Рішення № 69967973, 01.11.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5865/17

Провадження № 2/639/2359/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гаврилюк С.М.,

при секретарі судового засідання Макушенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 30.10.2013 відповідач отримала кредит у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua; www.client-bank.privatbank.ua або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком).

При укладанні договору сторони керувались ч. 1ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідачка, при укладанні договору про надання банківських послуг дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Свої зобовязання за Договором ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав в повному обсязі.

Взяті на себе зобовязання за кредитним договором відповідач не виконала, у звязку з чим станом на 07.09.2017 має заборгованість у розмірі 44084,10 грн, яка складається з: 8613,17 грн тіло кредиту; 570,94 грн нараховано відсотків за користування кредитом; 32324,56 грн нараховано пені; а також, відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована частина); 2075,43 грн - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також сплачений судовий збір у сумі 1600 грн.

Представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, подала до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги визнала частково, а саме в сумі 17797 грн 28 коп., в іншій частині заперечувала, посилаючись на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» в порушення вимог законодавства просить стягнути з неї одночасно і штраф, і пеню, що є подвійним стягненням, тому в частині стягнення з відповідача штрафів ОСОБА_1 заперечує повністю, а щодо стягнення з неї пені, яка в три з половиною рази перевищує тіло кредиту, просить суд врахувати вимоги законодавства та правову позицію ВСУ по справі № 6-100цс14 від 03.09.2014 та зменшити розмір пені до тіла кредита.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 197 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» з ОСОБА_1 договору № б/н від 30.10.2013, відповідач отримала кредит у розмірі 6100 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 10).

Щодо зміни кредитного ліміту позивач керується п. 2.1.1.2.3., п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, відповідно яких клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві (а.с. 10).

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідач.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватись й інші засоби звязку, наприклад електронний.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи оферту Банку відповідач підписом у заяві визнає та погоджується на запропоновані Банком умови.

Також, наряду із вищезазначеним свідченням, визнання угоди відповідачем є факт користування картрахунку та використання кредитних коштів, так як згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Пунктом 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених вказаним кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобовязаний у разі невиконання зобовязань за договором на вимогу банку виконати зобовязання з повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди Банку.

Згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн та 5 % від суми заборгованості.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому вказаним договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала, оскільки не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобовязаннями відповідно до умов Договору.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У звязку із зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором станом на 07.09.2017 відповідач має заборгованість у розмірі 44084,10 грн, яка складається з: 8613,17 грн тіло кредиту; 570,94 грн нараховані відсотки; 32324,56 грн нарахована пеня; 2575,43 грн заборгованість по судовим штрафам, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 6-9).

Виходячи з того, що відповідач не виконала умови кредитного договору, то суд приходить до висновку про необхідність стягнення з неї суми основного боргу та відсотків, а також частково заборгованість за пенею.

Крім цього, позивач просить стягнути на користь Банку 2575,43 грн штрафу, нарахованого відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, який передбачає відповідальність за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з передбачених кредитним договором зобов'язань на строк більше 30 днів. Проте, судом встановлено, що нарахована сума до стягнення в якості пені, відповідно до п. 1.1.5.23 вказаних умов, також передбачена у якості відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості за цим кредитним договором, внаслідок чого має місце подвійне стягнення за прострочення відповідачем виконання своїх обов'язків по поверненню кредиту, сплаті відсотків і комісійної винагороди.

Відповідно достатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України).

За положеннямистатті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно достатті 549 ЦК Україништраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених устатті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Відповідно до ч. 1ст. 360-7 ЦПК Українивизначено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першоїстатті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

В п.п. 1.1.5.23, 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачена відповідальність за одне й те ж порушення договору, прострочення платежів, як у вигляді пені 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше 0,1 % від суми переводу за кожен день прострочення, так і штрафу, який має як фіксовану величину - 500 грн., так і процентну складову - 5% від суми заборгованості. Тому, відповідно до правила тлумачення вказаної правової позиції від зворотного, такі умови договору про одночасне застосування різних видів неустойки, що передбачені уст. 549 ЦК України, у якості заходів відповідальності за одне й теж правопорушення в силу прямої заборониОсновним Законом Україниє нікчемними і з огляду на це не повинні застосовуватися судом.

Таким чином, вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500,00 грн, та штрафу (процентної складової) у розмірі 2075,43 грн задоволенню не підлягають.

Також, згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за явності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України у справі № 6-100цс14 від 03.09.2014, що відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами України.

Пеня у даному зобов'язанні нарахована таким чином, що її сума втричі перевищує суму боргу за кредитом, що є очевидним порушенням принципу добросовісності та, на думку суду, є необґрунтовано суворою цивільною санкцією.

Тому суд, користуючись правом, наданим йому відповідно до ч. 3ст. 551 ЦК України, зменшує розмір пені, що підлягає стягненню, до 8613,17 грн.

Згідност. 88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Суд також враховує роз'яснення, які містяться у п. 36 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», про те, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина першастатті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачений позивачем, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 2), судовий збір у сумі645 грн 94 коп.

Аналізуючи наведені обставини, досліджені докази, суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за вказаним вище договорому розмірі17797 грн 28 коп., судового збору у сумі 645 грн 94 коп.

Керуючись ст.ст.5,6, 10,11,57,60, 61,88,208,209,212-215 ЦПК України, ст.ст.526,527,530,610-612,625, 1049,1050,1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.10.2013 у розмірі 17797 (сімнадцять тисяч сімсот девяносто сім) грн 28 коп., яка складається з: 8613,17грн тіло кредиту; 570,94 грн нараховані відсотки; 8613,17 грн нарахована пеня.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299) витрати по сплаті судового збору у розмірі645(шістсот сорок п'ять) грн 94 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М. Гаврилюк