Ухвала суду № 69973545, 01.11.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61763/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., при секретарі Каранда С.Г., за участю захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «Файннест» (код 38751033) про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Подосінов А.О. в інтересах ТОВ «Файннест» (код 38751033) звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, посилаючись на наступні факти та обставини.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.10.2017 у справі № 711/8497/17 за клопотанням слідчого групи слідчих Лодочникова О.В., серед інших суб'єктів господарської діяльності, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Файннест» (код 38751033) р/р 26001464308, 26000464309, 26007464313 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805, м. Київ, вул. Лєскова, 9) та зупинено видаткові операції по даним рахункам.

Проте, як зазначено адвокатом в клопотанні, висновки слідчого судді про наявність підстав для арешту грошових коштів на рахунках ТОВ «Файннест» не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на положеннях КПК України та усталеній практиці Європейського суду з прав людини. Згідно ухвали слідчого судді від 05.10.2017 арешт накладено з метою застосування до юридичної особи приватного права заходу кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна та стягнення неправомірної вимоги. Однак, ТОВ «Файннест» не є фігурантом кримінального провадження №42017000000002925, власникам та/або уповноваженим особам товариства про підозру у вчиненні будь-якого злочину не оголошено, а відтак накладення арешту на майно ТОВ «Файннест» з метою забезпечення можливої конфіскації майна як заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на положеннях КПК України. Окрім того, органом досудового розслідування не доведена можливість використання як доказів арештованих грошових коштів та не вказано, які саме сліди кримінального правопорушення містять на собі безпосередньо грошові кошти на рахунках ТОВ «Файннест», яке, як суб'єкт підприємницької діяльності, зареєстровано у встановленому законодавством порядку, здійснює реальну господарську діяльність, з якої сплачує обов'язкові соціальні платежі та податки. Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є явно неспівмірним з обмеженням ТОВ «Файннест» права користування та розпорядження майном, негативно впливає на репутацію, платоспроможність і виконання ТОВ «Файннест» взятих на себе договірних зобов'язань. Зазначене у своїй сукупності беззаперечно свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

У судовому засідання особа, яка звернулась із клопотанням адвокат Подосінов А.О. вимоги означені у клопотанні підтримав, просив задовольнити.

Особа, за клопотанням якої було арештоване майно у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду клопотання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката в обґрунтування клопотання, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Слідчим відділом Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000002925 за фактом створення групою осіб на території України суб'єктів підприємницької діяльності, які використовуючи протиправний механізм легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, під час імпорту електронних товарів і послуг, в тому числі шляхом внесення до договорів недостовірних даних щодо виду та обсягу товару, отриманих послуг з використанням банківських установ, небанківських фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, незаконно виводять за державний кордон України грошові кошти в особливо великих розмірах, що спричиняє велику матеріальну шкоду, за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.10.2017 у справі № 711/8497/17 за клопотанням слідчого Лодочникова О.В. в порядку забезпечення заходів вищевказаного кримінального провадження, серед інших суб'єктів господарської діяльності, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Файннест» (код 38751033) р/р 26001464308, 26000464309, 26007464313, відкриті в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805, м. Київ, вул. Лєскова, 9) та зупинено видаткові операції по даним рахункам.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, ТОВ «Файннест» (код 38751033) є належним суб'єктом звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна на підставі та в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.

Частиною ч. 2 ст.132 КПК України імперативно передбачено, що усі клопотання про застосування або скасування заходів забезпечення кримінального провадження, подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування.

Генеральна прокуратура України, як юридична особа та орган досудового розслідування, знаходиться за адресою м. Київ, вул. Різницька 13/15, що за територіальним принципом відноситься до юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.

Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016 ( далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З тексту ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.10.2017 у справі № 711/8497/17 вбачається, що єдиною підставою для накладення арешту на грошові кошти на рахунках ТОВ «Файннест» (код 38751033) слугувала можливість застосування до юридичної особи приватного права заходу кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна та стягнення неправомірної вимоги. Будь-яких інших правових підстав для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження у вищевказаній ухвалі слідчого судді не наведено.

Однак, виходячи з положень ст. 170 КПК України, обов'язковою передумовою, яка обумовлює можливість накладення арешту на майно з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також з метою відшкодування заподіяної шкоди, є наявність в кримінальному провадженні спеціальних суб'єктів: 1) підозрюваногота/або обвинуваченого чи особи, яка несе матеріальну відповідальність за їх дії, 2) юридичної особи, відносно якої здійснюється кримінальне провадження, а також наявність спеціальної мети - забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

З положень КК України беззаперечно випливає, що заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані до юридичної особи, якщо шляхом досудового розслідування буде встановлено вину фізичної особи - уповноваженої особи, яка діє від імені або (та) в інтересах юридичної особи.

На правильність вказаного твердження вказує і те, що на законодавчому рівні було закріплено поняття "уповноважена особа юридичної особи". Так, відповідно до примітки 1 ст. 963 КК України під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.

ТОВ «Файннест» (код 38751033) не є фігурантом кримінального провадження №42017000000002925, власникам та/або уповноваженим особам товариства про підозру у вчиненні будь-якого злочину не оголошено, а відтак накладення арешту на майно ТОВ «Файннест» (код 38751033) з метою забезпечення можливої конфіскації майна як заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на положеннях КПК України.

Окрім того, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину ( п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора.

В описово-мотивувальній частині ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.10.2017 у справі № 711/8497/17 з посиланням на клопотання слідчого зазначено, що досудове розслідування здійснюється за фактом створення групою осіб на території України суб'єктів підприємницької діяльності, які використовуючи протиправний механізм легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, під час імпорту електронних товарів і послуг, в тому числі шляхом внесення до договорів недостовірних даних щодо виду та обсягу товару, отриманих послуг з використанням банківських установ, небанківських фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, незаконно виводять за державний кордон України грошові кошти в особливо великих розмірах, що спричиняє велику матеріальну шкоду державі Україна, кримінальна відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Зокрема, зазначено, що ОСОБА_3 змовилась із ОСОБА_4 та використовують підконтрольній ОСОБА_3 фіктивні підприємства для обготівковування грошових коштів та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, під час проведення та надання можливості доступу до азартних ігор в електронному (віртуальному) казино під брендом «Парі-Матч», які на підставі Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 №1334-IV заборонені.

Також вказано, що ОСОБА_4 у змові із ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 організували на території України діяльність з проведення та надання можливості доступу до азартних ігор у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, яка здійснюється в спеціально обладнаних закладах, через термінали поповнення рахунків, а також в мережі Інтернет з використанням знаку для товарів і послуг «Парі-матч» та комп'ютерну програму «Програмний комплекс для ведення букмекерського бізнесу», власником яких є ТОВ «Парі-матч» (код 23504252). З метою функціонування протиправного механізму проведення азартних ігор ОСОБА_4, крім підприємств підконтрольних ОСОБА_8 використовує можливості групи осіб, до складу якої входять ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які організували протиправну діяльність ряду платіжних сервісів в мережі Інтернет, за допомогою яких здійснюється незаконна конвертація грошових та електронних коштів в готівку, використовуючи реквізити підприємств з ознаками «фіктивності» та «транзитних», з їх подальшою легалізацією шляхом виведення за територію України до РФ.

Зокрема, під час імпорту цифрових/електронних товарів і послуг (комп'ютерних ігор) суб'єктами господарювання до договорів вносяться недостовірні дані щодо виду та обсягу товару. Так, приймання платежів від користувачів резидентом здійснюється за послуги гри або аудіовізуальної продукції, а перерахування коштів за кордон здійснюється за послуги нерезидента не пов'язані з розробником або іншим правовласником гри, медіа-контенту. Крім того, резидентами до звітних документів вносяться завищені дані щодо обсягу отриманих послуг, що дозволяє використовувати вказаний механізм для виведення за кордон брудних коштів.

Також, отримано дані щодо суб'єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, реквізити яких можливо використовуються для незаконного виведення коштів за кордон шляхом виготовлення податкових та бухгалтерських документів (договори на реалізацію товарів або послуг, податкові накладні, акти виконаних робіт і т.і.) за безтоварними операціями, об'єктами продажу за якими є цифрові товари (роботи та/або послуги), можливо ТОВ «Файннест» (код 38751033).

З тексту ухвали слідчого судді від 05.10.2017 вбачається, що в основу такого висновку покладено оперативну інформацію підрозділів Служби безпеки України.

Статтею 84 КПК України імперативно передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Отже, довідка та/або рапорт працівників СБ України не є засобами доказування в розумінні положень ч. 2 ст. 84 КПК України, носять виключно інформаційний характер, викладені в них твердження носять характер припущення і підлягають перевірці шляхом проведення в кримінальному провадженні слідчих та процесуальних дій, в тому числі шляхом призначення та отримання висновків податкових перевірок, ревізій та відповідних експертиз, чого у справі не зроблено.

Для того щоб ініціювати питання про накладення арешту на грошові кошти на рахунках ТОВ «Файннест» орган досудового розслідування щонайменше зобов'язаний був розпочати досудове розслідування відносно ТОВ «Файннест» шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Однак, згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, досудове розслідування в кримінальному провадженні №42017000000002925 здійснюється відносно невстановлених осіб. Відомості відносно ТОВ «Файннест» (код 38751033), а тим більше його уповноважених осіб до ЄРДР не внесені, що само по собі унеможливлює застосування відносно останніх будь-яких заходів забезпечення кримінального провадження.

Водночас, під час розгляду клопотання адвоката встановлено, що ТОВ «Файннест» (код 38751033) є фінансовою установою зареєстрованою у встановленому законом порядку, яка наразі здійснює господарську діяльність згідно статутних документів.

Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння юридичної особи майном та обумовлювали арешт її майна, оскільки ТОВ «Файннест» не є юридичною особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування, співробітники товариства не є підозрюваними в кримінальному провадженні, що виключає можливість накладення арешту на рахунки товариства з підстав визначених ч. ч. 4, 5, 6 ст. 170 КПК України, а безготівкові грошові кошти у будь-якому випадку не можуть містити на собі сліди вчинення ймовірного злочину.

За таких обставин накладення арешту на майно товариства є явно неспівмірним з обмеженням ТОВ «Файннест» (код 38751033) права користування та розпорядження майном, негативно впливає на репутацію, платоспроможність і виконання ТОВ «Файннест» (код 38751033) взятих на себе договірних зобов'язань, унеможливлює виплату заробітної плати та здійснення до державного бюджету податків та інших обов'язкових платежів, а відтак клопотання адвоката про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «Файннест» (код 38751033) про скасування арешту майна - задовольнити.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.10.2017 у справі № 711/8497/17 на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Файннест» (код 38751033) р/р 26001464308, 26000464309, 26007464313, відкриті в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805, м. Київ, вул. Лєскова, 9) з зупиненням видаткових операцій по даним рахункам, - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.М. Карабань