Рішення № 69949602, 25.10.2017, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/188/17

Номер провадження 2/213/507/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Мазуренко В.В., за участю секретаря судового засідання Гусарової О.С., за участю позивача ОСОБА_1, представників позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, представника відповідача та третіх осіб ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в залі Інгулецького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, приватний нотаріус Широківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_10, про стягнення вартості проданих часток житлового будинку, інфляційних витрат та 3% річних, -

ВСТАНОВИВ

До суду надійшов вказаний позов, відповідно до якого відповідач не повернула позивачам грошові кошти за відчужені ними частки в домоволодінні, яке сторони продали ПАТ ІнГЗК, а саме ОСОБА_1 відповідач не передала 380 тис. грн.., а ОСОБА_7 340 тис. грн.. Також просили стягнути інфляційні витрати та 3% річних.

Відповідач надала заперечення на позов, відповідно до якого у сторін по справі до продажу домоволодіння ПАТ ІнГЗК була сімейна нарада, на якій вони вирішили, що позивачі отримують свою частку, за винятком долі яку витратять на лікування ОСОБА_8, а кошти ОСОБА_9 та відповідача залишаться на депозитному рахунку. Також вказала, що одразу всю суму позивачам повернути не змогла, оскільки в банку не видавали таку велику суму одним платежом, тому кожного дня вона ходила до банку та знімала грошові кошти та віддавала позивачам. Просила відмовити у позові (а.с.104-105, 215-217).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила задовольнити її позовні вимоги, пояснила, що відповідач не передавала їй жодних коштів з 380 тис. грн. Позивач ОСОБА_7 в судовому засіданні позов підтримала, пояснила, що відповідач їй повернула лише 40000 грн з 380тис грн, після перерви до суду не з,явилась.

Представники позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов підтримали. Пояснили, що ПАТ ІнГЗК купувало будинок сторін, який належав: ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_8 Позивачі надали довіреність відповідачу в інтересах позивачів розпоряджатися належними їм частками будинку по вул. Гоголя, 1, а саме право в їх інтересах продати їх частки у будинку. Будинок було продано, гроші відповідачу перераховані. Відповідач по теперішній час ОСОБА_1 не повернула 380 тис грн., а ОСОБА_7 340 тис грн.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала, спочатку зазначила, що повернула всі кошти, потім зазначала, що не повинна нічого позивачам повертати, пізніше вказала, що повернула кожній позивачці по 300 тис грн. Повертала гроші частинами, знімаючи кожного дня невеликими сумами в банку, розписки з позивачів не брала, свідків передачі коштів не було.

Представник відповідача ОСОБА_5 просив відмовити у позові, оскільки відповідно до Довіреності позивачів на відповідача не було покладено обов,язок повертати кошти позивачам, крім того звернув увагу, що відповідач наполягає, що кошти позивачам повернула.

Третя особа ОСОБА_9 зазначила, що на депозитному рахунку відповідача знаходяться її особисті кошти в сумі 380 тис грн.

Третя особа ОСОБА_8 просив відмовити у позові, зазначив, що відповідач все позивачам повернула. Через погане самопочуття після перерви до суду не з,явився.

Представник відповідача та третіх осіб ОСОБА_6 просила відмовити у позові, оскільки довіреністю позивачів не передбачено обов,язок передавати їм кошти отримані внаслідок продажу домоволодіння, не оговорені строки передачі.

Третя особа нотаріус ОСОБА_10 підтвердив, що ним було складено довіреність позивачів на відповідача, уповноважено її розпоряджатись їхніми частками у будинку по вул. Гоголя, 1, а саме для продажу їх ПАТ ІнГЗК, та зазначив, що в довіреності йде посилання про попередню усну домовленість сторін, та зазначив, що зрозуміло, що в подальшому довірена особа повинна передати довірителю кошти.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.

20.09.2016р. ОСОБА_1 за попередньо укладеною усною угодою, письмовою довіреністю було уповноважено ОСОБА_4, розпоряджатися належною їй частиною житлового будинку по вул. Гоголя, 1, також вказано право відкривати в будь-якому банку розрахунковий рахунок для перерахування грошей за відчужене нерухоме майно у безготівковій формі та одержати кошти з цих рахунків у будь-якій сумі без обмежень за відчуження належної їй частки житлового будинку (а.с.21).

20.09.2016р. ОСОБА_7 за попередньо укладеною усною угодою, письмовою довіреністю було уповноважено ОСОБА_4, розпоряджатися належною їй частиною житлового будинку по вул. Гоголя, 1, також вказано право відкривати в будь-якому банку розрахунковий рахунок для перерахування грошей за відчужене нерухоме майно у безготівковій формі та одержати кошти з цих рахунків у будь-якій сумі без обмежень за відчуження належної їй частки житлового будинку (а.с.22).

22.09.2016р. було укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_8, ОСОБА_4, яка діяла за себе та за ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_7, на підставі вказаних довіреностей, продали ПАТ ІнГЗК домоволодіння за адресою: вул. Гоголя, 1 за загальну суму 1900000 грн., з яких ОСОБА_8 380тис грн., ОСОБА_4 380 тис грн, ОСОБА_1 380 тис грн., ОСОБА_7 380 тис грн., ОСОБА_9 380 тис грн. Грошові кошти ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_9 перераховані на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 в ПАТ ПУМБ (а.с.23-28). Грошові кошти за вказаним договором купівлі-продажу було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача ОСОБА_4 (її частина, позивачів, третьої особи ОСОБА_9) та ОСОБА_8 (а.с.29-37).

03.12.2016р. ОСОБА_4 придбала квартиру по вул. Каткова, 47/51 (а.с.45). Суду надано для огляду розписку та долучено копію розписки від 03.12.2016р., згідно якої ОСОБА_11 продав вказану квартиру ОСОБА_4 за 17000 доларів США (а.с.176). Договір купівлі-продажу, на який мається посилання у інформаційній довідці (а.с.45) на підставі якого ОСОБА_4 стала власником цієї квартири, та в якій вказано суму за яку її було придбано суду не надано, клопотань про виклик та допит в якості свідка сторін цієї розписки, для підтвердження дійсності вказаної суми, - не заявлено, тому перевірити за яку саме суму дійсно було продано домоволодіння, яку суму вказано в договорі не представилось можливим та сторони не заявляли таких клопотань.

Витяг з рахунку (а.с.178-191) судом не береться до уваги, оскільки він не завірений підписом та печаткою банківської установи, або іншої організації, якою виданий.

Станом на 30.01.2017р. баланс рахунку ОСОБА_4 в ПАТ ПУМБ складав 1060000 грн (а.с.72,78).

Згідно витягу з особового рахунку ОСОБА_4 в ПАТ ПУМБ, видно, що були надходження 1535200 грн., за період з 21.10.2016р. по 28.10.2016р. відповідач зняла грошові кошти в сумі 459808грн., та залишилось на депозитному рахунку відповідача 1060000грн (а.с.219-220).

Суд критично відноситься до позиції відповідача, та її представників, що довіреністю не було передбачено повернення, передача коштів відповідачем позивачам, тому в неї відсутнє таке зобов,язання, вказане не підтвердив третя особа нотаріус, що складав дану довіреність, крім того суд вважає дану позицію сторони відповідача такою, щоб ввести суд в оману, та таким чином уникнути передбаченої законом відповідальності, та ухилитись від своїх зобов,язань. Також суд звертає увагу, що спростовано твердження відповідача, що разово неможливо було знімати великі суми коштів з банку, - згідно виписки з особового рахунку відповідача видно декілька операцій зі зняття коштів на суми вище 100 тис грн., тобто разово можливо було зняти кошти та передати позивачам. На підтвердження позиції відповідача, що вона брала в борг в чоловіка ОСОБА_9 - суду не надано жодних письмових доказів, не заявлялись клопотання про допит в якості свідків на підтвердження цього. Відповідач вказувала, що при кожній передачі коштів відповідачем позивачам були телефонні дзвінки, на підтвердження цього доказів також не надали, клопотань про витребування інформації щодо телефонних дзвінків не заявляли. Враховуючи принцип диспозитивності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позицію відповідача недоведеною.

Відповідно до ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочинвід імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України, за договоромдоручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до ст. 1003 ЦК України, у договорі дорученняабо у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Відповідно до ст. 1006 ЦК України, повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору дорученнядо його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строкякої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Враховуючи вказане, не знайшло свого підтвердження твердження відповідача, що вона віддала позивачам грошові кошти на суму по 300 тис грн кожній, це спростовується дослідженими доказами, витягом з особового рахунку відповідача, з якого видно, що нею не знімалась грошова сума, що б відповідала сумі яка повинна була бути повернута позивачам. Крім того в цей період відповідачем була придбана квартира, що є також витратою. Враховуючи витрати відповідача, розмір знятих з рахунку коштів, суд вважає доведеним, що відповідач в повній мірі не виконала зобов,язання повіреної особи, та не повернула позивачам в повній мірі кошти які отримала в їх інтересах.

Крім того суд звертає увагу, що згідно договору купівлі-продажу від 22.09.2016р. позивачам потрібно передати по 380 тис. грн, а твердження відповідача, що їм належить по 300 тис. грн є хибним.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язаннямає виконуватися належним чином відповідно до умов договорута вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаївділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язанняє його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентирічних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договоромабо законом.

Згідно розрахунку інфляційних втрат складає: для ОСОБА_1 (від 380000грн) 16156,13 грн, для ОСОБА_7 (від 340000грн) 14455,48 грн, 3% річних для ОСОБА_1 (від 380000грн) 3404,38 грн, для ОСОБА_7 (від 340000грн) 3046,03 грн

Таким чином позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню основна сума заборгованості, тобто на користь ОСОБА_1 380 тис. грн, та на користь ОСОБА_7 340 тис. грн, оскільки позивачу відповідачем було повернути 40 тис. грн, що визнали всі сторони, та крім того на користь позивачів підлягає стягненню 3% річних, та інфляційні втрати.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, та витрат на правову допомогу.

На підставі ст.ст. 237, 509, 526, 610 ,625, 1000-1006 ЦК України, керуючись ст. 8,10, 59, 60, 88, 169 ч.4, 224 ч.1, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, приватний нотаріус Широківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_10, про стягнення вартості проданих часток житлового будинку, інфляційних витрат та 3% річних задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором доручення у загальному розмірі 423026,81 грн, з яких: 380000 грн - сума основного боргу, 35156,13 грн - сума інфляційних нарахувань, та 7870,68грн - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 суму боргу за договором доручення у загальному розмірі 378497,67 грн, з яких: 340000 грн - сума основного боргу, 31455,48 грн - сума інфляційних нарахувань, та 7042,19 грн - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4230,27грн, та витрати на правову допомогу в сумі 2540,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3784,98грн. , та витрати на правову допомогу в сумі 2540,90 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

Дата виготовлення повного тексту рішення 30.10.2017р.

Суддя: В.В. Мазуренко