Рішення № 69975138, 31.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №752/19356/16-ц Головуючий у 1 інстанції Шкірай М.І.

Апеляційне провадження №22-ц/796/8901/2017 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І., при секретарях Казанник М.М., Станішевській Б.В.

за участю представників позивача Лищишина І.В., Ваніна В.В.,

представника відповідача ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною Ваніна ВалеріяВалерійовича, який на підставі довіреності діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Фінанс», на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 червня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Фінанс» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа Голосіївський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві про визнання осіб такими, які втратили право користування жилим приміщенням.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року у задоволенні вказаного позову ТОВ «СВ Фінанс» відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 червня 2007 року між ОСОБА_6 та ВАТ «Райффайзен банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен банк Аваль», було укладено кредитний договір №014/7478/82/56659, вподальшому до договору вносились зміни і доповнення. У якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 13.06.2007 між Банком та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було укладено Договір іпотеки, відповідно до умов якого банку було передано в іпотеку квартиру за адресою АДРЕСА_1.

22 грудня 2015 року права вимоги банку за цими договорами зі змінами і доповненнями до них були відступлені ТОВ «СВ Фінанс».

3 березня 2016 року за зверненням ТОВ «СВ Фінанс» приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. провів державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «СВ Фінанс».

Відповідно до Довідки ТОВ «Ліко-Житлосервіс» від 30.06.2016 у спірній квартирі, власником якої є ТОВ «СВ Фінанс», зареєстровані відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем невірно визначено правовідносини, що склалися між сторонами, у зв'язку з чим невірно обрано спосіб захисту.

В апеляційній скарзі Ванін В.В., який на підставі довіреності діє в інтересах ТОВ «СВ Фінанс», просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представники позивача підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній доводів, просили задовольнити її. Представник відповідача просила відхилити апеляційну скаргу та залишити без змін законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є припинення права відповідачів на користування квартирою АДРЕСА_1.

Установлених судом обставин справи щодо укладення договорів кредиту, іпотеки, відступлення права вимоги та щодо реєстрації права власності на спірну квартиру за позивачем сторони не заперечують.

В обгрунтування позову про припинення права відповідачів на користування спірною квартирою представники позивача посилались на те, що відповідачі не є власниками квартири і учасниками договірних правовідносин кредиту та іпотеки, четверо з відповідачів були зареєстровані у квартирі після укладення договору іпотеки з порушенням установленого законом і договором порядку, їх право користування жилим приміщенням, що виникло за згодою колишніх власників, припинилося у зв'язку зі зміною власника, проте, вони продовжують бути зареєстрованими у квартирі, чим порушують права нового власника - позивача у справі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи, що мають значення для вирішення спору, невірно визначився з характером спірних правовідносин та застосував до них норми права, які їх не регулюють.

Встановлено, що 13.06.2007 спірна квартира була передана в іпотеку банку (ас69); її власниками на момент укладення договору іпотеки були ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22.04.2003 (ас69-70,78,79).

Право власності зазначених осіб на спірну квартиру припинилося внаслідок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем - позивачем у справі, і право власності позивача на спірну квартиру, що виникло 03.03.2016, не заперечується (ас7).

Встановлено, що колишні власники спірної квартири у ній не проживають і не зареєстровані. В квартирі зареєстровані відповідачі по справі: ОСОБА_6 - чоловік колишнього власника, ОСОБА_7 - батько колишнього власника, ОСОБА_8 - дружина брата чоловіка колишнього власника та її двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_11, ОСОБА_12 (ас6).

Право члена сім'ї власника на користування жилим приміщенням є сервітутним правом, яке відповідно до сталої практики Верховного Суду України існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно та припиняється у разі припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту. Тобто, виникнення прав членів сім'ї власників квартири на користування нею та обсяг цих прав залежать від наявності у власників квартири права власності на неї, а припинення права власності на квартиру припиняє право членів сім'ї колишнього власника на користування цією квартирою. Чинним законодавством не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника.

Отже, оскільки право користування спірною квартирою відповідачів виникло у них внаслідок наявного у попередніх власників цієї квартири права власності на неї, яке на момент розгляду справи є припиненим, - право відповідачів на користування спірним майном також припинилося (ст.ст.402,405,406 ЦК України).

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «СВ Фінанс» про визнання відповідачів особами, які втратили право користування спірною квартирою, грунтуються на положеннях закону, підтверджені належними і допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні вказаних вимог, суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин норми закону, що регулюють правовідносини з виселення з квартири, переданої в іпотеку, всіх її мешканців у зв'язку зі зверненням стягнення на цей предмет іпотеки, адже позовних вимог про виселення позивач не пред'являв.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право на захист свого права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння шляхом пред'явлення вимоги про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У системному зв'язку наведених положень Цивільного кодексу України із положеннями Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вимоги про зняття осіб з реєстрації підлягають вирішенню в залежності від вирішення питання про наявність чи відсутність у таких осіб права користування житлом (постанова Верховного Суду України від 16.01.2012 №6-57цс11).

Отже, оскільки факт реєстрації у спірній квартирі відповідачів обмежує здійснення права користування та розпорядження нею нового власника, його позовні вимоги про усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття осіб з реєстрації місця проживання, пред'явлені одночасно з вимогою про визнання їх такими, які втратили право користування квартирою, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,309,313,316 ЦПК України, колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Ваніна Валерія Валерійовича, який на підставі довіреності діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Фінанс», задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Фінанс» задовольнити.

Визнати ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 такими, які втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, та зняти їх з реєстрації місця проживання з указаної адреси.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О.Антоненко

Судді А.М.Стрижеус

О.І.Шкоріна