Постанова № 69947847, 30.10.2017, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/569/17

н/п 2-а/174/73/2017

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2017 року Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі : головуючого - судді Борцової А.А.,

з участю секретаря Килинчук Л.Л.,,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Камянського обєднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про спонукання призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Камянського обєднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про спонукання призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку, вказуючи, що у період з 12.03.1987 року по 10.04.1987 року працював на посаді водія Вільногірського автотранспортного підприємства 11267, приймав участь у ліквідації наслідків на Чорнобильської АЕС, на будівництві автошляху ОСОБА_4 - Чорнобиль. 05.04.1994 року йому було видане безстрокове посвідчення серії А № 299017 синього кольору учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС у 1987 р. категорії 2, яке було перереєстроване 05.03.1998 року Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, про що свідчать штамп «перереєстровано» та печатка у зазначеному посвідченні. 16.07.2017 року йому виповнилося 52 роки, і відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", він подав до відповідача заяву та інші документи для призначення пенсії зі зменшення пенсійного віку на 8 років. Однак відповідач своїм листом від 23.08.2017 року № 15454/07137 повідомив його, що йому відмовлено у призначенні пенсії у звязку з тім, що відповідно до наданих ним документів неможливо встановити кількість днів, відпрацьованих саме у зоні відчуження. Вважає дії відповідача неправомірними, так як він відноситься до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів та має право на призначення пенсії із досягненням ним віку 52 років. Також, доказами його праці на протязі не менше 30 днів в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є наступні документи: довідка Вільногірського АТП-11267 від 18.06.1991 року № 19, відповідно до якої позивач в якості водія у період з 12.03.1987 року по 10.04.1987 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; архівні довідки, видані архівним відділом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області з архівного фонду «ВАТ Вільногірське АТП-11267», які знаходяться у матеріалах пенсійної справи, відкритої відповідачем та підтверджують його участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році. Посилання відповідача на відсутність у нього належних первинних документів безпідставне, так як жодного нормою Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачено, що довідка підприємства не вважається достатнім документом для підтвердження періоду роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Такі документи, як довідка про період роботи у зоні відчуження, відповідно до статті 15 вищезгаданого Закону, є лише підставою для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Наведені норми права дають підстави вважати, що єдиним документом, який підтверджує статус громадянина, що є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та дають право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи. До такого висновку зводиться правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові від 21.11.2006 року у справі № 21-1048во06. Просить зобовязати відповідача призначити йому пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 16 липня 2017 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, позов підтримав у повному обсязі , посилаючись на вищевказані обставини. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 підтримала надані на позов письмові заперечення (а.с.21-22) та пояснила, що позивач ОСОБА_3 15.08.2017 року звернувся до Камянського обєднаного управління ПФУ Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон України № 796-ХІІ) за період 12.03.1987 по 10.04.1987. Листом управління від 23.08.2017 № 15454/07/37 відмовило ОСОБА_3 в задоволенні вищезазначеної заяви. Відповідно до ст. 55 Закону України № 796-ХІІ особи, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії у 1987 році не менше 14 календарних днів, мають право на призначення пенсії зі зменшенням віку на 8 років. Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-1V «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 р. за № 1566/11846 передбачено, що до заяви про призначення пенсії віком додаються зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 р. № 122, або довідка військової частини, в складі якої брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи обєкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В разі неможливості подання довідки за формою №122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші первинні документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі, обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати. Для підтвердження періоду роботи особи в зоні відчуження при призначенні пенсії може бути наданий будь-який первинний документ із зазначенням періоду роботи особи в зоні відчуження та із назви населеного пункту чи обєкту роботи. Для підтвердження періодів роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачем були надані:

довідка від 18.07.1991 № 10, видана Вільногірським АТП 11267 за період з 12.03.1987 по 10.04.1987 про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на будівництві дороги ОСОБА_4 Мис-Чорнобиль;

довідка від 01.04.1993 № 11/249, видана Вільногірським АТП 11267 за період з 12.03.1987 по 10.04.1987 про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на будівництві дороги Чорнобильська АЕС-Славутич;

довідка від 24.03.1993 №57, завірена Дніпропетровською обласною адміністрацією Департаменту соціального захисту населення за період з 12.03.1987 по 10.04.1987 про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на будівництві дороги Чорнобильська АЕС-Славутич;

архівні довідки від 11.05.2017 № 09-17/92, від 11.08.2017 № 09-17/220, від 11.08.2017 № 09-17/220, видані Виконавчим комітетом Вільногірської міської ради про заробітну плату за період з 1986 року по 2000 року на ВАТ «Вільногірське АТП-11267».

Первинні документи про період роботи в зоні відчуження ОСОБА_3 до управління не надавалися. Відповідно до вищезазначених довідок неможливо встановити, в якому саме населеному пункті по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брав участь ОСОБА_3, оскільки довідки мають розбіжність.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991р. № 106 "Про організацію виконання постанов Верховної ОСОБА_5 Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", місто ОСОБА_6 не відноситься до зони відчуження. ОСОБА_6 засновано у 1986 році. Рішення про його будівництво, як нового міста для постійного проживання працівників Чорнобильської АЕС та членів їх родин, було прийнято 02.10.1986 року вже після аварії на ЧАЕС. Постановою Президії Верховної ради Української РСР присвоєно назву місту, що будувалося на території Чернігівської області для постійного проживання працівників Чорнобильської АЕС, та постановлено передати його в підпорядкування Київській обласній раді народних депутатів. Відповідно до листа Державного агентства України з управління зоною відчуження ОСОБА_4, вахтове селище учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розташоване на території Страхоліської сільради Іванівського району Київської області. Дорога Зелений Мис Чорнобиль проходила по території зони відчуження. ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 17.05.1986р. № 964 було доручено установити зони небезпеки, де оплата праці працівників підприємств, установ і організацій, розташованих в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, розділеної на III, II, І зону небезпеки проводиться відповідно у 5,4,3 кратному розмірі тарифних ставок посадових окладів. Працівникам підприємств, організацій і установ, які були відряджені для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганню забруднення навколишнього середовища, зарахованим у штат ЧАЕС і інших підприємств, нарахування заробітної плати провадилось за місцем командирування. Таким працівникам в місці відрядження надавались дві довідки встановленого зразку: про нараховану заробітну плату в розрізі видів нарахувань у двох екземплярах, один з яких направлявся у бухгалтерію підприємства, яке відряджало працівника для відображення по обліку заробітної плати (ОСОБА_7 СРСР від 28.07.1986 р. № А-10160) та про безпосередню зайнятість на роботах, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах (затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 12.08.1986 р. № 294). Ця довідка направлялась у відділ кадрів підприємства для постійного зберігання, як підставу для обліку стажу, що дає право на пільгову пенсію по списку № 1.

В наданих до управління довідках про заробітну плату, виданих Вільногірським АТП 11267, відсутні суми оплати праці за відпрацьовані дні в зоні Чорнобильської АЕС. За наявними документами неможливо визначити факт роботи ОСОБА_3 в зоні відчуження.

Таким чином, неможливо встановити кількість відпрацьованих днів ОСОБА_3 саме в зоні відчуження, а отже дії Камянського обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області є законними та відповідають чинному законодавству, а вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають. Просить в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, оглянувши матеріали пенсійної справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Так, факт наявності у позивача ОСОБА_3 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році серії А № 299017 (категорії 2), форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 року №501 (а.с. 8).

Оскільки посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не визнано недійсним, а позивача не позбавлено відповідного статусу на час звернення до відповідача, вказане посвідчення є підтвердженням того, що ОСОБА_3 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працював певний період роботи у зоні відчуження.

Факт досягнення позивачем 16.07.2017 року 52-річного віку підтверджується копією паспорту громадянина України серії АО № 059453, виданого на імя ОСОБА_3, відповідно до якого останній народився 16.07.1965 року (а.с. 4).

Факт участі позивача ОСОБА_3 в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується довідкою від 18.06.1991 р., виданої Вільногірським автотранспортним підприємством 11267, згідно якої ОСОБА_3 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 12.03.1987 р. по 10.04.1987 р. в якості водія на будівництві дороги Зелений-Мис-Чорнобиль. (а.с.9), копією довідки № 11/249 від 01.04.1993 р., виданою тим же підприємством, згідно з якою ОСОБА_3 в період з 12.03.1987 р. по 10.04.1987 р. приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на будівництві дороги Чорнобильська АЕС - ОСОБА_6, копією довідки № 57 від 24.03.1993 р., виданої Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації аналогічного змісту, архівними довідками № 09-17/219 від 11.08.2017 р., № 09-17/92 від 11.05.2017 р. та № 09-17/220 від 11.08.2017 р., виданих архівним відділом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, згідно яких в архівних документах фонду ВАТ « Вільногірське АТП -11267» є відомості про те, що ОСОБА_3 знаходився у відрядженні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 12.03.1987 р. по 10.04.1987 р., його заробітна плата за березень 1987 р. склала 154,70 крб., за квітень 1987 р. - 331,02 крб. (а.с.12,14, 15,17, 18 пенсійної справи).

Факт відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії зі зменшенням віку підтверджується копією розпорядження від 23.08.2017 р. Камянського обєднаного управління ПФУ Дніпропетровської області (а.с.1 пенсійної справи) та копією листа відповідача від 23.08.2017 року № 15454/07/37 на імя ОСОБА_3, згідно яких позивачу відмовлено в призначенні пенсій зі зменшенням віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.10).

Згідно ст.10 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема відповідно до п.2 вказаної норми - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році - не менше 14 календарних днів.

Згідно ст. 41 вказаного Закону, працівникам, тимчасово переведеним або врядженим для роботи на територіях радіоактивного забруднення, оплата праці провадиться з урахуванням доплат, передбачених статтею 39 цього Закону, виплачуються добові у розмірі, передбаченому законодавством. У зоні відчуження добові виплачуються у підвищеному розмірі, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. Працівникам, відрядженим на будівництво обєктів, повязаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, замість добових виплачується 75 процентів середньої заробітної плати за місцем основної роботи.

Згідно ст.55 вказаного Закону, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а саме, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження у 1987 році - не менше 14 календарних днів - 8 років.

За змістом підпункту «г» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок) при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону №796-ХІІ до заяви про призначення пенсії за віком додаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122 (далі постанова 122); посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Довідка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії.

У разі неможливості надання довідки за формою 122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Право на пенсійне забезпечення, передбачене статтями 1, 3, ч.2 ст.6, статтею 8, ч.2 ст.19, статтями 22, 23, ч. 1 ст.24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене.

Конституційний Суд України неодноразово (зокрема, рішення від 11.10.2005р. № 8- рп/2005, від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, від 27.11.2008р. № 26- рп/2008) розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невід'ємною складовою підстав для призначення спірної пенсії є підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами, зокрема, і щодо тривалості та періоду роботи у зоні відчуження (з зазначенням населених пунктів де працювала особа) з моменту аварії.

При зверненні позивача з заявою до УПФУ про призначення спірної пенсії, довідка форми 122 ним надана не була, проте було надано: трудова книжка, довідка від 18.07.1991 № 10, видана Вільногірським АТП- 11267 за період з 12.03.1987 по 10.04.1987 р. про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на будівництві дороги ОСОБА_4 Мис-Чорнобиль; довідка від 01.04.1993 № 11/249, видана Вільногірським АТП- 11267 за період з 12.03.1987 по 10.04.1987 р. про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на будівництві дороги Чорнобильська АЕС-Славутич; довідка від 24.03.1993 №57, завірена Дніпропетровською обласною адміністрацією Департаменту соціального захисту населення за період з 12.03.1987 по 10.04.1987 р. про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на будівництві дороги Чорнобильська АЕС-Славутич; архівні довідки від 11.05.2017 № 09-17/92, від 11.08.2017 № 09-17/220, від 11.08.2017 № 09-17/220, видані Виконавчим комітетом Вільногірської міської ради про заробітну плату за період з 1986 року по 2000 року на ВАТ «Вільногірське АТП-11267», копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1987 року, виданого 05.04.1994 року, з зазначенням, що воно є безстроковим.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української PCP від 23.07.1991р. № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної ОСОБА_5 Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено, що м.Славутич відноситься до зони посиленого радіологічного контролю; ОСОБА_4, вахтове селище учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розташоване на території Страхоліської сільради Іванівського району Київської області. Дорога Зелений Мис Чорнобиль проходила по території зони відчуження.

Таким чином, судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, працював в період з 12.03.1987 р. по 10.04.1987 р. водієм на будівництві дороги Зелений-Мис-Чорнобиль та на будівництві дороги Чорнобильська АЕС - ОСОБА_6 , тобто в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС протягом 30 днів, і як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, має право на зниження пенсійного віку на 8 років та призначення пенсії на пільгових умовах, досяг віку 52 років, тому дії Камянського обєднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправними, позов підлягає задоволенню, а відповідача слід зобовязати призначити позивачу пільгову пенсію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з часу досягнення ним віку 52 років, тобто з 16.07.2017 р.

До того ж, згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначення пенсії , яке є неправомірним, тому, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених вимог та визнати вказану відмову відповідача неправомірною.

Доводи представника відповідача щодо неможливості встановлення кількості відпрацьованих позивачем днів (не менше 14 днів) в зоні відчуження, оскільки в наданих позивачем до управління довідках про заробітну плату, виданих Вільногірським АТП - 11267, відсутні суми оплати праці за відпрацьовані дні в зоні Чорнобильської АЕС, суд оцінює критично, оскільки період роботи ОСОБА_3 у вказаній зоні - з 12.03.1987 р. по 10.04.1987 р. та розмір заробітної плати за цей період, яка перевищувала середню, підтверджується саме наданими позивачем та наведеними вище довідками, до того ж, позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, а згідно з вимогами ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується відповідним посвідченням, яке могло бути видано лише за умови роботи позивача в зоні ЧАЕС не менше 14 днів, вказане посвідчення не визнано у встановленому законом порядку недійсним, тому заперечення відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень згідно ч.1 ст.94 КАС України.

На підставі ст.ст.10, 14, 41, 49, 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та керуючись ст.ст.2-15,86,87,94,158-163,167, 183-2, 185,186,254,255 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_3 до Камянського обєднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про спонукання призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку - задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Камянського обєднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області у призначенні ОСОБА_3 пенсії зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та зобовязати Камянське обєднане управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40383575, юридична адреса: вул. Інститутська,4, в м.Камянське Дніпропетровської області) призначити ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Вільногірську Дніпропетровської області, ІНН НОМЕР_1, що зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2), пенсію зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ої категорії відповідно до вимог ст.ст. 49, 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 16 липня 2017 року.

Стягнути з відповідача, за рахунок Державного бюджету України, на користь позивача - 640,00 грн., для відшкодування понесених ним судових витрат в виді сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні , апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня, після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 02 листопада 2017 року .

Головуючий - суддя : підпис ОСОБА_8