Ухвала суду № 69954339, 01.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року Справа № 826/11045/16

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Волошина О.І.,

представника відповідача Мартиненко Д.Ю.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2016 р. № 0012021404.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, оскаржувана постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Аскоп-Україна» здійснює ведення Книги обліку розрахункових операцій № 2653007406Р/4, у розділі 2 «Облік сум готівки та сум розрахунків» якої зазначено, що 28.10.2015 р. товариством проведено розрахунки на суму 43367,08 грн. (сума ПДВ 7727,85 грн.), а на сторінці з місцем для вклеювання чеків наявний відповідний фіскальний звітний чек від 28.10.015 р. № 1144 проведений на суму розрахунків у розмірі 46367,08 грн. (сума ПДВ 7727,85 грн.).

28.10.2015 р. ТОВ «Аскоп-Україна» було видано прибуткові касові ордери №206 на суму 2641,48 грн. та № 207 на суму 43725,60 грн., всього на суму 46 367,08 грн., яка відображена у касовій книзі.

29.10.2015 р. сума коштів 46 367,08 грн. За 28.10.2015 р. була здана товариством до установи банку, що відображено у видатковому касовому ордері від 29.10.2015 р. № 194 та у квитанціях про приймання банком коштів від 29.10.2015 р. №№ 08291097, 308291105.

Відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Аскоп-Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р., за результатами якої складено акт від 21.06.2016 р. № 270/26-15-14-02-04/30579869.

У зазначеному акті перевірки встановлено порушення позивачем п. 2.6 Постанови про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 р. № 637, а саме: виявлено факт не оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 3000,00 грн. у зв'язку з тим, що у розділі 2 книги обліку розрахункових операцій за 28.10.2015 р. зазначено суму розрахунків у розмірі 43367,08 грн., а у Z-звіті від 28.10.2015 р. № 1144 вказано 46 367,08 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2016 р. № 0012021404, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15 000,00 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Аскоп-Україна» вчинило дії з оприбуткування готівки у касі, однак допустило описку при внесенні відповідного запису у книгу обліку розрахункових операцій, що не вплинуло на фактичне оприбуткування отриманих сум та внесення їх до установи банку.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення № 637), Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95 (далі - Указ № 436/95).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1.2, 2.6, 4.1, 4.2 Положення № 637 оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

З метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу. Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Статтею 1 Указу № 436/95 передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - в п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що внесення до книги обліку розрахункових операцій записів щодо оприбуткування готівки в касі здійснюється на підставі відповідних прибуткових касових ордерів та фіскальних звітних чеків.

Таким чином, перевірка дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства щодо оприбуткування готівки в касі обумовлює необхідність дослідження прибуткових касових ордерів та фіскальних звітних чеків за певну дату.

Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що як було правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем здійснено оприбуткування готівки в касі за 28.10.2015 р. у сумі 46367,08 грн., з яких 7727,85 грн. - ПДВ, що відображена у відповідних прибуткових касових ордерах та фіскальному звітному чеку та, у відповідності до видаткового касового ордеру і банківських квитанцій, здана до установи банку 29.10.2015 р.

При цьому, дослідження зазначених документів у їх сукупності надає правові підстави вважати, що в книзі обліку розрахункових операцій в записі за 28.10.2015 р. допущено описку при зазначенні суми готівки 43367,08 грн., з яких 7727,85 грн. - ПДВ, що, враховуючи вищевикладене, жодним чином не вплинула на фактичне оприбуткування отриманих позивачем сум готівки за цей день, обчислення з них суми ПДВ (і в фіскальному звітному чеку, і в книзі обліку розрахункових операцій сума ПДВ однакова - 7727,85 грн.) та внесення цих коштів до установи банку.

Тож, зазначені обставини у їх сукупності виключають правові підстави вважати, що в діянні позивача наявний склад правопорушення у вигляді не оприбуткування готівкових коштів, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідності у вигляді штрафу в розмірі 15000,00 грн., накладеного спірним податковим повідомленням-рішенням від 08.07.2016 р. № 0012021404.

Разом з тим, ані в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України не було доведено наявності складу в діянні позивача саме зазначеного правопорушення.

Посилання апелянта на те, що в книзі обліку розрахункових операцій та у фіскальному звітному чеку за 28.10.2015 р. позивачем зазначені різні суми коштів є необґрунтованими з підстав, зазначених вище.

Водночас, доводи апелянта про те, що позивач, допустивши описку в книзі обліку розрахункових операцій, мав її виправити в порядку, передбаченому чинним законодавством, не підтверджують наявності в його діянні складу правопорушення, за яке податковим органом порушено процедуру адміністративного переслідування та накладено на позивача штраф.

Такими чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 159 КАС України.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року - без змін.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з метою забезпечення права апелянта на доступ до правосуддя ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року йому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній станом на момент подання позивачем адміністративного позову у цій справі, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

У Законі України «Про Державний бюджет на 2016 рік» станом на 01.01.2016 р. було встановлено розмір мінімально заробітної плати 1378,00 грн.

Тож, сума судового збору, яка підлягала сплаті позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом становить 1378,00 грн., а розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі - 1515,80 грн. та підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань апелянта на користь Київського апеляційного адміністративного суду, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 8 та ст. 9 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рахунок Київського апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31211206781007, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 01 листопада 2017 року.

Головуючий суддя:

Судді: