Вирок № 69951414, 30.10.2017, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1229/16-к

Номер провадження № 1-кп/315/21/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2017 рокум. Гуляйполе

у складі: головуючого судді: Каракай Н. Д.,

за участю секретаря судового засідання: Суховій С. М.,

прокурора: Нєфьодова В. С.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника- адвоката: ОСОБА_2,

потерпілого: ОСОБА_3,

представника потерпілого - адвоката: ОСОБА_4

розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080220000811 від 31.10.2016 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні 2 малолітніх дітей, перебуваючого на військовому обліку, працюючого за трудовим договором в ТОВ птахофабрика «Зарічна» різноробочим, не депутата, зареєстрованого та мешкаючого: Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Успенівка, вул. Молодіжна, буд. 2, не судимого в порядку ст. 89 КК України,

за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 30.10.2016 року, близько 22:00 години, знаходячись поблизу житлового будинку № 4, розташованого по вул. Перемоги, с. Успенівка, Гуляйпільського району, Запорізької області, маючи умисел на незаконне володіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу, з неогородженої території, прилеглої до вказаного будинку, незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 21011, реєстраційний номер Н6824ЗП, вартістю 16018,83 грн., який належить ОСОБА_3, чим спричинив потерпілому майнової шкоди на вищевказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав, суду пояснив, що 30.10.2016 року святкували ОСОБА_5 водія разом з подружжям ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_6 Близько 21:00 години поїхав ОСОБА_7, потім ОСОБА_6 Близько 22:00 години в них закінчилось пиво, він пішов в центр села Успенівка до магазину, який був закритий, до центру с. Успенівка близько 2 км., туди йти близько 30-40 хвилин. Біля 02:00 години ночі розійшлись. Прав водія він не має, у його батька є 2 власні автомобілі: «Форд Усузо» та «Жигулі». Машину у потерпілого ОСОБА_3 не викрадав, в м. Гуляйполе не їздив, не може пояснити той факт, що його бачили свідки. Потерпілому ОСОБА_3 нічого не відшкодовував, так як його автомобіль не викрадав, питав, чому він його звинувачує. Має на утриманні 2 малолітніх дітей, не заперечує, щоб відносно нього застосували закон про амністію.

При повному не визнанні обвинуваченим своєї винуватості, суд вважає, що його провина підтверджується наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом доказами:

- поясненнями потерпілого ОСОБА_3, який був допитаний в судовому засіданні та пояснив, що 30.10.2016 року, близько 22 години, він побачив, що з його домоволодіння в с. Успенівка Гуляйпільського району, Запорізької області, зник його автомобіль ВАЗ 21011, який стояв при виїзді. Він подзвонив в поліцію. Приїхали співробітники поліції, зафіксували зникнення автомобіля. Його сусід ОСОБА_8 чув, коли заводилась машина, але не надав цьому уваги. Автомобіль знайшли на окраїні с. Успенівка, Гуляйпільського району, Запорізької області. При його огляді, він намагався його завести, але виявилось, що в бензобакові відсутній бензин. Буксиром доставили автомобіль до нього додому та поставили в двір. Наступного дня до нього на роботі підійшов ОСОБА_1 для вирішення питання щодо відшкодування шкоди з приводу викраденого автомобіля та прохав забрати заяву з поліції. На 3 день він залив бензин, але автомобіль не завівся. ОСОБА_9 допомагав ремонтувати автомобіль на протязі 2 днів у нього вдома. Були пошкодження, підгоріла прокладка під голівкою, прогоріли клапани, нижній ричаг лівого колеса був відірваний. В автомобілі на час зникнення було 4 л. бензину, якого б вистачило на 40 км., поїхати в м. Гуляйполе і повернутись назад, відстань, яку він долав за 20-30 хвилин. ОСОБА_1 не було вдома і той йому розповідав, що коли проходив через його двір, то побачив автомобіль і хотів поїхати по своїх справах та повернути автомобіль через деякий час;

- показами свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що в період часу з 21:00 до 22:00 години 30.10.201 року, він почув як завівся автомобіль та подумав, що це сусід ОСОБА_3 заїжджає автомобілем в гараж, який стояв у дворі, через 20-25 хвилин йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив про зникнення автомобіля;

- показами свідка ОСОБА_10, який суду пояснив, що разом з ОСОБА_11 йшов по вул. 9 Січня, в м. Гуляйполе, Запорізької області, біля магазину «Лілія». Близько 23:00 години 30.10.2016 року на великій швидкості проїхав автомобіль «Жигулі» блакитного кольору, номер автомобіля записав на коробку з-під сірників, який був вилучений працівниками поліції. За кермом автомобіля був ОСОБА_1, з яким зустрічалися раніше в кафе «Максим» в м. Гуляйполе. Додатково пояснив, що водій автомобіля був схожий на ОСОБА_1, але підтвердити це на 100% не зміг. Він часто записує номери автомобілів, які швидко їздять по дорозі;

- показами свідка ОСОБА_11, який суду пояснив, що з його двоюрідним братом ОСОБА_10 йшли від церкви до круч, в напрямку центра міста Гуляйполе. Бачили сині «Жигулі», які з великою швидкістю прямували в центр міста по вул. ОСОБА_10, за кермом був обвинувачений. Дату, коли бачили автомобіль, не памятає, на вулиці було темно, освітлення було від вуличного ліхтаря. В що одягнутий був водій автомобіля, не памятає, подія була давно. Державний номер автомобіля на сірникову коробочку записав його друг ОСОБА_10 Обличчя водія роздивився нормально, бачив саме обвинуваченого ОСОБА_1. Особисто обвинуваченого не знає, 1 раз близько року тому, бачив його в кафе біля 5 школи. Працівники поліції приїздили до нього додому, їм все розповів. Працівники поліції предявили йому для впізнання декілька фото, на яких були зображені чоловіки, по яким він впізнав обвинуваченого;

- показами свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що восени, минулого року, в день водія, подзвонив йому ОСОБА_3, запропонував відсвяткувати. Забрав автомобіль «Жигулі», який поставив у дворі, де проживає, воріт там немає, ключі не витягав, автомобіль був відчинений. Близько 10:00 години вечора вже автомобіля на подвірї ОСОБА_3 не було. Почали шукати разом з ОСОБА_3 автомобіль, допомагав їм ОСОБА_6. Автомобіль не знайшли, подзвонили в поліцію біля 12 години ночі. ОСОБА_3 подзвонили, що стоїть його автомобіль на грунтовій дорозі при виїзді з села з боку м. Гуляйполе. Поїхав разом з потерпілим. В машині нікого не було, двері були зачинені. Приїхав наряд поліції, попередили, щоб нічого не чіпали. Слідчі відбитки при огляді не знайшли, опитали його та потерпілого. Автомобіль був в неробочому стані, не заводився, його відтягнули на буксирі до потерпілого ОСОБА_3. ОСОБА_3, говорив, що в автомобіля пошкоджений амортизатор. Думав, що крадіжку скоїв ОСОБА_1;

- з пояснень в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 слідує, що 30.10.2016 року він святкував ОСОБА_5 водія у сімї ОСОБА_1 в с. Успенівка, Гуляйпільського району Запорізької області, вул.. Молодіжна, 2, де були присутні подружжя ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, до 21:00 години. Потім він пішов та відпочивав у ОСОБА_3 з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 Потерпілий повідомив, що автомобіль зник з 21:40 години до 22:00 години та попросив його поїхати та пошукати його з ОСОБА_5 Автомобіль був знайдений в кінці с. Успенівка, Гуляйпільського району, Запорізької області, в лісосмузі. Він не ходив до автомобіля, а поїхав додому. 31.10.2016 року ОСОБА_3 прийшов на роботу без автомобіля, не говорив про пошкодження;

- показами свідка ОСОБА_12, який суду пояснив, що 30.10.2016 року був ОСОБА_5 водія. Святкували, зібралися у ОСОБА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6, подружжя ОСОБА_12. Святкували з ОСОБА_1 до 2 годин ночі. ОСОБА_7 пішов 0 20:00 годині, ОСОБА_6 пішов о 21:30 годині. Поки святкували, ОСОБА_1 виходив на деякий час до магазину по пиво. Був відсутній хвилин 40, більше не відлучався. Він пив горілку, ОСОБА_1 пив пиво. Потерпілого знає, працює разом на одному підприємстві;

- показами свідка ОСОБА_13, яка суду пояснила, що 30.10.2016 року був ОСОБА_5 водія. Святкувати пішла в гості до ОСОБА_1, де були ОСОБА_6, подружжя ОСОБА_12, та ОСОБА_7, який пішов приблизно о 20:00 годині, ОСОБА_6 близько 21:30 години, ніхто більше, ніж на 30 хвилин не відлучався, якби таке було, вона б помітила. Випивали спиртні напої: горілку, пиво, вона сиділа в хаті з онуками;

- показами свідка ОСОБА_14, яка суду пояснила, що є дружиною ОСОБА_1, 30.10.2016 року святкували ОСОБА_5 водія разом з подружжям ОСОБА_6, подружжям ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у них вдома. Почали святкувати з 18:00 години і до 02:00 години ночі. ОСОБА_7 пішов додому о 20:00 годині, ОСОБА_6 пішов о 21:30 годині. Її чоловік ОСОБА_1 відлучався на 30-40 хвилин за пивом, але пиво не купив, сказав, що вже магазини зачинені. Більше він нікуди не відлучався. Чоловік випивав пиво. Від будинку до магазину, що знаходиться в центрі, 2,5 км., на велосипеді добиратись 5-7 хвилин. Бачила, як її чоловік виходив з хати курити, дзвонив до ОСОБА_3, о котрій годині, не памятає;

- показами свідка ОСОБА_15, яка суду пояснила, що 30.10.2016 року пішли разом з чоловіком в гості до подружжя ОСОБА_1, святкували ОСОБА_5 водія разом з подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Від ОСОБА_1 пішли близько 2 години ночі. ОСОБА_1 відлучався близько 22:00 години в магазин приблизно на 30-40 хвилин, ходив за пивом. Про крадіжку автомобіля у ОСОБА_3 дізналася лише на 2 день;

- показами свідка ОСОБА_16, який суду пояснив, що 30.10.2016 року пішли разом з дружиною в гості до подружжя ОСОБА_1 близько 18:00 години, святкували ОСОБА_5 водія разом з подружжям ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Спочатку поїхав ОСОБА_7, потім ОСОБА_6 Р, а вони з дружиною залишилися відпочивати далі. Близько 22:00 години відправили ОСОБА_1 до магазину, що знаходиться в центрі села. Повернувся приблизно через 30 хвилин. Пиво не приніс, сказав, що магазин був зачинений. Додому з дружиною пішли близько 02:00 години ночі. Про зникле авто дізнався наступного дня;

- показами свідка ОСОБА_7, який суду пояснив, що 30.10.2016 року, в ОСОБА_5 водія біля 18:00 години, приїхав до ОСОБА_1 в с. Успенівку, Гуляйпільського району, Запорізької області, де були ОСОБА_6, ОСОБА_12 та його дружина ОСОБА_13, подружжя ОСОБА_16, дружина ОСОБА_1 ОСОБА_14, а поїхав звідти біля 20:00 години. ОСОБА_1 при ньому не відлучався. Про зникнення автомобіля було не відомо, дізнався пізніше;

- показами свідка ОСОБА_17, який суду пояснив, що він працює сторожем гаражів, восени минулого року, близько 21:00 години бачив, як автомобіль синього кольору марки «Жигулі» проїжджав по вул.. Соборній. За кермом був молодий хлопець в блакитній куртці з білими вставками. Номер автомобіля він не запамятав. Видно було, що водій був пяний, але він не може точно стверджувати, що це саме обвинувачений ОСОБА_1 був;

- показами свідка ОСОБА_18, пояснив, що в листопаді 2016 року його запрошували понятим працівники поліції. Йому показали сірниковий коробок, на якому був записаний номер автомобіля. Слідча дія проводилась в приміщенні поліції, підтвердив підписи на а. с. 81 том 1;

- свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що його запросили працівники поліції бути понятим при огляді сірникової коробки, на якій були написи, які саме, він не памятає, але підтвердив, що на а.с. 81 том 1 його підписи;

- витягом з кримінального провадження № 12016080220000811 від 31.10.2016 року, згідно якого 31.10.2016 року, близько 00:30 години в с. Успенівка, Запорізької області, по вул. Перемоги, 4, невстановлена особа з необгородженої території домоволодіння незаконно заволоділа транспортним засобом ВАЗ 21011 Н6824ЗП, чим спричинила ОСОБА_3 матеріальний збиток (а.с. 74 том 1);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 31.10.2016 року (а. с. 75 том 1), згідно якого 30.10.2016 року близько 22:30 години в с. Успенівка, Гуляйпільського району, Запорізької області, вул. Перемоги, 4, з двору невстановлена особа незаконно заволоділа транспортним засобом ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3;

- протоколом огляду місця події від 31.10.2016 року, огляд почато о 02:00 годині, закінчено о 02:30 годині, згідно якого обєктом огляду є лісосмуга, що розташована в с. Успенівка, Гуляйпільський район, Запорізька область та ділянка, розміром 5х4 м., на якій розташований автомобіль марки ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_2. Дана ділянка межує з полем та лісосмугою. При огляді даного автомобіля встановлено, що даний автомобіль розташований в лісосмузі на відстані 20 м. від проїзної частини з південно-західної сторони. Даний автомобіль має синій колір, також на вказаному автомобілі мається чотири колеса, на момент огляду цілі та неушкоджені. Також по бокам автомобіля на передніх дверях маються два скла, на момент огляду цілі та неушкоджені. На даному автомобілі при огляді ніяких пошкоджень не виявлено, зверху на автомобілі є пил і бруд. При огляді салону даного автомобіля будь-яких слідів не виявлено. Ніяких пошкоджень всередині автомобіля не виявлено. Зовні автомобіль також ніяких пошкоджень не має. В ході ОМП нічого не вилучалося. (а. с. 76 том 1);

- протоколом огляду місця події від 31.10.2016 року, огляд почато о 02:30 годині, закінчено о03:00 годині, згідно якого обєктом огляду є територія домоволодіння, що розташоване за адресою: с. Успенівка, Гуляйпільський район, Запорізька область, вул. Перемоги, буд. 4. Дана територія обгороджена металевим парканом. Вхід на територію домоволодіння здійснюється з його південної сторони через одностворчату металеву хвіртку. При вході мається подвіря розміром 8х7 м. Зліва подвіря розташована присадибна ділянка огороджена шифером, в якій знаходяться качки. Справа подвіря розташований будинок двоповерховий будинок, виконаний із цегли, накритий листковим шифером. На відстані 15 м. від входу на територію домоволодіння розташований гараж виконаний із цегли та накритий листковим шифером. Двері гаражу на момент огляду відчинені, цілі та неушкоджені. При огляді подвіря видні незначні сліди автомобіля, а саме на відстані 8 м. від входу на територію домоволодіння. Ворота на момент огляду відчинені, цілі та неушкоджені. В ході ОМП нічого не вилучалося (а. с. 77 том 1).

- відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ЯТС № 202323 виданого Пологівським МРЕО ДАІ 27.03.1998 року власником автомобіля марки ВАЗ 21011, 1977 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, є ОСОБА_20 (а. с. 78 том 1).

- ОСОБА_20 уповноважив ОСОБА_3 продати, обміняти, укласти договір позички, здати до найму та передати в оренду автомобіль марки ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_3, згідно нотаріально посвідченого доручення від 02.06.2011 року по реєстру № 887, строком на 10 років (.а. с. 77-80 том 1)

- протоколом огляду предмету від 12.11.2016 року, згідно якого огляд проводився в м. Гуляйполе по вул. Великій, 11, у кабінеті № 9 Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області. Предметом огляду являється сірниковий коробок білого кольору, на титульній стороні на синьому фоні зображено квітку тюльпан червоного кольору та зеленим стеблом, під яким зображено штрихкод з цифрами 4810481001597. З тильної сторони коробка на білому фоні мається напис чорним кольором «Сірники» та різна інформація про виробника, та ще впоперек мається запис ручкою синього кольору: «6824 ЗП», як пояснив учасник огляду ОСОБА_10, даний запис являє собою номер державний автомобіля ВАЗ 21011 синього кольору, який 30.10.2016 року близько 23:00 годинив м. Гуляйполе, по вул. Великій, навпроти магазину «Лілія 4», ледь не здійснив наїзд на нього та його товариша ОСОБА_11, коробок було вилучено до Гуляйпільського ВП (а. с. 81 том 1).

- постановою про визнання речовим доказом та передачі його на зберігання від 15.11.2016 року, відповідно якому визнано у кримінальному провадженні № 12016080220000811 від 31.10.2016 року речовим доказом сірниковий коробок, котрий було передано на зберігання особі, яка відповідальна у Гуляйпільському ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області (а с. 82 том 1);

- квитанцією про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 498 від 15.11.2016 року (а. с. 83 том 1);

- висновком експерта від 28.11.2016 року № 276/16 з додатком у вигляді інформаційних даних, згідно якого середня ринкова (довідникова) вартість автомобіля «ВАЗ 21011» синього кольору, вміст двигуна, куб.см. 1300, тип тз седан, 1977 року випуску, на момент скоєння злочину, тобто на 31.10.2016 року може складати: 16018,83 грн. (а. с. 84-88 том. 1);

- розпискою про передачу на зберігання, згідно якої речові докази за кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР під № 1201608022000081 від 31.10.2016 року, а саме автомобіль НОМЕР_4, передано на зберігання ОСОБА_3, що мешкає за адресу: АДРЕСА_1 (а. с. 9 том 2).

Суд критично відноситься до тверджень обвинуваченого ОСОБА_1, в тій частині, що він не вчиняв дане кримінальне правопорушення, так як вони спростовуються показами свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, даними огляду місця події, висновком експерта від 28.11.2016 року № 276/16 і такі покази обвинуваченого суд розцінює як можливість уникнути відповідальності за вчинення середньої тяжкості кримінального правопорушення та спосіб захисту від предявленого обвинувачення .

Також суд не приймає та критично відноситься до показів, наданих в судових засіданнях свідків: ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, оскільки останні являються дружиною, родичами та близькими знайомими обвинуваченого. Покази наведених свідків суд вважає недопустимим доказом, як такі, що надані зацікавленими особами.

Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_7 будь-яких даних по обставинам справи суду не надали.

При встановлених обставинах, оцінивши досліджені судом докази, зі сторони належності, допустимості та достовірності, суд вважає, що провина обвинуваченого доведена повністю і його дії необхідно кваліфікувати: за ч. 1 ст. 289 КК України, так як він скоїв незаконне заволодіння транспортним засобом.

При призначенні покарання у відповідності зі ст. ст. 65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості злочину, як обставину, що помякшує відповідальність і істотно знижує ступінь тяжкості, дані про особу обвинуваченого, з яких вбачається, що судимість відносно нього погашена в установленому законом порядку, має молодий вік, на диспансерних наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання, його майновий стан, те, що він працює, має на утриманні 2 малолітніх дітей, на обліку в органах пробації не значиться, та враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, призначити мінімальне покарання передбачене санкцією статті Кримінального Кодексу України, за якою кваліфікується його діяння, оскільки його виправлення, перевиховання і попередження скоєння ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства, та бере до уваги позицію потерпілого, який не прохав призначати суворе покарання.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1, ОСОБА_2, подав письмове клопотання про застосування відносно ОСОБА_1, п. «в» ст. 1 Закону України № 1810-VIIІ від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році» та просив звільнити його від покарання, оскільки 07.09.2017 року набрав чинності Закон України № 1810-VIIІ від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році», на день набрання чинності цим Законом на його утриманні перебуває 3 річна донька: ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_4, свідоцтво про народження серії: І-ЖС № 259112 видане 24.06.2014 року виконавчим комітетом Успенівської сільської ради, Гуляйпільського району, Запорізької області, Україна, де він записаний батьком дитини (а. с. 13 том 2) та зазначив, що на його утриманні перебуває також 8 річний пасинок ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується довідкою про склад сімї № 517 виданої 22.09.2017 року Успенівською сільською радою Гуляйпільського району Запорізької області. Прохав застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 повну амністію у відповідності до п. «в» ст. 1 Закону України № 1810-VIIІ від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році» та повністю звільнити його від відбування покарання за ч. 1 ст. 289 КК України (а. с. 10-11 том 2).

Обвинувачений ОСОБА_1 відповідно в судовому засіданні надав письмову згоду від 18.10.2017 року на застосування відносно нього п. «в» ст. 1 Закону України № 1810- VIIІ від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році», так як 07.09.2017 року набрав чинності Закон України № 1810-VIIІ від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році», на його утриманні перебуває 3 річна донька: ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_4, свідоцтво про народження серії: І-ЖС № 259112 видане 24.06.2014 року виконавчим комітетом Успенівської сільської ради, Гуляйпільського району, Запорізької області, Україна, де він записаний батьком дитини (а. с. 13 том 2) та зазначив, що на його утриманні перебуває також 8 річний пасинок ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується довідкою про склад сімї № 517 виданої 22.09.2017 року Успенівською сільською радою Гуляйпільського району Запорізької області. Прохав застосувати до нього повну амністію у відповідності до п. «в» ст. 1 Закону України № 1810-VIIІ від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році» та повністю звільнити його від відбування покарання за ч. 1 ст. 289 КК України (а. с. 15 том 2)

Обговоривши в судовому засіданні питання про долучення до матеріалів справи зазначеного клопотання, згоди обвинуваченого про застосування до нього амністії, зясувавши думку прокурора, суд прийшов до наступного:

Відповідно до ч. ч. 1, 2 Закону України № 1810-VIIІ від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до вимог п. «в» ст. 1 Закону України № 1810- VIIІ від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році», який набрав чинності 07.09.2017 року, підлягають звільненню від відбування покарання особи, які засуджені за умисні злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

Згідно ст. 13 Закону України № 1810- VIIІ від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році», його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості до набрання чинності Закону України № 1810- VIIІ від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році» і на день набрання цим Законом чинності (07.09.2017 року) є батьком малолітньої дитини, а саме: ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_4, про що свідчить свідоцтво про народження серії: І-ЖС № 259112 видане 24.06.2014 року виконавчим комітетом Успенівської сільської ради, Гуляйпільського району, Запорізької області, Україна, щодо якої не позбавлений батьківських прав (а. с. 13 том 2).

Таким чином, ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підпадають під дію п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обставини, передбачені ст. 9 Закону України № 1810- VIIІ від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році», які б виключали можливість застосування амністії до ОСОБА_1 В, судом не встановлені.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є особою, на яку поширюється дія Закону України № 1810- VIIІ від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році» у зв'язку з тим, що на день набрання чинності цим Законом він є батьком дитини віком до 18 років, стосовно якої не позбавлений батьківських прав, кримінальне правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується не є тяжким або особливо тяжким, а також те, що Закон України № 1810- VIIІ від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році» поліпшує становище обвинуваченого, зокрема, передбачає звільнення останнього від призначеного покарання, суд вважає необхідним клопотання захисника обвинуваченого про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України № 1810- VIIІ від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році» задовольнити.

За таких обставин, цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди, яка виразилася у спричиненні механічних пошкоджень деталей викраденого автомобілю двигуна та ходової частини, відсутність бензину в паливному баку - в розмірі 1668 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн., підлягає виділенню із матеріалів кримінального провадження для розгляду у порядку цивільного судочинства.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 527,76 грн. (а. с. 85 т. 1) підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому під час досудового розслідування не обирався.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної чинності не обирати.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, п. «в» ст. 1, ст. ст. 9,10,18 Закону України «Про амністію у 2016 році», ст. ст. 1,2,4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд-

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році».

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_5, на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 527,76 грн. на рахунок № 31116115700009, одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя./Шевч./24060300; код банку: 813015; код ЄДРПОУ 38025367; назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази у справі:

- автомобіль ВАЗ 21011, державний номер Н6824ЗП, синього кольору, переданий на зберігання користувачу ОСОБА_3 - залишити йому за належністю;

- сірниковий коробок, котрий було передано на зберігання особі, яка відповідальна у Гуляйпільському ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області знищити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди, в розмірі 1668 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн. виділити із матеріалів кримінального провадження з правом звернення для розгляду в порядку цивільного судочинства.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_24