Вирок № 69953259, 01.11.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6481/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2017 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Стрельбицького В.В.

за участю: секретаря - Коруджинець Н.В.,

прокурора Олексів О.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроджениці м. Львова, українки, громадянки України, раніше неодноразово судимої: останній раз вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 12.12.2016 року за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі, на підставі ст.79 КК України звільнена від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 07.08.2017 року о 19-ій годині 30 хвилин, перебуваючи на пр.Чорновола біля ресторану «Кумпель» в м.Львові, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, зі сумки ОСОБА_2 викрала банківську карточку «Ощадбанк», тобто заволоділа офіційним банківським документом, а саме карткою №5167490119189083, виданою АТ «Ощадбанк» на імя ОСОБА_2, з метою її подальшого використання для викрадення коштів з банківського рахунку.

Крім того, ОСОБА_1 07.08.2017 року о 20-ій годині 34 хвилини, перебуваючи у магазині «Близенько», що по вул..Куліша у м.Львові, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом використання платіжної картки №5167490119189083, виданою АТ «Ощадбанк» на імя ОСОБА_2 та подальшого розрахування через платіжний термінал за вказаною адресою, здійснила розрахунок з банківської картки на суму 2486 грн., чим заподіяла потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Також, ОСОБА_1 07.08.2017 року о 21-ій годині 34 хвилини, перебуваючи у магазині «Сільпо», що знаходиться в ТЦ «Форум» по вул.Під Дубом у м.Львові, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом використання платіжної картки №5167490119189083, виданою АТ «Ощадбанк» на імя ОСОБА_2 та подальшого розрахування через платіжний термінал за вказаною адресою, здійснила розрахунок з банківської картки на суму 925,34 грн., чим заподіяла потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих їй злочинах визнала повністю та дала пояснення, які в повній мірі відповідають обставинам, викладеним в описовій частині вироку. При цьому вказала, що вчинила дані злочини через збіг складних сімейних обставин, повязаних з необхідністю утримувати малолітніх дітей та відсутністю будь-якої допомоги від соціальних служб. У вчиненому щиро розкаюється. Просить суворо не карати.

Зважаючи на повне визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_1, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки цього не заперечили учасники судового розгляду і такі ніким не оспорювались. При цьому суд зясував в обвинуваченої, а також інших учасників процесу, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також розяснив обвинуваченій та іншим учасникам процесу, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що обвинувачена ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України та викрадення офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.357 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, особу обвинуваченої: на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше судима.

Помякшуючими покарання ОСОБА_1 обставиною суд визнає щире каяття.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_1, слід призначити покарання у виді позбавлення волі за ч.2 ст.185 КК України та у виді штрафу за ч.1 ст.357 КК України.

Встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 12.12.2016 року ОСОБА_1 засуджена за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі та звільнена від відбуття покарання, на підставі ст.79 КК України. У зв'язку з наведеним, враховуючи положення ст. 71 КК України, суд приходить до висновку, що обвинуваченій слід частково приєднати до призначеного покарання за цим вироком, невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 6 місяців позбавлення волі.

Обвинувачена ОСОБА_1 подала до суду клопотання про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки вона має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Як встановлено в ході розгляду справи в обвинуваченої є двоє дітей, яким не виповнилося 18 років і вона не позбавлена батьківських прав.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню та останню слід звільнити від покарання за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Речові докази два DVD-R диски зберігати в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнативинною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України та призначити їй покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

-за ч.1 ст.357 КК України у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (пятсот десять) гривень.

Згідно ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, частково приєднати ОСОБА_1 невідбуту частину покарання у виді 6 місяців позбавлення волі, призначеного вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 12.12.2016 року.

Остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від покарання, на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Речові докази два DVD-R диски зберігати в матеріалах справи.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий по справі

суддя В.В. Стрельбицький