Рішення № 69951180, 30.10.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2017 р.Справа № 916/2030/17

За позовом: Центру зайнятості Суворовського району м. Одеса

до відповідача: Головного управління Національної поліції в Одеській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 18132,59грн.

Суддя: Малярчук І.А.

Представники сторін:

від позивача: Магльована Л.А., згідно довіреності №32/01/01 від 11.01.2017р.

від відповідача: Журавльов А.Ю., згідно довіреності №20/3122 від 11.11.2016р.

від третьої особи: не з`явився

В судовому засіданні 30.10.2017р. приймали участь:

від позивача: Магльована Л.А., згідно довіреності №32/01/01 від 11.01.2017р.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ГУ НП в Одеській області на користь ЦЗ Суворовського району м. Одеси 18132,59грн. витрат на допомогу по безробіттю.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, подав письмове нормативне обґрунтування позовних вимог від 17.10.2017р. за вх.№22110/17, заяву про уточнення позовних вимог від 30.10.2017р. за вх.№23018/17, в їх обґрунтування зазначає, що ОСОБА_1 у зв'язку зі звільненням 16.11.2016р. звернувся 15.12.2016р. до ЦЗ Суворовського району м. Одеси за пошуком роботи і відповідно до законодавства 22.12.2016р. отримав статус безробітного із виплатою допомоги по безробіттю в сумі 18132,59грн. Однак, відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2017р. по справі №815/140/17 ОСОБА_1 поновлено на роботі в поліції, у зв'язку з чим з 31.05.2017р. його знято з обліку у ЦЗ Суворовського району м. Одеси. Посилаючись на положення ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», позивач вважає наявним у нього права на стягнення з відповідача суми витрат на виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 11.09.2017р. за вх.№19418/17, де вказує, що ОСОБА_4 було звільнено наказом начальника ГУ НП в Одеській області у зв'язку із скороченням штатів, що відповідає п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію», Також, відповідач вважає надмірним тягарем виплату поновленому працівнику коштів за час вимушеного прогулу та відшкодування коштів фактично сплаченої ОСОБА_4 допомоги по безробіттю на користь РЦЗ. Відповідач не вбачає своє вини у понесених позивачем витратах та причинно-наслідкового зв'язку між такими витратами та діями відповідача, так як ОСОБА_4 на час перебування у статусі безробітний трудових та/або будь-яких інших правовідносин не мав.

Ухвалою суду від 18.08.2017р. залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, пояснень по суті спору не надав.

Клопотання сторін про долучення документів до справи від 30.10.2017р. за вх.№23022/17, від 13.10.2017р. за вх.№21933/17 були судом задоволені.

Ухвалою суду від 12.09.2017р., за клопотанням позивача від 12.09.2017р. за вх.№2-4812/17, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 01.11.2017р..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне:

Персональна картка ОСОБА_1 від 15.12.2016р., заява про надання статусу безробітного від 15.12.2016р., витяги із наказів про прийняті рішення по особі від 15.06.2017р., довідка ЦЗ Суворовського району м. Одеси від 14.06.2017р. вказують на те, що він з 15.12.2016р. по 26.04.2017р. перебував в статусі безробітного та обліковувався у ЦЗ Суворовського району м.Одеси та йому було виплачено за вказаний період 18132,59грн. матеріальної допомоги по безробіттю.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2017р., яка за даними Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65226420) набрала законної сили 24.05.2017р., по справі №815/140/17 за позовом ОСОБА_1 до ГУНПУ в Одеській області, за участю третіх осіб - Одеської обласної організації професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ, Управління внутрішньої безпеки в Одеській області Департаменту внутрішньої безпеки НПУ, визнано протиправними дії ГУ НП в Одеській області щодо звільнення старшого оперуповноваженого Приморського відділу Поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області, майора поліції ОСОБА_1, визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Одеській області №1554 о/с від 16.11.2016р. в частині звільнення старшого оперуповноваженого Приморського відділу Поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області, майора поліції ОСОБА_1, зобов'язано ГУ НП в Одеській області поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого Приморського відділу поліції в місті Одесі ГУНП в Одеській області.

За наказом ГУ НП в Одеській області №779 о/с від 26.04.2017р. поновлено майора поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого Приморського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області.

Позивачем відповідачу було надіслано претензію №827/02/06 від 30.06.2017р. про повернення сплачених ОСОБА_4 коштів матеріальної допомоги в сумі 18132,59грн., яка залишена відповідачем без задоволення.

Проаналізувавши подані сторонами документи, правові позиції в їх сукупності, суд вбачає підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог з врахуванням наступних положень законодавства.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За положеннями ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до п.п.1, 18, 19 ч.2 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно п.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Положення абз.6 ч.1 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачають, що фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Відповідно до ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, позивачем було виплачено звільненому відповідачем працівнику ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в сумі 18132,59грн. Подалі, згідно Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2017р. по справі №815/140/17 визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Одеській області №1554 о/с від 16.11.2016р. в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого Приморського відділу поліції в місті ГУНП в Одеській області. Так як наказ відповідача про звільнення ОСОБА_1 визнано протиправним, тобто, таким, що не відповідає вимогам закону, то згідно ч.4 ст.35, ч.1 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у відповідача виник обов'язок щодо відшкодування позивачу суми витрат на допомогу по безробіттю, виплачену ОСОБА_1 Звідси, суд вбачає правомірними позовні вимоги позивача про її стягнення, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 18132,59грн. витрат на допомогу по безробіттю.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд повністю задовольняє позовні вимоги позивача.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати, а саме, 1600 грн. судового збору підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов Центру зайнятості Суворовського району м. Одеса повністю.

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м.Одеса, вул. Єврейська,12, код 40108740) на користь Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси (65111, м. Одеса, пр-т Добровольського, 145 а, код 22500430) до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (р/р 37170304900009, банк - ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 22500430, код платежу 5004040004) 18132 (вісімнадцять тисяч сто тридцять дві) грн. 59 коп. витрат на допомогу по безробіттю.

3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м.Одеса, вул. Єврейська,12, код 40108740) до Державного бюджету України (рахунок №31210206783008, Одержувач: УДК у м.Одесі/Приморський район, Код ЄДРПОУ - 38016923, Банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код бюджетної класифікації: 22030101, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області: 03499997) через Державну судову адміністрацію України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5) судовий збір в сумі 1600 (одну тисячу шістсот) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02 листопада 2017 р.

Суддя І.А. Малярчук