Рішення № 69947560, 01.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.2017 Справа № 904/8795/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 46 135, 86 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №283-4016 від 01.05.17р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 26.10.17р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпропетровськ (далі - відповідач) вартість нестачі вантажу у розмірі 46 135,86 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає, що втрата вантажу сталась не з вини залізниці.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

Встановив:

12 січня 2017 на адресу позивача на підставі залізничних накладних № 46311742 від 10.01.2017 року та № 46311734 від 10.01.2017року від вантажовідправника - ПрАТ "ЄВРАЗ ДМЗ" надійшов горішок коксовий у кількох вагонах.

Вагон № 62079025 виданий позивачу зі складанням комерційного акту № 466001/18 від 14.01.2017 року.

Вагон № 61035127 виданий позивачу зі складанням комерційного акту № 466001/19 від 14.01.2017 року.

В комерційному акті № 466001/18 від 14.01.2017 зазначено: "У доповнення до акту загальної форми №1106 станції Нікополь. При комісійному зважуванні та перевірки тари після вивантаження вагону, на 100 т тензометричних вагонних вагах одержувача, перевірених органами Держстандарту 4/08-16р. виявлено менше проти документа на 2800 кг горішка коксового, який у вагоні міститися міг по документу - горішок коксовий, навантаження вище бортів, шапка 150 мм, вантаж вологий, маркований дві повздовжні смуги. У дійсності навантаження згідно акту загальної форми № 1106 станції Нікополь, шапкою вище бортів 15 см, із-за сніжного покриття маркування не проглядається, над 1,2,3,4,5 люками поглиблення довжиною 850-900 см, шириною - на всю ширину вагона, глибиною 25-30 см. Вагон бездверний, люка були закриті, течі вантажу не було. З моменту прибуття, до комісійного зважування, вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників, були повідомлені ГУНП м. Нікополь Зорин, ВОХР Апостолове Дудник. Комісійне зважування брутто проводили прийомоздавальник Карпович, одержувач Бушева, ГУНП м. Нікополь Юртаєв, заст. ДС Гулега. Перевірку тари після вивантаження проводили прийомоздавальник Скорик, одержувач Марченко, ГУНП м. Нікополь Юртаєв, заст. ДС Гулега".

В комерційному акті № 466001/19 від 14.01.2017 зазначено: "У додаток до актів загальної форми № 20113 станції Нижньодніпровськ Вузол, № 1105 станції Нікополь. При комісійному зважуванні та перевірки тари після вивантаження вагону, на 100 т тензометричних вагонних вагах одержувача, перевірених органами Держстандарту 4/08-16 р. виявлено менше проти документа на 5600 кг горішка коксового, який у вагоні вміститися міг. По документу горішок коксовий, навантаження вище бортів шапка 150 мм, маркований дві повздовжні смуги, вологий. У дійсності навантаження згідно акту загальної форми № 1105 станції Нікополь, шапкою вище бортів 15 см, із-за сніжного покриття маркування не проглядається, над 2,3,4,5 люками з одного боку вагона поглиблення довжиною 600 см, шириною - 150 см, глибиною 60-70 см. З другого боку вагона над 1,2,3,4,5,6 люками поглиблення довжиною 900 см, шириною 150 см, глибиною 70-80 см. Вагон бездверний, люка були закриті, течі вантажу не було. З моменту прибуття, до комісійного зважування, вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників, були повідомлені ГУНП м. Нікополь Зорин, ВОХР Апостолове Дудник. Комісійне зважування брутто проводили прийомоздавальник Карпович, одержувач Бушева, ГУНП м. Нікополь Юртаєв, заст. ДС Гулега. Перевірку тари після вивантаження проводили прийомоздавальник Скорик, одержувач Марченко, ГУНП м. Нікополь Юртаєв, заст. ДС Гулега".

З огляду на те, що при перевезенні вантажу залізницею втрачено 5,329т. вантажу, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача вартості нестачі вантажу у розмірі 46 135,86 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми вартості нестачі вантажу.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з огляду на наступні обставини та положення чинного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

За умовами ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося не з його вини.

Статтею 113 Статуту передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Положення ст.ст. 33, 34 ГПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності з приписами ст.115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за недостачу - у розмірі дійсної вартості недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Враховуючи викладене, перевіривши здійснений позивачем розрахунок вартості нестачі вантажу, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача його вартості у розмірі 46 135,86 грн., визнано правомірними, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підстави звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу, передбачені ст. 111 Статуту, відсутні.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32-33, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (ідентифікаційний код: 00186520; 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310) суму 46 135,86 грн. вартості нестачі вантажу, 1 600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 02.11.2017

Суддя ОСОБА_3