Ухвала суду № 69971616, 02.11.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/13491/17

Провадження № 2/712/3031/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

02 листопада 2017 року Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Романенко В.А., розглянувши позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, треті особи ОСОБА_2, Управління ДАБК в м. Черкаси про визнання права власності на самочинне будівництво,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання права власності на побудовані без відповідного дозволу жилову прибудову з мансардою літ.А3-1,мс по пров.Чкалова,28, м.Черкаси.

При вивченні матеріалів даного позову встановлено, що його слід залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно положень ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого вона подається, ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв»язку, якщо такі відомі, зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, перелік документів, що додаються до заяви.

Разом з тим, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 12 червня 2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститись позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до ст.26 ЗУ „Про основи містобудування, спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. У звязку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані обєкти суд має звертати увагу, чи зазначено у позовній заяві відповідно до вимог ст. 119 ЦПК обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття обєкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин. У разі відсутності посилання на такі обставини або докази суд має відповідно до вимог ст. 121 ЦПК залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків із наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 121 ЦПК. Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивачвласником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

У поданій позовній заяві не зазначено обставин щодо відмови компетентного органу у прийнятті в експлуатацію самочинно збудованих обєктів, відсутнє посилання на докази щодо зазначених обставин. Позивачем надані листи про надання інформації щодо порядку прийняття в експлуатацію самочинно побудованого майна, що не є рішенням компетентного органу по суті питання про прийняття в експлуатацію конкретного зазначеного у позові нерухомого майна.

Відповідно до норм ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст. 119,120 ЦПК України або не сплачено судовий збір,постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного, вказану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу та його представнику строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі на протязі п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення вказаних недоліків у визначений даною ухвалою термін, позовна заява буде вважатись не поданою і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя