Ухвала суду № 69947838, 02.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02.11.2017 Справа № 904/2271/17

Суддя Бондарєв Е.М., розглянувши матеріали

За зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Топмарк", м Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", м. Київ

про визнання договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12.11.2010 року нікчемним в частині, що стосується прав та інтересів третьої особи ОСОБА_1

у справі

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Топмарк", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", м. Київ

про визнання купівлі-продажу кредитного портфелю від 12.11.2010 року

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топмарк" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

30.10.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Топмарк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" в якій просить суд визнати договір купівлі-продажу кредитного портфелю від 12.11.2010 року нікчемним в частині, що стосується прав та інтересів третьої особи, ОСОБА_1, у зв'язку з порушення сторонами правочинну публічного порядку пр його укладанні.

Розпорядженням керівника апарату суду № 897 від 01.11.2017 у зв'язку з тим, що у судді Золотарьової Я.С. закінчився термін повноважень та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи по вх. № 4-2285/17 справи № 904/2271/17.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2017 справу № 904/2271/17 передано на розгляд судді Бондарєву Е.М.

Дослідивши зустрічні позовні матеріали господарський суд прийшов до висновку про їх повернення без розгляду, з огляду на таке.

Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,

- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах

- позовна заява майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовна заява немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням заявлених позивачем позовних вимог немайнового характеру судовий збір має бути сплачений у сумі 1 600,00 грн.

У якості доказу сплати судового збору позивачем за зустрічним позовом додано копію квитанції № 4072110051 від 21.03.2017 року про сплату судового збору у сумі 1 600,00 грн.

Однак, чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме: статтею 435, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 1113, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 11120, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 1222, частиною п'ятою статті 1228. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду Державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору (підпункти 2.20 - 2.23 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, квитанції № 4072110051 від 21.03.2017 року на суму 1 600,00 грн. не може бути належним доказом справляння судового збору за поданою зустрічної позовною заяви, що є підставою для повернення зазначеної заяви без розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Керуючись п.4 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути зустрічний позов і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: - зустрічна позовна заява №б/н від 27.10.2017 року з додатками на 13 арк.

в т. ч. копія квитанції № 4072110051 від 21.03.2017 року.

Суддя Е.М. Бондарєв