2011 року) у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно доприписів ст. 183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Крім того, ОСОБА_1 суду не надані докази про неможливість перебування обвинуваченого в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань.

З урахуванням викладеного, клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт не підлягає задоволенню

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 350, 369, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 30 діб, тобто до 01.12.2017 включно.

В клопотанні обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити

Ухвала набирає чинності негайно і оскарженню не підлягає.

Суддя:

02.11.2017