Ухвала суду № 69948325, 01.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення подання податкового органу

01 листопада 2017 року м. Київ № 826/13968/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з поданням

Головного управління ДФС у м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва 31.10.2017 р. о 16:28 надійшло подання ГУ ДФС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_2

Ухвалою від 31.10.2017 р. подання залишено без руху у зв'язку із виявленням наступних недоліків. Так, всупереч вимогам п. 6. ч. 3 ст. 183-3 КАС України підпис уповноваженої особи не скріплений печаткою. Окрім того, всупереч вимогам ч. 3 ст. 106 КАС України та ч. 1 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» до подання не надано доказів сплати судового збору. Що стосується клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддею зазначено в ухвалі, що до подання не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які унеможливлюють сплату судового збору заявником. У зв'язку з цим ухвалено відмовити у відстроченні сплати судового збору. Крім того, всупереч вимогам п. 5 ч. 3 ст. 183-3 КАС України у поданні не зазначено перелік документів та інших матеріалів, що додаються, а зазначено лише кількість аркушів.

Після постановлення ухвали, о 17.51 год. 31.10.2017 представнику заявника передано телефонограму із інформуванням про: постановлення вказаної ухвали, виявлені недоліки, необхідність їх усунення 01.11.2017 до 15.00, перелік документів, які слід подати на усунення недоліків, а також повідомлено, що відповідно до ухвали відмовлено у відстроченні сплати судового збору.

01.11.2017 о 13:18 канцелярією суду зареєстрована Заява про усунення недоліків подання, яка підписана представником ГУ ДФС у м. Києві Мегедою А.В. До заяви додано «Подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків», яке скріплене печаткою із зазначенням, що подання підписано в.о. начальника ГУ ДФС у м. Києві М.В.Ільяшенко.

У зв'язку з чим слід зазначити, що (1) відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 183-3 подання має містити підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, яка скріплюється печаткою. При цьому, відповідно до вимог ч. 5 ст. 106 та ч. 2 ст. 58 КАС України, які застосовується для цілей реалізації положень ст. 183-3 КАС України, до подання має додаватися довіреність на ім'я представника або наказ про покладання на певну особу виконання обов'язків керівника. Між тим, подання, подане 01.11.2017 на усунення недоліків, не супроводжується довіреністю або наказом про покладання обов'язків на особу, яка поставила свій підпис під поданням (М.В.Ільяшенко), яке додане до заяви від 01.11.2017 про усунення недоліків, а відтак до суду не надійшло подання, яке скріплено підписом уповноваженої особи, яке містить печатку органу, який звернувся до суду та яке супроводжується документом, який підтверджує повноваження особи, яка підписала подання, додане до заяви від 01.11.2017. При цьому, всупереч вимогам ч. 4 ст. 106 КАС України, яка застосовується у взаємозв'язку з положеннями ст. 183-3 КАС України, подане 01.11.2017 подання на усунення недоліків, не містить дати його підписання. Слід додати, що всупереч вимогам ч. 3 ст. 106 КАС України, до подання, яке подано разом із заявою від 01.11.2017 р. на усунення недоліків, не додано доказів надіслання цього виправленого подання відповідачу.

Відносно усунення інших недоліків подання, слід зазначити, що (2) на усунення недоліків заявником не подано доказів сплати судового збору.

У заяві на усунення недоліків заявник посилається на те, що позбавлений можливості сплатити судовий збір та на відміну від подання від 31.10.2017, у заяві про усунення недоліків заявник просить взагалі звільнити його від сплати судового збору. Водночас, відносно вказаної вимоги не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, наявність яких унеможливлює виконання заявником вимог закону про сплату судового збору.

У зв'язку з наведеним, слід звернути увагу на те, що положеннями ч. 1 ст. 88 КАС України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів з довідкою контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року №2 судам також роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

При цьому, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Таким чином, клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає як безпідставне, у зв'язку з чим у задоволенні цього клопотання слід відмовити.

Окрім того (3), подання, яке залучено до заяви від 01.11.2017 про усунення недоліків, всупереч вимогам п. 5 ч. 3 ст. 183-3 КАС України так і не містить переліку документів, які залучені до подання.

Наведене у сукупності свідчить, що заявником не усунене недоліків подання, визначених в ухвалі судді від 31.10.2017.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-3 КАС України у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Враховуючи те, що заявником не усунене недоліків подання, воно підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.88, ч. 4 ст. 183-3, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у м. Києві у звільненні від сплати судового збору.

2. Подання Головного управління ДФС у м. Києві повернути заявнику.

Документи, додані до подання будуть повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про повернення подання.

3. Копію ухвали про повернення подання надіслати заявнику.

4. Роз'яснити позивачу, що повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін