Постанова № 69952947, 04.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2017 р. Справа№ 925/1554/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання Кравченко Х.С.

за участю представників:

від позивача: Бабіч Т.Г. - за довіреністю; Крушельницька М.Р. - за довіреністю;

від відповідача: Денжанська О.С. - за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гостинний двір" на рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2017 (дата підписання 28.04.2017)

у справі № 925/1554/15 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Приватного підприємства "Гостинний двір"

до Черкаської обласної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Обласне комунальне підприємство "Готельний комплекс "Дніпро" Черкаської обласної ради

про стягнення 1 179 028, 80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Гостинний двір" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської обласної ради про стягнення 1 179 028, 80 грн. вартості ремонту орендованого майна.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.09.2015 порушено провадження у справі № 925/1554/15, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача "Готельний комплекс "Дніпро".

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.10.2015 справу № 925/1554/15 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва на підставі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 925/1554/15 у позові Приватного підприємства "Гостинний двір" до Черкаської обласної ради про стягнення 1 179 028, 80 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Гостинний двір" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 925/1554/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про призначення у справі додаткової експертизи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення не відповідає фактичним обставинам справи, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Хрипуна О.О., Чорної Л.В. прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гостинний двір" на рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 925/1554/15 до провадження, розгляд справи призначено на 09.08.2017.

Відповідно до розпорядження Київського апеляційного господарського суду № 09-53/3072/17 від 08.08.2017 у зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/1554/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.08.2017 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Яковлєва М.Л., Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 прийнято справу № 925/1554/15 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Гостинний двір" на рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2017 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Яковлєв М.Л., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 розгляд справи відкладено на 13.09.2017, викликано в судове засідання судового експерта Печиборща В.З.

08.09.2017 до Київського апеляційного господарського суду від судового експерта надійшли письмові пояснення щодо поданого висновку №342/16-23 від 13.01.2017.

12.09.2017 до суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

13.09.2017 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

В судове засідання 13.09.2017 з'явився судовий експерт та надав пояснення щодо поданого висновку №342/16-23.

В судовому засіданні 13.09.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.10.2017.

В судове засідання 04.10.2017 представник третьої особи не з'явився.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності третьої особи, явка якої обов'язковою в судове засідання не визнавалась.

Розглянувши клопотання позивача про призначення у справі додаткової експертизи, колегія суддів залишила його без задоволення з огляду на таке.

Згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

Згідно п. 15.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

Розглянувши Висновок експерта № 342/16-23 від 13.01.2017 у справі № 925/1554/15, заслухавши пояснення судового експерта, судом не встановлено, що даний висновок є неповним або неясним, а також не встановлено, що даний висновок є необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, даний висновок не викликає сумнів у його правильності. А рівно, судом не встановлено, а позивачем не доведено суду необхідності призначення у даній справі додаткової експертизи.

В судовому засіданні 04.10.2017 представники позивача підтримали апеляційну скаргу, просили суд її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд оскаржуване рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30 квітня 2004 року між Обласним комунальним підприємством "Готельний комплекс "Дніпро" (ГК "Дніпро") (орендодавець) та Приватним підприємством "Гостинний двір" (ПП "Гостинний двір") (орендар) був укладений договір оренди майна - філіалу готелю "Дніпро", що є власністю Черкаської обласної ради та знаходиться в оперативному управлінні обласного комунального підприємства "Готельний комплекс "Дніпро".

Згідно умов вказаного договору орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування філіал готелю "Дніпро" по вул. Менделєєва, 1 в м.Черкаси, а саме: приміщення готелю (літера А-2) загальною площею 425,7 кв.м., жилий будинок (літера Б) загальною площею 71,0 кв.м, котельню (літера В) загальною площею 139,4 кв.м., а орендар зобов'язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані (п.1.1. договору).

Вартість об'єкту оренди визначена експертним шляхом станом на 22.04.2004 і становить 201 438,00 грн., згідно звіту про проведення експертної оцінки суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_7.( п.1.1.1. договору).

Відповідно до п.1.3 договору оренди майно надається для використання орендарем у підприємницькій діяльності з метою організації діяльності місця для короткотермінового проживання з конференц-залом та надання інших послуг у сфері готельного господарства та туризму.

Згідно п.2.2.2. договору орендодавець зобов'язався передати об'єкт оренди орендареві до 03.05.2004 р. в належному стані. Передача майна, що орендується, оформляється актом прийняття-передачі із зазначенням технічного стану приміщень, наявного обладнання, інвентаря та іншого майна, що належить орендодавцю і передається разом з приміщеннями. Акт підписується повноважними представниками сторін. По одному примірнику акта знаходиться в кожної сторони.

Відповідно до п. 3.1. договору орендар за користування орендованим майном сплачує орендну плату. Розмір орендної плати встановлюється згідно рішення обласної ради та розрахунку, що додається до договору та є його невід'ємною частиною і становить 2 014, 38 грн. на місяць.

Згідно п. 6.1. договору термін оренди встановлюється з 01.05.2004 по 01.04.2005. Якщо за три місяці до спливу строку оренди жодна із сторін письмово не заявила про небажання продовжувати договір, договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк ( п. 6.2. договору).

Сторонами підписано Додаток № 4 до договору "Акт технічної характеристики".

На виконання умов договору, за актом прийому-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення філіалу ОКП "Готельний комплекс "Дніпро", розташованого за адресою м. Черкаси, вул. Мендєлєєва, 1.

В подальшому, 14.01.2005 між Обласним комунальним підприємством "Готельний комплекс "Дніпро" та ПП "Гостинний двір" було укладено договір оренди нежитлового приміщення відповідно до умов п.1.1. якого орендодавець зобов'язався передати орендареві в строкове платне користування філіал готелю "Дніпро" по вул. Менделєєва, 4 в м.Черкаси, загальною площею 626,9 кв.м., а саме: приміщення готелю (літера А-2) площею 417,3 кв.м., будинок обслуговуючого персоналу (літера Б-1) площею 71,0 кв.м, котельню (літера В-1) площею 138,6 кв.м., огорожа 1, замощення I, розташованого на земельній ділянці площею 26 911 кв м., а орендар зобов'язався прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані.

Згідно п. 1.3. цього договору оренди майно надається для використання орендарем у підприємницькій діяльності з метою організації діяльності місця для короткотермінового проживання з конференцзалом та надання інших послуг у сфері готельного господарства та туризму.

24 квітня 2007 року між тими ж сторонами було укладено договір № 1 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 14.01.2005.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06 грудня 2010 року у справі №18/2355 задоволено позов заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Комунального підприємства "Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів комунальної власності" до ПП "Гостинний двір", розірвано договір оренди нежитлового приміщення від 14.01.2005 (в редакції згідно Договору № 1 від 24.04.2007 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 14.01.2005), укладений між Обласним комунальним підприємством "Готельний комплекс "Дніпро" та Приватним підприємством "Гостинний двір", зобов'язано Приватне підприємство "Гостинний двір" повернути у належному стані Комунальному підприємству "Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів комунальної власності" нежитлове приміщення загальною площею 626,9 кв.м. (приміщення готелю (літера А-2) загальною площею 417,3 кв.м., будинок обслуговуючого персоналу (літера Б-1) загальною площею 71,0 кв.м, котельню (літера В-1) загальною площею 138,6 кв.м., огорожу 1, замощення I, розташовані по вул.. Менделєєва, 4 у м. Черкаси.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30 березня 2011 року у справі №18/2355 рішення господарського. суду Черкаської області скасовано, в позові відмовлено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 01 червня 2011 року у справі №18/2355 касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 березня 2011 року скасовано, рішення господарського суду Черкаської області від 06 грудня 2010 року у справі №18/2355 залишено в силі.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 13 вересня 2012 року позивач повернув КП "Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності" (на той час - балансоутримувач) нерухоме майно по вул.Менделєєва, 4 в м. Черкаси.

Предметом позову у даній справі є вимога Приватного підприємства "Гостинний двір" про стягнення з Черкаської обласної ради 1 179 028, 80 грн. вартості ремонту орендованого майна.

Обгрунтовучи позовні вимоги позивач вказує на те, що згідно з Додатком № 4 до Договору оренди (Акт технічної характеристики) було встановлено, що окремі конструкції приміщення мають незадовільний технічний стан, з огляду на який, за твердженням позивача, неможливо було використовувати орендоване майно за призначенням. З урахуванням зазначеного, позивач звернувся до відповідача з листом від 14.05.2004 за дозволом на здійснення поліпшень, на що отримав згоду начальника управління майном комунальної власності Черкаської обласної ради у вигляді резолюції від 07.06.2004. В подальшому 02.08.2004 позивач повторно звернувся за дозволом на здійснення додаткових поліпшень з уточненням робіт та отримав погодження у вигляді резолюції від 12.08.2004 . Як зазначає позивач, протягом червня - грудня 2004 року він за власний рахунок із залученням підрядної організації здійснив будівельні роботи з оновлення фасаду приміщення та благоустрій території готелю і витрати на такі роботи згідно погодженого кошторису та платіжних доручень склали 1 179 028, 80 грн. 14.01.2005 щодо спірного майна було укладено новий Договір оренди (визначено адресу: м. Черкаси, вул. Менделєєва, 4), в результаті чого позивач користувався майном до 13.09.2012. За вказаний час він за його твердженням продовжував здійснювати ремонт орендованих приміщень та поліпшувати його споживчі властивості, зокрема, замінив сантехніку, встановив системи кондиціонування, обладнав огорожу електропідйомними воротами, відновив замощення подвір'я. При цьому, листами від 30.03.2009 та 27.08.2009 позивач звертався до начальника управління майном комунальної власності з проханням прийняти інформацію про здійснення поліпшень та віднести її до бази даних інформаційно-пошукової системи "Етап оренди". З урахуванням відсутності відповіді на вказані листи, позивач звернувся до відповідача з листом від 03.11.2009 з проханням провести процедуру документального оформлення здійснених поліпшень, проте також не отримав відповіді. Також, позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача з проханням зарахувати вартість проведених ремонтних робіт в рахунок плати за користування майном, проте відповідач не погоджувався з такою пропозицією. З урахуванням вказаних обставин позивач звернувся з даним позовом до суду, вимагаючи відшкодувати понесені ним витрати в розмірі 1 179 028, 80 грн. на проведення ремонту орендованого майна, здійсненого протягом червня -грудня 2004 року, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 776 ЦК України, якою визначено, що якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів, які б підтвердили його право як орендаря на проведення капітального ремонту чи поліпшення орендованого майна, крім того, позивачем пропущений строк позовної давності, визначений ст. 786 ЦК України, про застосування якого заявлено відповідачем.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як передбачено ч.ч.1, 6 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 776 ЦК України визначено, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:

1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Судова колегія зазначає, що норми ст. 776 ЦК України та ст. 778 ЦК України регулюють різні за своєю правовою природою відносини, а саме ст. 776 ЦК України регулює питання здійснення капітального ремонту речі, переданої у найм, що є необхідним для експлуатації такої речі за призначенням, а положення ст. 778 ЦК України стосуються поліпшення речі, яка є предметом договору найму, тобто проведення певних її змін, завдяки яким покращується її стан, корисність, комфортабельність, зовнішній вигляд тощо у порівнянні з тим станом, в якому річ знаходилася до передачі наймачеві.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.767 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Як вказано в п. 2.2.2. договору оренди від 30.04.2004 приміщення оглянуті орендарем особисто до підписання договору. Істотних недоліків, які перешкоджали б використовувати приміщення за призначенням, під час його огляду не виявлено.

З матеріалів справи вбачається, що підписаний сторонами договору акт прийому-передачі приміщення в оренду не містить жодних зауважень чи застережень орендаря щодо незадовільного чи такого, що перешкоджає використанню за цільовим призначенням, стану об'єкта оренди.

Таким чином, оскільки позивач підписав акт приймання-передачі орендованого майна без застережень, то він погодився з тим, що приміщення, які передавалися йому за цим актом, відповідають вимогам закону та умовам договору оренди.

Акт технічної характеристики, що є додатком № 4 до договору від 30.04.2004, також не містить зауважень орендаря, що стан об'єкта оренди перешкоджає його використанню за цільовим призначенням.

Як вбачається з матеріалів справи умовами договору від 30.04.2004 не передбачено здійснення капітального ремонту орендарем.

За умовами п.2.1.3., п. 2.1.4. договору орендар зобов'язується утримувати орендоване майно в належному стані, з дозволу орендодавця робити поліпшення об'єкта оренди, якщо це не веде до погіршення його стану, кошторисна вартість узгоджується з орендодавцем.

З наявних в матеріалах справи листів позивача від 14.05.2004 № 14, від 02.08.2004 № 22 вбачається, що останній звертався до відповідача про надання дозволу саме на проведення поліпшень майна, а не на здійснення капітального ремонту. При цьому, необхідно зазначити, що копії вказаних листів позивача з відповідним написом начальника управління майном не є дозволом на здійснення поліпшень орендованого майна у встановленому законодавством порядку, а проектно-кошторисна документація наймодавцем не погоджувалась.

Відповідно до висновку експерта № 342/16-23 від 13.01.2017 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи:

1. При відсутності проектно-кошторисної документації в повному обсязі (затверджені у встановленому порядку текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва ) та відсутності у повному обсязі виконавчої документації ( ПВР, загальний журнал робіт, акти на приховані роботи, сертифікати на застосовані матеріали, документи, які підтверджують вартість використаних матеріалів та механізмів) дати відповідь на питання переліку, об'ємів фактично виконаних будівельних робіт ( Приватним підприємством "Гостинний двір" або на його замовлення підрядними організаціями) з 2004 року по 2012 рік з ремонту будівлі готелю (літера А-2) по вул. Менделеєва, 4 в м. Черкаси не вбачається можливим;

2. При відсутності проектно-кошторисної документації в повному обсязі (затверджені у встановленому порядку текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва ) відсутності у повному обсязі виконавчої документації ( ПВР, загальний журнал робіт, акти на приховані роботи, сертифікати на застосовані матеріали, документ які підтверджують вартість використаних матеріалів та механізмів) дати відповідь на питання вартості фактично виконаних будівельних робіт (Приватним підприємством "Гостинний двір" або на його замовлення підрядними організаціями) з 2004 року по 2012 рік з ремонту будівлі готелю (літера А-2) по вул. Менделеєва, 4 в м. Черкаси не вбачається можливим;

3. Будівельні роботи з ремонту будівлі готелю, літера А-2 по вул. Менделеєва, 4 в м. Черкаси, проведені підрядними організаціями з 2004 року по 2012 рік на замовлення ПП "Гостинний двір" і які заактовані в Актах приймання будівельних робіт (форма КБ-2в) за червень 2004 року (т. 1, арк. 17-19), серпень 2004 року (т.1, арк. 20-21), грудень 2004 року (т.1, арк. 22-23) відносяться до капітального ремонту даної будівлі;

4. Для усунення пошкоджень будівлі готелю, літера А-2, що перешкоджали експлуатувати дану будівля станом на час заключення договору оренди не було необхідності проводити капітальний ремонт, виконуючи ремонтно-будівельні роботи, що зазначені в Актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за червень 2004 року, серпень 2004 року, грудень 2004 року. Достатньо було виконати ремонтно-будівельні роботи, що наведені в таблиці № 4.

Вартість ремонтно- будівельних робіт, що зазначені в таблиці № 4 і які необхідно було виконати, щоб усунути фізичний знос в 31% будівлі готелю, літера А- 2 на 22.04.2004 року ( дата оцінки майна) складає: 334239 х 0,31 = 103614,09 грн.

Роботи які зазначені в Актах приймання виконаних будівельних робіт ( форма 2в) за червень 2004 року, серпень 2004 року, грудень 2004 року спрямовані на покращення фізичного стану будівлі готелю, літера А-2, а також якісних показників даної будівлі ( комфорту, енергозбереження, тощо), тому їх можна вважати невід'ємними поліпшеннями. Погоджена орендодавцем проектно-кошторисна документація на проведення ремонтно- будівельних робіт (поліпшення) у орендаря відсутня. Не в повному обсязі надана орендарем і виконавча документація, тому ідентифікувати невід'ємні поліпшення орендованого нерухомого майна, які здійснив орендар за час оренди не вбачається можливим.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи доказів погодження з орендодавцем та власником майна саме проведення капітального ремонту позивач не надав. Позивачем не доведено, що без здійснення капітального ремонту неможливо було використовувати майно відповідно до призначення та умов договору, та що орендодавець та власник майна ухилялися або відмовилися від проведення капітального ремонту на звернення позивача. Крім того, відсутня проектно-кошторисна документація на проведення ремонтно-будівельних робіт, не в повному обсязі надана орендарем і виконавча документація, а тому позивачем не доведено виконання робіт з ремонту на суму 1 179 028, 80 грн.

Щодо наданих позивачем суду апеляційної інстанції копій загального журналу робіт та копій актів огляду прихованих робіт, то колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено неможливість їх подання суду першої інстанції, а тому вказані документи відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України не приймається судом апеляційної інстанції.

При цьому, слід зазначити, що надані позивачем документи не спростовують факт відсутності виконавчої документації в повному обсязі.

З урахуванням вимог наведеного законодавства та встановлених обставин, колегія суддів вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 179 028, 80 грн. вартості ремонту необґрунтованими та недоведеними.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в суді першої інстанції було заявлено про застосування строку позовної давності визначеного ст. 786 ЦК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 786 ЦК України до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 14-рп/2012 від 03.07.2012 положення статті 786 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу позовної давності в один рік слід розуміти так, що воно застосовується до вимог наймодавця про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, та вимог наймача про відшкодування витрат на поліпшення речі і не поширюється на інші вимоги наймача та наймодавця, які випливають з договору найму (оренди).

Враховуючи, що позов заявлено позивачем на підставі ч. 3 ст. 776 Цивільного кодексу України про відшкодування вартості ремонту речі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних відносин спеціальну позовну давність встановлену ст. 786 ЦК України.

Разом з цим, помилкове застосування судом положень ст. 786 ЦК України не призвело до прийняття неправильного по суті рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в їх задоволенні.

З огляду на зазначене, за встановленими в даній постанові обставинами, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 925/1554/15.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гостинний двір" на рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 925/1554/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 925/1554/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/1554/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді М.Л. Яковлєв

Л.В. Чорна