Постанова № 69955942, 01.11.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5117/17

ПОСТАНОВА

01 листопада 2017 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Палюх Н.М., вивчивши матеріали справи, які надійшли з Управління захисту економіки у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу розподілу справ від 31.10.2017р., автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Палюх Н.М. для розгляду справи №462/5117/17 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Як вбачається із заяви судді Палюх Н.М., Лейко-Журомська М.В. є її давньою подругою, з якою та її родиною вона товаришує близько 20 років.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету ОСОБА_2 Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобовязані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала відвід (самовідвід) судді. Проте, діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України передбачають відвід (самовідвід) судді, а тому при розгляді заяв про самовідвід та відвід, слід застосувати аналогію права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати субєктивний та обєктивний аспект (справи «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України»).

До обєктивного критерію визначається, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

За наведене, з метою забезпечення умов, за яких у осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення не виникало б будь-яких сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, вважаю за необхідне заявити самовідвід.

З метою виключення сумніву щодо об'єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, приходжу до висновку, що заяву про самовідвід слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст.246, 283 КУпАП,-

постановив:

Заяву судді Палюх Н.М. про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Палюх Наталію Михайлівну від розгляду справи про адміністративне правопорушення (єдиний унікальний номер справи №462/5117/17, провадження №3/462/2657/17) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення (єдиний унікальний номер справи №462/5117/17, провадження №3/462/2657/17) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП передати на новий розгляд іншому судді Залізничного районного суду м.Львова, якого визначити автоматизованою системою документообігу суду.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: