Рішення № 69958802, 23.10.2017, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/863/17

Провадж.№ 2/481/402/2017

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

23.10.2017 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., за участю секретаря Кузьміної Н.П., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Нового Бугу, Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» ( Баштанська дільниця Новобузьке відділення) про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» ( Баштанська дільниця Новобузьке відділення) про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що у звязку з подіями, які виникли в Україні у 2014 році вона вимушено покинула своє постійне місце проживання в м. Донецьк та переїхала до м. Новий Буг Миколаївської області, де з своєю донькою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 взята на облік Управлінням праці та соціального захисту населення м. Новий Буг як тимчасово переміщені особи. З 01.12.2015 року вона користується житлом, розташованим за адресою АДРЕСА_1, згідно договору, де мешкає по теперішній час. На орендоване житло була призначена субсидія, в тому числі і на газопостачання.

Згідно вимог «Правил постачання природного газу» затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2496 позивачем знімались фактичні показники газового лічильника чітко на 1 число місяця, які фіксувались у розрахунковій книжці, оплата за спожитий природний газ проводилась за минулий місяць не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим в повному обсязі згідно призначеної субсидії, що підтверджується відповідними квитанціями.

Після реєстрації на сайті Миколаївгаз позивачка побачила на своєму рахунку заборгованість в зв'язку з перерахунком субсидії, зняття коштів та поверненням їх до бюджету у розмірі 3406.73 грн., як невикористаної субсидії. Кошти було повернуто в серпні 2016 року. Перерахунок був зроблений тому, що Новобузьким відділенням Баштанської дільниці були завідомо подано неправдиві відомості про показники лічильника. Тому обєм споживання природного газу становили менше ніж було використано по факту. Фактичні показники, які були зафіксовані позивачем на 01 число місяця були внесені в базі даних по даті оплати по банку, що суперечить правилам, так як для розрахунку використовується календарний місяць (з 1-го по перше число). Враховувати ці показники на дату оплати по банку є невірним, оскільки це суперечить Правилам. Після того, як з рахунку позивачки були зняті кошти за нібито спожитий газ, на особистому рахунку виникла заборгованість, про наявність якої останню не було повідомлено. Також, в Новобузькому відділенні під час проведення звірки на 13.03.2017 р. позивачка надала спеціалісту відповідача фактичні показники лічильника, в квитанції на 01 число, які просила внести як це передбачено правилами, а не на дату оплати, на що останній було відмовлено і рекомендовано звернутись через місяць, економлячи газ.

14.04.2017 р. позивачкою було направлено звернення щодо уточнення показників на в.о. директора комерційного ПАТ «Миколаївгаз», відповідь на яке принесла листоноша аж 24.05.2017 року, після першого звернення до суду. 11.05.2017 року контролер приніс повідомлення про заборгованість із вимогою в 10-ти денний термін погасити заборгованість, в іншому випадку буде відключено газ.

12.05.2017 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Миколаївгаз Збут» Баштанської дільниці Новобузького відділення, провадження по справі було закрито та розяснено право звернутися в порядку цивільного судочинства.

В результаті неправильного обрахування і внесення спеціалістом відповідача даних завідомо неправдивих відомостей позивачка була змушена терпіти незручності з малолітньою дитиною повинна ходити по установах, збирати різні документи спростування надуманих фактів, хвилюватись з приводу відключення газу, розірвання договору оренди житла через наявність заборгованості по комунальним платежам, витрачати кошти.

В звязку з вищезазначеним позивач просив винести рішення, яким зобовязати ТОВ «Миколаївгаз Збут» Баштанську дільницю Новобузького відділення провести звірку з позивачем фактичних показників прибору обліку природного газу та внести достовірні відомості щодо показників лічильника з розрахункової книжки споживача, що є фактичними даними споживання газу а також внести контрольні відомості за період з 01.01.2016 року по 25.10.2016 року, зробити перерахунок заборгованості та стягнути моральну шкоду у розмірі 3000,00 гривень.

В судове засідання позивачка зявилася, заявлені вимоги підтримала частково, просила залишити без розгляду вимоги щодо зобовязання ТОВ «Миколаївгаз Збут» Баштанську дільницю Новобузького відділення провести звірку з позивачем фактичних показників прибору обліку природного газу та внести достовірні відомості щодо показників лічильника з розрахункової книжки споживача, що є фактичними даними споживання газу а також внести контрольні відомості за період з 01.01.2016 року по 25.10.2016 року та зробити перерахунок заборгованості, оскільки така звірка вже була проведена та заборгованість перерахована станом на 25.09.2017 року заборгованість відсутня. Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з відповідача підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання зявився, позовні вимоги не визнав та в задоволенні позову просив відмовити. В письмових запереченнях зазначив, що товариством з позивачем жодних договорів не заключалося, нею факт володіння квартирою не доведений, особовий рахунок на її імя не відкрито, що виключає будь-які претензії до товариства. Також зазначено, що докази заподіяння моральної шкоди позивачкою не надано та в судовому засіданні зазначений факт не доведено. В судове засідання призначене на 23.10.2017 року надав довідку про відсутність станом на 25.09.2017 року заборгованості за природний газ по особовому рахунку за місцем проживання позивачки.

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд приходе такого висновку.

ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_4 перебувають на обліку у в Управлінні соціального захисту населення Новобузької РДА як внутрішньо переміщені особи та фактично проживають ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідками від 19.12.2016 року та 13.03.2017 року ( а.с.31,32).

01.12.2015 року між позивачкою та ОСОБА_5 було укладено договір користування житловим приміщенням, а саме квартирою №16 за адресою вул.Антонівського Полку 38 м.Новий Буг Миколаївської області (а.с.22) та зазначене житло було передано згідно акту-прийому передачі від 01.12.2016 року (а.с.23).

На вказане орендоване житло ОСОБА_1 управлінням соціального захисту населення Новобузької РДА було призначено субсидію, в тому числі на оплату послуг по газопостачанню зокрема в квітні 2016 року було надано субсидію у розмірі 1402,82 грн. та перераховано і додано 2120,42 грн. (а.с.24-27).

14.04.2017 року у звязку з наявністю заборгованості по оплаті за спожитий газ позивачем на імя ПАТ «Миколаївгаз» було подано заяву про коригування показників газового лічильника відповідно до даних розрахункової книжки та перерахунок заборгованості до якої додано копії квитанцій про сплату та інших документів (а.с.29).

10.05.2017 року на адресу позивача було видано вимогу - повідомлення про сплату заборгованості за спожитий природний газ, яка станом на 01.05.2017 року становила 1725,59 гривень. Також споживачу було заявлено вимогу про оплату вказаної заборгованості в 10-ти денний термін, в іншому випадку відповідно до п.4.9 Договору постачальник припинить постачання природного газу споживачу у порядку визначеному законом. Крім того зазначено, що у разі порушення строків оплати споживач за вимогою постачальника повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Відновлення припиненого газопостачання відбудеться лише за умови сплати суми боргу та відшкодування витрат газопостачальника на припинення та відновлення газопостачання (а.с.28).

Згідно довідки виданої за вих.№251 від 25.09.2017 року дільницею Новобузького району Баштанського відділення ПАТ «Миколаївгаз», станом на 25.09.2017 року за адресою м.Новий Буг вул. Олени Теліги (ОСОБА_6), 38 /16 ,о/р НОМЕР_1 заборгованості за природний газ немає.

Відповідно до п.5ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Позивач в судовому засіданні просив залишити без розгляду частину позовних вимог, зокрема в частині вимог щодо зобовязання ТОВ «Миколаївгаз Збут» Баштанську дільницю Новобузького відділення провести звірку з позивачем фактичних показників прибору обліку природного газу та внести достовірні відомості щодо показників лічильника з розрахункової книжки споживача, що є фактичними даними споживання газу а також внести контрольні відомості за період з 01.01.2016 року по 25.10.2016 року та зробити перерахунок заборгованості, оскільки така звірка відповідачем вже була проведена та заборгованість перерахована станом на 25.09.2017 року заборгованість відсутня. Зазначене відповідачем не заперечується.

З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в зазначеній частині підлягають залишенню без розгляду.

Відповідно до положень Конституції України, і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів. Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до ч.1ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пленум ВСУ у своїй постанові №4 від 31.03.1995 року зазначає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач фактично визнав протиправність вчинених дій (бездіяльності) щодо відмови у перерахуванні заборгованості та внесення до своїх розрахунків показників вказаних позивачем, оскільки до винесення рішення по справі здійснив перерахування виставленої позивачу заборгованості та внесення до розрахунків показників вказаних позивачем.

Вказана протиправна бездіяльність тривала більше ніж пів року з 10.03.2017 року 25.09.2017 року, що становить досить довгий проміжок часу та завдала моральної шкоди позивачу, що виразилося в наступному.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, яку обставини змусили покинути своє місце проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини на тимчасово непідконтрольній території (районі проведення антитерористичної операції).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, передбаченихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньопереміщена особа має право на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

В звязку з вищевказаним позивач змушений був виїхати з основного місця проживання, яке розташоване в м.Донецьк та переїхати до м.Новий Буг Миколаївської області, де в зовсім невідомому місці без будь-яких соціальних звязків займатися пошуком житла, оформленням допомоги та субсидій, що вже саме по собі було великим стресом у житті вказаної особи.

Дізнавшись про наявність оспорюваної заборгованості, остання була змушена знову ходити до відповідача та вимагати надання розрахунків вказаної заборгованості, проведення звірки та внесення вірних показників, в чому останній постійно відмовлялося, що призводило до безперервних душевних переживань та відчуття непотрібності особи суспільству.

Крім того направлені на адресу позивача повідомлення про відключення постачання природного газу у випадку несплати виставленої заборгованості породжували постійні переживання та страх, оскільки на її утриманні також перебуває малолітня донька, яку остання не в змозі буде забезпечити належними умовами проживання.

Наявність виставленої заборгованості та відмова у її перерахуванні також породжувала неприємні неодноразові розмови з орендодавцем, яка вимагала від позивачки надання доказів про належне виконання умов договору оренди ( в частині сплати житлово-комунальних послуг) та постійно нагадувала, що зазначене може бути підставою для розірвання договору оренди в односторонньому порядку з боку орендодавця та виселенню позивачки разом з її неповнолітньою донькою з помешкання.

В звязку з вказаними подіями позивачка змушена була залишати свою неповнолітню дитину на ледве знайомих людей та знову і знову звертатися до різних установ для зібрання доказів по справі, підготовки позову до суду та безпосередньої участі в судових розглядах справи.

Все зазначене в сукупності призвело до дестабілізації і так не стабільного, без впевненості в майбутнє, існування позивачки, що постійно спричиняло моральні страждання та зневіру.

Дії відповідача, в даному випадку, містять ознаки нечесної підприємницької практики, яка відповідно дост. 19 Закону України «про захист прав споживачі»забороняється. Зокрема, згідност. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що є агресивною. Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться: встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим субєктом господарювання.

Враховуючи, що відповідач є монопольним субєктом господарювання та території міста Новий Буг, якому достовірно відомо про неможливість для позивачки укласти альтернативний договір на постачання газу з іншим постачальником, а також неможливість для позивачки самостійно без участі представників відповідача підключити опалення в будинк у випадку його відключення, то бездіяльність Відповідача, є агресивною підприємницькою практикою, створенням обтяжливих та непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення позивачкою її прав, навязуванням позивачці невигідних, необґрунтовано завищених обсягів спожитого газу та зобовязань з його оплати.

Враховуючи тривалість порушення відповідачем прав позивача, обставин справи та суспільного статусу позивачки, розмір субсидії яку було списано з рахунку позивача, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача3 000 грн.

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями ч.5 ст. 88 та ч.1ст.89 ЦПК України, згідно якої у разі відмови позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача. У випадку якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір за дві позовні вимоги у сумі 1280 гривень.

Керуючись ст.ст.10,11,57-60,208,209,213215,218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» ( Баштанська дільниця Новобузьке відділення) в частині стягнення моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут" ( ЄДРПОУ 39589483, ІПН 395894814021, МФО 300647, юридична адреса: 54003, м. Миколаїв, вул. Погранична (Чигрина), 159) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, моральну шкоду у розмірі 3000 ( трьох тисяч) грн. 00 коп.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» ( Баштанська дільниця Новобузьке відділення) в частині зобовязання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут" ( ЄДРПОУ 39589483, ІПН 395894814021, МФО 300647, юридична адреса: 54003, м. Миколаїв, вул. Погранична (Чигрина), 159) на користь держави судовий збір у сумі 1280 грн 00 коп.

На рішення суду першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: