Ухвала суду № 69951165, 01.11.2017, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1761/14-ц

Провадження № 2/306/11/17

Рядок статзвіту № 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Жиганської Н.М.

за участю

секретаря Дешко В.В.

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Свалява клопотання по справі за позовом публічного акціонерного товариства "ВіЕсБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Свалявського районного суду перебуває цивільна справа № 306/1761/14-ц (провадження № 2/306/11/17) за позовом ПАТ "ВіЕсБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 (діє на підставі договору № 32 від 16 липня 2014 року) заявив клопотання про зупинення провадженя у даній справі до закінчення дії мораторію на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши думку представника відповідача суд дійшов висновку, що клопотання до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 09 вересня 2015 року ухвалив постанову у справі № 6-483цс15, предметом якої був спір про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд зробив правовий висновок про те, що 07 червня 2014 року набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).

Таким чином, установлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобовязань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника).

Крім того, згідно з пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Оскільки вказаний Закон не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію цього Закону на період його чинності.

Разом з тим, рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню.

Отже, в справі, яка переглядається, суди дійшли передчасного висновку про те, що з набуттям чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» неможливо звернути стягнення на предмет іпотеки. Чинність цього Закону на час вирішення спору сама по собі не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справіі.

Керуючись ст.ст. 210, 201,202 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - відмовити.

ГОЛОВУЮЧИЙ : Н.М.ЖИГАНСЬКА