Ухвала суду № 69969850, 25.10.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 681/1489/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1389/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі:головуючої-судді ОСОБА_1,

суддів Костенка А.М., Талалай О.І.,

секретар Задвірний В.І.,

з участю позивача, представників сторін,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів за договором депозитного вкладу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 27 лютого 2017 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2016 року ОСОБА_2, звертаючись до суду з цим позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», вказував, що між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» 28.10.2012 року було укладено договір SAMDN 25000730108488 про депозитний вклад у сумі 20500 доларів США з виплатою 10% річних на суму депозиту строком на 12 місяців. У звязку з належним виконання умов договору з боку відповідача, договір неодноразово пролонговувався. В квітні 2014 року при зверненні до відповідача про отримання належних відсотків, отримав відмову у звязку з припиненням банком діяльності на території АР Крим. На неодноразові звернення до головного офісу відповідача про переведення його депозитного вкладу до Полонської філії Приватбанку за місцем його проживання йому було відмовлено. Тому просив суд стягнути заборгованість за депозитним вкладом в сумі 20500 доларів США та понесені судові витрати в сумі 5 293,11 грн.

Заочним рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 27 лютого 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 заборгованість за депозитним договором № SAMDN25000730108488 від 29 жовтня 2012 року в сумі 20500 доларів США та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 293 грн. 11 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» вважає рішення суду необґрунтованим, незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові. Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, ОСОБА_2 не звертався до банку з заявою щодо видачі йому вкладу та нарахованих процентів, оскільки в заяві від 26.08.2016 року, про яку йдеться в позовній заяві, питання зводиться до переведення коштів до відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» за місцем проживання. Навіть якщо розцінювати звернення позивача до банку від 26.08.2016 року як вимогу про видачу вкладу, то у банку виник такий обовязок лише 29.10.2016 року, по закінчення строку дії договору. Отже, на час постановлення ухвали про відкриття провадження у справі у ПАТ КБ «ПриватБанк» не виник обовязок видати вклад, бо умовами договору повернення депозитного вкладу до спливу встановленого строку не передбачено. В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Позивач просив відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» 28.10.2012 року в м. Сімферополі було укладенодоговір SAMDN 25000730108488 про депозитний вклад (а.с.10). На підставі зазначеного договору позивач передав, а банк прийняв грошові кошти в розмірі 20500 доларів США строком на 12 місяців до 29.10.2013 року включно, та зобовязався сплачувати відсотки за вкладом в розмірі 10 % річних.

Згідно із п. 6 договору у випадку, якщо в строк не пізніше дня закінчення строку вкладу клієнт не заявив банку про повернення вкладу, даний договір продовжується ще на один строк. Договір продовжується неодноразово без явки клієнта. При цьому обчислення нового строку вкладу рахується з дня, наступного за датою закінчення попереднього строку вкладу.

ОСОБА_2 у день закінчення строку вкладу не заявляв Банку про свій намір повернути вклад, відтак договір вкладу після його укладання неодноразово був продовжений на той же строк та на тих самих умовах.

З березня 2014 року банк припинив виплачувати позивачу відсотки за користування вкладом.

26.08.2016 року позивач звернувся до банку з письмовою вимогою про переведення та видачу вкладу.

Листом від 07.09.2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» повідомив, що вимушене припинення діяльності банку на території АР Крим призвело до втрати можливості здійснювати банківську діяльність та незаконного вилучення майна банку, виникнення значних матеріальних втрат. З посиланням на ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вказано, що відповідальність за відшкодування шкоди внаслідок окупації покладено на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини, що витікають з договору банківського вкладу, позивач звертався до банку про повернення вкладу, проте йому безпідставно відмовлено; припинення діяльності філії не впливає на обсяг зобов'язань банку.

Так, за змістом ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу банк приймає від вкладника грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК).

Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається (ст. 525 ЦК).

За змістом ч.3 ст. 1060 ЦК України повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського вкладу.

Згідно з пунктом 9 договору, укладеного між сторонами, сторони мають право достроково розірвати цей договір згідно з чинним законодавством, повідомивши про це іншу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору.

За змістом апеляційної скаргиписьмове звернення позивача до банку від 26.08.2016 року розцінено як вимогу про видачу вкладу.

Наведене цілком спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність у банку обовязку повернути вклад до збігу строку дії договору.

Водночас колегія суддів констатує, що у спірних правовідносинах саме позивач як вкладник за договором про депозитний вклад протягом тривалого часу (з березня 2014 року) зазнає шкоди внаслідок порушення своїх прав, визначених договором, на отримання процентів за користування вкладом, дострокове розірвання договору, фактичне ігнорування його звернень банком в порушення пункту 11 договору.

Натомість факт можливо неналежного оформлення звернення позивача жодним чином не порушує право банку.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Заочне рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 27 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду Л.М.Грох

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_3 Провадження № 22-ц/792/1389/17

Доповідач: Грох Л.М. Категорія: 57