Постанова № 69967617, 28.08.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6072/17

Провадження 2-а/638/423/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2017 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Грищенко І.О.,

за участі секретаря - Самогньозд О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

18.04.2017 року уповноважений представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області, в якому просив: визнати бездіяльність (дії) головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо не перерахунку розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 07.03.2016 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці Харківського обласного військового комісаріату від 12.01.2017 р. № 5/ВФЗ - протиправними; зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 07.03.2016 року в розмірі 68% грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці Харківського обласного військового комісаріату від 12.01.2017 р. № 5/ВФЗ, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 07.03.2016 року, подати протягом п'ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та під час проходження військової служби позивач отримував у складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні.

25.12.2014 р. позивач був звільнений з військової служби у Збройних Силах України. При оформленні документів для призначення пенсії Харківський обласний військовий комісаріат помилково не зазначив в довідці про додаткові види грошового забезпечення від 26.12.2014 р. № 329/ВФЗ відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні, які позивач отримував під час проходження військової служби. ГУПФУ в Харківській області протоколом від 26.12.2014 року призначило позивачу пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-12 на підставі подання та оформлених документів Харківським обласним військкоматом з 26.12.2014 р. та виплачує позивачу пенсію, розмір якої обчислений з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Згодом Харківський обласний військовий комісаріат надав позивачу нову довідку про додаткові види грошового забезпечення від 12.01.2017 р. № 5/ВФЗ в якій зазначені відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою від 06.03.2017 р. про перерахунок та виплату пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, розмір яких зазначений у довідці Харківського обласного військкомату від 12.01.2017 р. № 5/ВФЗ. До зазначеної заяви додано оригінал довідки Харківського обласного військкомату від 12.01.2017 р. № 5/ВФЗ. Зазначену довідку ГУ ПФУ отримав 06.03.2017 р.

Позивач вказує, що у визначений законодавством строк ГУПФУ не здійснило перерахунок розміру пенсії позивачу та листом від 16.03.2017 р. №444/К-14 ГУПФУ повідомило позивача про відмову в перерахунку пенсії.

Позивач вважає, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Начальник ГУПФУ в Харківській області подав до суду заперечення проти адміністративного позову, в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вказаної вимоги, посилаючись на законодавство України в сфері обчисленні пенсійних нарахувань, яке було чинним на момент призначення пенсії позивачу, вказав, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні не зазначена у довідці, наданій Харківським обласним військовим комісаріатом. Таким чином, правових підстав для їх включення до розрахунку пенсії немає, оскільки вказані види виплат не можуть вважатися тими складовими грошового забезпечення військовослужбовця при звільненні, з яких може обчислюватися сума пенсії, так як вони є тимчасові, нефіксовані, не щомісячні виплати, та мають несистематичний характер.

Також представник відповідача зазначив, що повноважень щодо внесення змін в документи, які були надані на позивача Харківськім обласним військкоматом і на підставі яких була перерахована пенсія, у органів ПФУ немає.

Представник відповідача вказав, що ГУПФУ в Харківській області на час призначення пенсії жодним чином не порушило права позивача на пенсійне забезпечення щодо визначення та обчислення розміру пенсії. Відповідач керувався лише тими показниками грошового забезпечення позивача, які були надані Харківським обласним військовим комісаріатом, та не могло визначити і врахувати будь-які інші, окрім тих, що були включені до відповідної довідки.

Зазначив, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні - мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вони не включаються до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби.

Представник відповідача в запереченнях зазначав про доцільність залучення Харківського обласного військового комісаріату до справи в якості третьої особи.

Представник ГУПФУ в Харківській області також вказав, що позивачу була призначена пенсія з 26.12.2014 р., а отже саме з цього моменту він був обізнаний про порушення свого права (на його думку) при обчисленні пенсії. Таким чином, підлягають застосуванню ст.ст. 99, 100 КАС України.

10.05.2017 та 28.08.2017 р. представник позивача подав до суду додаткові письмові пояснення, вважаючи заперечення проти позову представника відповідача таким, що не відповідає обставинам і матеріалам справи, а також чинному законодавству.

Представник позивача звертає увагу суду, що позивач фактично оспорює бездіяльність відповідача щодо не вчинення останніми дій, які б (у випадку їх вчинення) послугували підставою для перерахунку його пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі не вчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити, яка не має чітких часових меж. Позивач отримує пенсію через картковий рахунок в «Ощадбанку», а тому дізнається про порушення своїх прав кожного разу, коли перевіряє картковий рахунок. Таким чином, не можна вважати, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Представник позивача вважає, що ГУПФУ, наголошуючи в запереченнях про пропуск позивачем строку звернення до суду, фактично визнає за позивачем право на перерахунок якій оскаржується.

Щодо позиції представника відповідача щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, представник позивача, посилаючись на положення ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, вказав, що грошове забезпечення військовослужбовців (в тому числі грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні) є об'єктом сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Обов'язок сплати страхових внесків до Управлінь Пенсійного фонду України покладений на роботодавця (військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення), а тому позивач не повинен нести відповідальність за їх несплату.

Що стосується необхідності врахування індексації грошового забезпечення, представник позивача звертає увагу суду, що індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності. Відповідно до матеріалів справи, індексація позивачу сплачувалась і була невід'ємною частиною грошового забезпечення.

Представник позивача зазначає, що відсутність чіткої визначеності щодо сплати єдиного внеску, протиріччя між органами владних повноважень щодо сплати страхових внесків не повинні впливати на реалізацію прав позивача.

Позивач в судове засідання не з'явився. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі позивача.

Уповноважений представник відповідача до суду не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд вважає недоцільним залучення до справи Харківського обласного військового комісаріату у якості співвідповідача або третій особи оскільки жодна вимога позивача не звернена до Харківського обласного військового комісаріату, рішення у справі не може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Харківського обласного військового комісаріату.

Суд, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування позову, вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено та підтверджується матеріалами спрви, що ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України у Харківському обласному військовому комісаріаті.

З 26.12.2014 р. ГУПФУ призначило позивачу пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 2262-XII як особі, яка звільнена з військової служби. Позивач перебуває на пенсійному обліку у ГУПФУ. ГУПФУ виплачує позивачу пенсію в розмірі 68% грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні.

З даних довідки від 26.12.2014 р. № 329/ВФЗ про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 вбачається, що Харківським обласним військкоматом до вказаної довідки не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення при оформленні документів для призначення пенсії.

12.01.2017 р. Харківський обласний військкомат склав нову довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 12.01.2017 р. №5/ВФЗ, якою вказаний недолік довідки від 26.12.2014 р. № 329/ВФЗ усунутий.

06.03.2017 р. позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок та виплату йому пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, розмір яких зазначений в довідці Харківського обласного військкомату від 12.01.2017 р. №5/ВФЗ. З переліку додатків до цієї заяви вбачається, що позивач разом з заявою подав оригінал зазначеної довідки.

Відповідачем зазначену заяву з доданою до неї довідкою було отримано 06.03.2017 р., що підтверджується штампом ГУПФУ в Харківській області.

У визначений Законом №2262-12 час ГУПФУ не здійснило перерахунок пенсії позивачу та листом від 16.03.2017 р. №444/К-14 повідомило позивачу про відмову в перерахунку пенсії та повернуло без виконання довідку Харківського обласного військкомату від 12.01.2017 р. №5/ВФЗ.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-12 (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Статтею 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Згідно даних схеми додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови №1294), до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення, а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Вимогами ч. 1 ст. 10-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

Так, відповідно до пп. 3 п. 5 Постанови №1294, пп. 30.3 п. 30 розділу ХХХ Інструкції, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (пп. 3 п. 5 постанови №1294, пп.пп. 33.1, 33.3 п. 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена ст. 15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає ЗУ від 03.07.1991 р. №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі ст. 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 10.03.2015 р., прийнятої за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту постанови Верховного суду України від 10.03.2015 р. у справі №21-70а15, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Постановою від 22.09.2010 р. №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому ЗУ від 09.07.2003 р №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями ст. 41 Закону № 1058-ІV, до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

В силу вимог ст. 244-2 КАС України, суд враховує висновки Верховного Суду України які висловлені у постанові від 20.10.2015 р. по справі №21-2942а15.

Згідно висновкам Верховного Суду України які висловлені в постанові від 20.10.2015 р., щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Що стосується необхідності врахування індексації грошового забезпечення, суд зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності. Відповідно до матеріалів справи підтверджується, що індексація позивачу сплачувалась та була невід'ємною частиною заробітної плати.

Враховуючи наведене, індексація є складовою частиною суми грошового забезпечення та відповідно має враховуватись при обчисленні пенсії.

При цьому посилання відповідача на п. 2 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою КМУ від 22.12.2010 №1170, як на підтвердження того, що на суми індексації такий внесок не нараховується, є помилковими. Зазначений відповідачем пункт Порядку не містить жодного посилання на такі види виплат, як індексація.

Суд критично оцінює доводи відповідача, що згідно з довідкою від 12.01.2017 року №5/ВФЗ виданою Харківським обласним військкоматом, з сум індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що передбачено Законом, сплачено не було.

Відповідно п. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов'язок сплати страхових внесків до Управлінь Пенсійного фонду України покладений на роботодавця (військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення ), а тому позивач не повинен нести відповідальність за їх несплату.

Отже, суд вважає, що в даному випадку позивач має право на призначення та отримання пенсії за вислугу років, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який має бути обчислений з грошового забезпечення, до якого включені щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, та одноразова грошова допомога при звільненні.

Згідно ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-12, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Згідно ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.

Враховуючи приписи вищенаведених норм Закону, суд вважає, що обчислення пенсії позивачу слід проводити з урахуванням грошового забезпечення, до якого включені щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, які отримував позивач під час проходження служби та які відображені у довідці Харківського обласного військового комісаріату від 12.01.2017 р. №5/ВФЗ.

Таким чином, ГУПФУ протиправно не здійснило перерахунок пенсії позивачу на підставі поданої довідки Харківського обласного військового комісаріату від 12.01.2017 р. №5/ВФЗ з 07.03.2016 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів наявності підстав для відмови у перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Харківського обласного військкомату про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 12.01.2017 р. № 5/ВФЗ яка містить відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні, які позивач отримував під час проходження служби.

Щодо строку захисту права позивача на призначення та виплату пенсії в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до якого включені: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, суд виходить з того, що зазначені правовідносини врегульовані положеннями ст.ст. 99, 100 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для вирішення питання щодо строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Позовна заява та матеріали справи свідчать, що порушення прав позивача відбулось з боку ГУПФУ щодо бездіяльності (дій) проведення перерахунку пенсії за додатковими документами, поданим позивачем до ГУПФУ після отримання позивачем відмови в здійсненні перерахунку пенсії, тобто з 16.03.2017 р.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач, звертаючись з даним позовом, не пропустив строк, визначений ч. 2 ст. 99 КАС України.

Відповідно ст. 63 Закону № 2262-12 належний перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.

Таким чином захист прав позивача належить з 07.03.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконання постанови вирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб'єкта владних повноважень.

Цій нормі кореспондують положення абзацу 6 п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України, згідно з яким постанова складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

В рішенні від 30.06.2009 р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 р. у справі "Класс та інші проти Німеччини", із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Згідно ч. 2 п. 10 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

В зв'язку з тим, що для усунення порушення прав позивача ГУПФУ повинно вчинити певні дії, вимоги позивача щодо встановлення судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення є законними, строк подачі звіту протягом п'ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили є розумним строком.

Згідно зі ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За розгляд адміністративного позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 640 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №93322 від 09.04.2017 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати бездіяльність (дії) головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо не перерахунку розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 07.03.2016 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці Харківського обласного військового комісаріату від 12.01.2017 р. № 5/ВФЗ - протиправними.

Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 07.03.2016 року в розмірі 68% грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці Харківського обласного військового комісаріату від 12.01.2017 р. № 5/ВФЗ, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 07.03.2016 року, подати протягом п'ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з моменту отримання її копії.

Суддя Грищенко І.О.