Рішення № 69947707, 01.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16978/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Малинников О.Ф.

Провадження № 22-ц/796/10411/2017 Доповідач: Шебуєва В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Українець Л.Д., Немировської О.В.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2017 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» (далі - ПАТ Банк «ТРАСТ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк «ТРАСТ» заборгованість за кредитним договором R011.001-ТЕК.0016312 від 23 липня 2012 року в розмірі 106 305,82 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк «ТРАСТ» судовий збір в сумі 1594,59 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ПАТ Банк «ТРАСТ» у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд безпідставно відхилив його заяву про застосування позовної давності, пославшись на те, що договором встановлено кінцевий строк повернення кредиту до 20 липня 2015 року. Договором встановлено обов'язок погашення заборгованості шляхом сплати щомісячних платежів. Позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Апелянт вважає помилковими висновки суду про законність вимог банку про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань та комісії. Положення договору щодо встановлення комісії не відповідають вимогам чинного законодавства. У суду були підстави для зменшення нарахованої позивачем пені відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки її розмір перевищує суму завданих збитків.

В апеляційній інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

В судове засідання представник ПАТ "Банк "Траст" не з'явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у його відсутність.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 23 липня 2012 року між ПАТ Банк «ТРАСТ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № R011.001-ТEК.0016312. Відповідно до умов договору ПАТ Банк «ТРАСТ» надало відповідачу кредит в сумі 29 500,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 20 липня 2015 року згідно із Графіком погашення кредиту за Додатком №1 до Кредитного договору та сплатити за користування кредитом проценти у розмір 12,49 річних та 1,47 % щомісячної комісії за обслуговування кредиту, строком на 36 місяців з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом.

Відповідно до п. 4.3. Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, які є невід'ємною частиною Кредитного договору, за несвоєчасне виконання зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту, відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню в розмірі 0,3 % від суми прострочених зобов'язань за кожний день прострочення.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує зобовязання за кредитним договором, 21 квітня 2016 року ПАТ Банк «ТРАСТ» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка відповідно до наданих ним розрахунків станом на 15 квітня 2016 року становить 106 305,82 гри., із них:29 500,00 грн. - сума заборгованості по кредиту, 5 939,94 грн. - заборгованість за процентами, 5 611,10 грн. - прострочена комісія за обслуговування кредиту, 55 254,48 грн., - пеня.

ОСОБА_1 подав до суду заяву про застосування позовної давності.

Суд першої інстанції позовні вимоги ПАТ Банк «ТРАСТ» задовольнив в повному обсязі. Суд відхиливши заяву ОСОБА_1 про застосування позовної давності, виходячи з того, що кредитним договором встановлено строк для повернення кредиту по 20 липня 2015 року.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами кредитного договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, за договором про надання банківських послуг, яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України), щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за кредитним договором була нарахована позивачем з 23 липня 2012 року.

Умовами кредитного договору №R011.001-ТЕК.0016312 від 23 липня 2012 року передбачено обов'язок позичальника погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів шляхом сплати щомісячних платежів.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та помилково обчислював позовну давність до вимог ПАТ Банк «ТРАСТ» з визначеного умовами договору дня повернення кредита в повному обсязі - з 20 липня 2015 року, у зв'язку з чим неправильно визначився із розміром заборгованості, яка підлягає стягненню ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк «ТРАСТ» .

Відповідно до вказаних норм з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк «ТРАСТ» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №R011.001-ТЕК.0016312 від 23 липня 2012 року, строк погашення якої настав в межах трирічного строку до звернення до суду з позовом, тобто з 21 квітня 2013 року по 21 квітня 2016 року. Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованість за вказаний період становить: 23 061,52 грн. - заборгованість за кредитом, 3522,42 грн. - заборгованість за процентами, 11 708,55 грн. - заборгованість по комісії.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків (постанова Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року № 6-100 цс 14).

Сума пені, нарахована позивачем до стягнення в межах одного року, становить 55 254,48 грн.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 551 ЦК України колегія суддів вважає за необхідне зменшити суму пені за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк «ТРАСТ» до розміру суми заборгованості по тілу кредиту, процентам та комісії, а саме - до 38 292,49 грн.

Всього з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк «ТРАСТ» підлягає стягненню 76 584,98 грн.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на невідповідність положень договору щодо встановлення комісії та пені вимогам чинного законодавства, оскільки відповідні положення не були визнані недійсними, а отже є обов'язковими до врахування сторонами.

Враховуючи викладене, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2017 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк «ТРАСТ» підлягає стягненню 765,85 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» заборгованість за кредитним договором №R011.001-ТЕК.0016312 від 23 липня 2012 року станом на 15 квітня 2016 року в сумі 76 584,98 грн., з яких: 23 061,52 грн. - заборгованість за кредитом, 3522,42 грн. - заборгованість за процентами, 11 708,55 грн. - заборгованість по комісії, 38 292,49 грн. - пеня.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» 765,85 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді