Ухвала суду № 69951072, 01.11.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про порушення провадження у справі

01 листопада 2017 року Справа № 915/1141/17

м. Миколаїв.

Суддя С.М. Коваль, розглянувши матеріали

За позовом: Прокурора Миколаївської області, 54030, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв,

в інтересах держави

в особі Кабінету Міністрів України, 01008, м.Київ, вул. Грушевського, 12/2,

до відповідача-1: Державного підприємства “Березнегуватське лісове господарство” 56200, смт. Березнегувате, вул. Спартака, 4,

відповідача-2: Фермерського господарства “Граковська Нива”, 56203, АДРЕСА_1,

про визнання недійсним на майбутнє договору оренди зобов’язання повернути орендовану земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі – Кабмін України) пред’явлено позов від 30.10.2017 р. № 05-2338вих-17, зареєстрований в Господарському суді Миколаївської області 31.10.2017 р. за № 15232/17, до Державного підприємства “Березнегуватське лісове господарство” (далі – ДП “Березнегуватське лісове господарство”) та Фермерського господарства (ФГ) “Граковська Нива” з вимогами:

“1. Визнати недійсним на майбутнє, укладений 22.12.2016 між Державним підприємства “Березнегуватське лісове господарство” та Фермерським господарством “Граковська Нива” договір про спільний обробіток землі №26.

2. Зобов’язати Фермерським господарством “Граковська Нива” повернути у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України, з правом постійного користування Державним підприємством “Березнегуватське лісове господарство” земельну ділянку державного лісового фонду площею 110 га грошовою оцінкою 3236825,9 грн., що розташована в межах території Березнегуватьської селищної ради Березнегуватьського району та використовуються фермерським господарством на підставі договору № 26 про спільний обробіток землі від 22.12.2016.

3. Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області сплачений судовий збір за подачу позову”.

Поданих матеріалів достатньо для прийняття позовної заяви, але наявні й її недоліки.

У відповідності із процесуальним законодавством позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов; до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ст.ст. 54, 57 ГПК України).

Позовна заява таким вимогам закону не відповідає.

Так, у відповідності чинного законодавства, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор для представництва інтересів держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру”. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу (ст.ст. 2, 29 ГПК України).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”).

Із змісту позовної заяви в даній справі випливає, що органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави, в тому числі щодо раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів, є Кабінет Міністрів України. Останій наділений законодавством правом звернення до суду з відповідним позовом.

Так, у позовній заяві прокурор взагалі не обґрунтував наявність підстав звернення з позовом саме в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України.

Також, у відповідності до Закону України “Про прокуратуру”, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

У свою чергу, прокурор надіслав повідомлення 26.10.2017 року за № 05-2311вих-17 до Кабінету Міністрів України про пред’явлення позову в його інтересах, а з позовом звернувся до Господарського суду Миколаївської області 31.10.2017, проте доказів отримання повідомлення саме на момент подання позову не надав.

Крім того, до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п. п. 2.2.1. п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах ч.5 ст. 216, ст. 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначити вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п.3 ч.2 ст. 54 і ст. 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.).

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Оскільки позовна заява містить вимоги як майнового так і не майнового характеру, для обчислення суми судового збору майнового характеру позивачу слід виходити з вартості майна, що витребовується (3236825,9 грн. х 1,5%= 48552 грн. 38 коп.), та не майнового з 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.). Однак за платіжним дорученням № 1585 від 26.10.2017 р. позивач сплатив лише 3200 грн.

Викладені недоліки позовної заяви без їх усунення можуть утруднити вирішення спору.

Керуючись статтями 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Порушити провадження у справі та прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Справу призначити до розгляду в засіданні на 28.11.2017 р. о 10 год. 30 хв.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Миколаїв, ОСОБА_1, вул. Адміральська, 22, поверх 9, каб. 929.

3. Зобов'язати сторони:

- повідомити суд про наявність чи відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав;

- повідомити суд чи не вирішувався раніше такий же спір між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав;

- пояснення по справі надавати в письмовому вигляді.

4. Зобов’язати прокурора – усунути викладені в мотивувальній частині ухвали недоліки позову.

5. Зобов’язати Відповідачів за 3 дні до судового засідання надати до відділу документального забезпечення суду:

- відзив на позовну заяву з доданням усіх підтверджуючих доказів;

- докази завчасного надсилання відзиву позивачу;

- представити інші докази в порядку ст.ст. 32-34, ст. 36 ГПК України, що стосуються предмету спору, а також докази в порядку ст. 614 ЦК України

6. Суд звертає увагу сторін на наступне:

- спір між сторонами може бути врегульований шляхом укладання мирової угоди;

- ст. 28 ГПК України визначає, що повноваження представників юридичних осіб підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, установи, а від імені громадян - нотаріально посвідченою довіреністю. Вказана норма не передбачає надання в суд (до справи) копій таких довіреностей; - реалізація права відповідача щодо подання відзиву на позовну заяву (ст. 59 ГПК України) здійснюється шляхом надіслання відзиву до господарського суду (в оригіналі), позивачу, іншим відповідачам, прокурору (в копіях), тобто до початку судового засідання. Подача відповідачем відзиву на позовну заяву під час судового засідання унеможливлює реалізацію права інших учасників спору на підготовку у повному обсязі своїх доводів та заперечень на відзив відповідача, що впливає на строки розгляду справи;

- згідно з п. 3.5.6 Інструкції з діловодства в господарських судах України справа формується з документів, які пройшли реєстрацію службою діловодства суду;

- строк розгляду справи обмежений процесуальним законодавством, а отже, у випадку нез'явлення у судове засідання представників сторін та ненадання суду доказів, справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами (ст. 75 ГПК України).

7. Попередити сторони, що при ухиленні від виконання вимог суду, до винної сторони можуть бути застосовані санкції, передбачені п. 5 ст. 83 ГПК України.

Суддя С.М. Коваль