Рішення № 69972993, 06.07.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24612/16-ц

Провадження № 2/761/1122/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Бондарю В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні із дитиною, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 07 липня 2016 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Третя особа), про усунення перешкод та визначення способів у вихованні дитини.

Позовні вимоги, з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.51-55), Позивач обґрунтовує тим, що 16 грудня 1995 року між ним та Відповідачем було укладено шлюб, від якого у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Вказує, що 23.11.2010р. рішенням Шевченківського районного суду м. Києва шлюб між ним та Відповідачем було розірвано. Зауважує, що з листопада 2009 року сторони не проживають разом, діти проживають разом із матір'ю за невідомою йому адресою. Вказує, що після розірвання шлюбу вони із Відповідачем досягли згоди участі у вихованні дітей, визначивши проживання синів із матір'ю, але із можливістю батька у будь-який час побачень і спілкування без будь-яких обмежень із синами, а також спільними поїздками із дітьми за кордон у його супроводі. Зазначає, що, починаючи з березня 2013 року, Відповідач самовільно позбавила його можливості повноцінно спілкуватися та брати участь у вихованні молодшого сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, створюючи йому перешкоди для побачення та будь-якого спілкування із малолітнім сином, і, що з березня 2013 року він жодного разу сина не бачив. Крім того, зауважує, що Відповідач приховує від нього інформацію про стан здоров'я дитини, що також позбавляє його належним чином брати участь у вихованні дитини. Натомість, спілкування із старшим сином - ОСОБА_3, Відповідач таким чином не обмежувала. Таким чином, Позивач вважає, що його колишня дружина заважає йому у спілкуванні з дітьми, в зв'язку з чим Позивач просив суд ухвалити судове рішення, яким: 1) зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; 2) встановити спосіб участі ОСОБА_1, як батька, у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 наступним шляхом: побачення перша, третя п'ятниці місяця з 15.00 год. до 20.00 год. наступної за нею суботи з правом відвідувань місць загального відпочинку громадян в м. Києві та Київської області без можливої присутності матері дитини; побачення другої, четвертої неділя місяця з 10.00 год. до 20.00 год. з правом відвідувань місць загального відпочинку громадян в м. Києві та Київської області без можливої присутності матері дитини; 30 днів поспіль будь-якого літнього місяця календарного року до досягнення дитиною 18-річного віку, з правом виїзду за межі м. Києва до курортних зон України або за кордон з повідомленням про це матір дитини; щорічно до досягнення 18-річного віку дитини, проводження часу з дитиною за попереднім узгодженням з матір'ю дитини протягом семи днів періоду з 01 по 15 січня; інші святкові, неробочі дні та дні канікул - за попередньою домовленістю з мамою дитини, й без можливої її присутності; необмежене спілкування із малолітнім сином засобами телефонного стільникового зв'язку, за допомогою соціальних мереж, в тому числі «Skype», електронної пошти; 3) зобов'язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 для побачення сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: третя п'ятниця місяця з 15.00 год. до 20.00 год. наступної за нею суботи з правом відвідувань місць загального відпочинку громадян в м. Києві та Київської області без можливої присутності матері дитини; другої, четвертої неділя місяця з 10.00 год. до 20.00 год. з правом відвідувань місць загального відпочинку громадян в м. Києві та Київської області без можливої присутності матері дитини; 30 днів поспіль будь-якого літнього місяця календарного року до досягнення дитиною 18-річного віку, з правом виїзду за межі м. Києва до курортних зон України або за кордон з повідомленням про це матір дитини; щорічно до досягнення 18-річного віку дитини, проводження часу з дитиною за попереднім узгодженням з матір'ю дитини протягом семи днів періоду з 01 по 15 січня; інші святкові, неробочі дні та дні канікул - за попередньою домовленістю з мамою дитини, й без можливої її присутності; необмежене спілкування із малолітнім сином засобами телефонного стільникового зв'язку, за допомогою соціальних мереж, в тому числі «Skype», електронної пошти.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Крім того, у судовому засіданні Позивач був допитаний як свідок, та підтвердив обставини, викладені у позові та просив позов задовольнити у повному обсязі. Додатково зауважив, що починаючи з березня 2013 року він не бачив молодшого сина - ОСОБА_4. На прохання про зустріч із сином, колишня дружина відповідала відмовою. Зазначив, що Відповідач неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки по відношенню до молодшого сина, останній не навчається у школі через стан здоров'я - у дитини вада серця, жодної інформації про місце навчання дитини у Позивача немає. Позивач зазначив, що через стан здоров'я, молодший син вже переніс 4 операції, проте всупереч цьому Відповідач постійно приховує від Позивача місце свого проживання, інформацію про те, де знаходиться дитина і ким вона виховується, Відповідач маніпулює дитиною та вчиняє на неї тиск з метою погіршення відносин між ОСОБА_4 та батьком, не зважаючи на стан здоров'я сина. У відсутність матері дитина стає життєрадісною, виявляє бажання бути та спілкуватися з батьком, каже, що вдома сидить перед комп'ютером, в зв'язку з чим дитина не має належного розвитку відповідно до свого віку (пише російською мовою із помилками, української взагалі не знає). Позивач звертався до поліції з метою встановлення місця навчання ОСОБА_4, проте, жодної інформації ним отримано не було. З урахуванням викладеного, Позивач наполягав на можливості зустрічей з сином без присутності матері.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомила, письмових заперечень чи пояснень по суті позовних вимог суду не надала.

Представник Органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації позовні вимоги підтримала частково та просила їх задовольнити шляхом встановлення батькові час для спілкування з дитиною у присутності матері та за бажанням самої дитини, а саме: І та ІІІ п'ятниця місяця з 15.00 до 20.00; ІІ та IV неділя місяця з 10.00 до 20.00; 30 днів під час літніх канікул; половину зимових канікул.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 повідомив суду, що він з 2013 року та протягом трьох років працював водієм та возив молодшого сина Позивача в дитячий садок та з дитячого садка додому. Зауважив, що були моменти, коли він відвозив дитину до Позивача, що викликало негативні емоції з боку Відповідача та остання погрожувала свідку викликом міліції тощо. Зазначив, що у молодшого сина Позивача проблеми із здоров'ям - вада серця і, що він часто залишався наодинці із дитиною, розмовляв з нею. Зауважив, що часто дитина мала неохайний вигляд.

Заслухавши пояснення представника Позивача, показання Позивача в якості свідка, пояснення представника Третьої особи, показання свідка ОСОБА_6, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з таких підстав.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або одного в сім'ї одного із них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обв'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного із них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до частини 1 статті 153 Сімейного кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до частин 1, 2, та 3 статті 157 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Крім того, за змістом частин 1 та 2 статті 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною його місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

За змістом частини 3 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2010 року, яке набрало законної сили, встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 16.12.1995р. у Відділі реєстрації актів громадянського стану Старокиївського району м. Києва, актовий запис № 347. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

Судом встановлено, що сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть сумісне господарство з листопада 2009 року. Згідно вказаного рішення Шевченківського районного суду м. Києва шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.15).

Згідно Висновку Органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.10.2016р. № 109/03/40-8709 встановлено, що діти: ОСОБА_3, 1999р.н., та ОСОБА_4, 2007р.н. разом з мамою громадянкою ОСОБА_7 проживають за адресою: АДРЕСА_1. Позивач - ОСОБА_1 - батько дітей проживає за адресою: АДРЕСА_2. Відповідно до акту обстеження помешкання ОСОБА_1, зробленим працівниками Служби у справах дітей Дніпровського району міста Києва - квартира, має всі зручності, сучасний дизайн, квартира облаштована побутовою технікою та меблями, відповідно до функціонального призначення, там є місце для відпочинку, розвитку та виховання дитини. Громадянин ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, позитивно характеризується, в розмовах з колегами висловлює переживання за долю своєї дитини. Так, враховуючи вищезазначене та рішення комісії з питань захисту прав дитини від 12.10.2016р., керуючись інтересами дитини, відповідно до ст. 157 СК України орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації підтримує бажання батька щодо прийняття участі у вихованні дитини та вважає за доцільне встановити час для спілкування дитини в присутності матері та за бажанням самої дитини, а саме: І та ІІІ п'ятниця місяця з 15.00 до 20.00; ІІ та IV неділя місяця з 10.00 до 20.00; 30 днів під час літніх канікул; половину зимових канікул (а.с.77-79).

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до ВП Шевченківського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві з заявами щодо можливих неправомірних дій з боку ОСОБА_7, що полягали в перешкоджанні зустрічам із синами - ОСОБА_3, 1999р.н., та ОСОБА_4, 2007р.н., а також до Служби у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації щодо неналежного виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи та з урахуванням показань свідків, приходить до висновку, що Відповідач дійсно чинить перешкоди Позивачеві у спілкуванні із дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та у його вихованні.

Відповідно до Статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ст. 33 Конституції України).

Статтею 25 ЦК України встановлено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.

Здатність фізичної особи, яка не досягла шістнадцяти років, мати право на виїзд за межі України обумовлена згодою на це батьків (усиновлювачів), піклувальників та їхнім супроводом або супроводом осіб, які уповноважені ними(ч.3 ст.313 ЦК України).

Згідно ст. 3 Закону України "Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України" перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.

Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

Згідно з п.3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27 січня 1995 року (далі - Правила), виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) (далі - батьки) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.

Відповідно до п.п.2 п. 4 Правил виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, зокрема на підставі рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків тощо.

Тому, керуючись, в першу чергу інтересами дитини, яка повинна спілкуватися із батьком, а також принципом рівності батьків щодо їх участі у вихованні дитини, суд вбачає необхідним визначити Позивачеві систематичні побачення із сином - ОСОБА_4 в першу, третю п'ятниці місяця з 15.00 год. до 20.00 год. наступної за нею суботи з правом відвідувань місць загального відпочинку громадян в м. Києві та Київської області без можливої присутності матері дитини; - побачення другої, четвертої неділя місяця з 10.00 год. до 20.00 год. з правом відвідувань місць загального відпочинку громадян в м. Києві та Київської області без можливої присутності матері дитини; - 30 днів поспіль будь-якого літнього місяця календарного року до досягнення дитиною 18-річного віку, з правом виїзду за межі м. Києва до курортних зон України або за кордон з повідомленням про це матір дитини; - щорічно до досягнення 18-річного віку дитини, проводження часу з дитиною за попереднім узгодженням з матір'ю дитини протягом семи днів періоду з 01 по 15 січня; - інші святкові, неробочі дні та дні канікул - за попередньою домовленістю з мамою дитини, й без можливої її присутності; - необмежене спілкування із малолітнім сином засобами телефонного стільникового зв'язку, за допомогою соціальних мереж, в тому числі «Skype», електронної пошти.

Відповідно до частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 102,40 грн.

З урахуванням викладеного, на підставі Статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, статей 141, 153, 157, 159 Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 61, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні із дитиною - з а д о в о л ь н и т и у повному обсязі.

Зобов'язати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) не чинити перешкод ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визначити, як спосіб участі ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, наступним шляхом:

- Побачення - перша, третя п'ятниці місяця з 15.00 год. до 20.00 год. наступної за нею суботи з правом відвідувань місць загального відпочинку громадян в м. Києві та Київської області без можливої присутності матері дитини - ОСОБА_2;

- Побачення - друга, четверта неділі з 10.00 год. до 20.00 год. з правом відвідувань місць загального відпочинку громадян в м. Києві та Київської області без можливої присутності матері дитини - ОСОБА_2;

- Тридцять днів поспіль будь-якого літнього місяця календарного року до досягнення дитиною 18-річного віку, з правом виїзду за межі м. Києва до курортних зон України або за кордон, з повідомленням про це матір дитини - ОСОБА_2;

- Щорічно, до досягнення дитиною 18-річного віку, проводження часу з дитиною за попереднім узгодженням з матір'ю дитини - ОСОБА_2 протягом семи днів періоду з 01 по 15 січня;

- Інші святкові, неробочі дні та дні канікул - за попередньою домовленістю з матір'ю дитини - ОСОБА_2, й без можливої її присутності;

- Необмежене спілкування із малолітнім сином засобами телефонного, стільникового зв'язку, за допомогою соціальних мереж, в тому числі «Skype», електронної пошти.

Зобов'язати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) надавати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) для побачень із сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2:

- Перша, третя п'ятниці місяця з 15.00 год. до 20.00 год. наступної за нею суботи з правом відвідувань місць загального відпочинку громадян в м. Києві та Київської області без можливої присутності матері дитини - ОСОБА_2;

- Друга, четверта неділі з 10.00 год. до 20.00 год. з правом відвідувань місць загального відпочинку громадян в м. Києві та Київської області без можливої присутності матері дитини - ОСОБА_2;

- Тридцять днів поспіль будь-якого літнього місяця календарного року до досягнення дитиною 18-річного віку, з правом виїзду за межі м. Києва до курортних зон України або за кордон, з повідомленням про це матір дитини - ОСОБА_2;

- Щорічно, до досягнення дитиною 18-річного віку, проводження часу з дитиною за попереднім узгодженням з матір'ю дитини - ОСОБА_2, протягом семи днів періоду з 01 по 15 січня;

- Інші святкові, неробочі дні та дні канікул - за попередньою домовленістю із матір'ю дитини - ОСОБА_2, й без можливої її присутності;

- Необмеженого спілкування із малолітнім сином засобами телефонного, стільникового зв'язку, за допомогою соціальних мереж, в тому числі «Skype», електронної пошти

Стягнути із ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 1 102 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :