Ухвала суду № 69973652, 27.10.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37892/17

Провадження № 1-кс/761/24048/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2017 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Хардіна О.П.,

за участю: секретаря судового засідання - Нешви І.О., слідчого - Волошина О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ОВПП ДФС України Здрілька В.М., про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № №32016100110000197 від 29.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205,ч.3 ст.212,ч.2 ст.209 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

24.10.2017 до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ОВПП ДФС України Здрілька В.М. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № №32016100110000197 від 29.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205,ч.3 ст.212,ч.2 ст.209 КК України, а саме: на кошти з банківських рахунків ТОВ «Інтерпаливо» (код ЄДРПОУ 39959770) в ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627, м.Київ, вул. Володимирська, 46) №26007013049580 (українська гривня, російський рубль, долар США та евро), №26052013049580 (українська гривня) та в ПАТ «ОТП Банк» (МФО 300528, м.Київ. вул. Жилянська, 43) №26002455024738 (євро, українська гривня), №260064550247445 (долар США), крім сплати податків і зборів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виплати заробітної плати.

В судовому засіданні слідчий Волошин О.О. підтримав доводи клопотання.

Вивчивши доводи клопотання, матеріали, надані в його обґрунтування, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Так, в клопотанні слідчий наводить мету застосування арешту - грошові кошти на вказаних банківських рахунках відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, щодо речових доказів, є майном, яке набуте кримінально протиправним шляхом, є речовими доказами у даній справі.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Проте суду не наведено достатніх даних на підтвердження того, що грошові кошти у невизначеному розмірі на банківських рахунках підприємства є майном, набутим в результаті вчинення дій, які мають ознаки умисного ухилення від сплати податків з кваліфікуючими ознаками, передбаченими ч.3 ст.212 КК України, а також від вчинення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Вказані дані не є достатніми і не можуть свідчити про обґрунтованість підозри за своїм змістом щодо службових осіб ТОВ «Інтерпаливо», оскільки не отримувалися в ході слідчих, розшукових дій, жодних таких дій, передбачених КПК України в межах кримінального провадження не проводилося в обґрунтування вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст. 209 КК України.

Відповідно до ст. 209 КК України відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, пов'язується з легалізацією доходів, отриманих від злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України вчинення якого передує отриманню доходів внаслідок злочину.

Таким чином, вчинення вказаного злочину пов'язується з умисним ухиленням від сплати податків за ч.3 ст. 212 КК України, які не знаходять підтвердження в матеріалах, а також не підтверджується вчинення злочину, передбаченого ст. 209 КК України.

Матеріали клопотання не містять достовірних даних щодо розміру коштів на рахунку ТОВ «Інтерпаливо».

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має також обов'язково переконатись на підтвердження вчинення кримінального правопорушення в наявності доказів, які мають давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, оскільки слідчий в суді не довів, що існує обґрунтована підозра у вчиненні вказаного злочину, не доведено відповідність грошових коштів на банківських рахунках критеріям ст. 98 КПК України, співрозмірності такого виду забезпечення завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність законних підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту грошових коштів на банківських рахунках

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання управління фінансових розслідувань ОВПП ДФС України Здрілька В.М., про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № №32016100110000197 від 29.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205,ч.3 ст.212,ч.2 ст.209 КК України.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя О.П. Хардіна