Ухвала суду № 69947530, 27.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 жовтня 2017 року м. Київ № 826/13449/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Адвансед Трейдінг Солюшнс»доГоловного управління ДФС у м.Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2017 р. № 0038641404, № 0038651404,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвансед Трейдінг Солюшнс» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2017 р. № 0038641404, № 0038651404.

Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI (надалі - Закон N 3674-VI) судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Ставки сплати судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону N 3674-VI, відповідно до якої встановлюється ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2017 р. № 0038641404 на суму 17 540,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 31.07.2017 р. № 0038651404 на суму 912 683,75 грн., тобто ціна позову складає 930 223,75 грн.

Беручи до уваги, що ціна позову складає 930 223,75 грн., відповідно судовий збір має бути сплачений в сумі (1,5%) 13 953,35 грн.

Так, позивач звернувся до суду із заявою про відстрочення сплати судових витрат.

Вирішуючи заяву позивача, суд виходить із наступного.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI.

Положеннями ст. 8 вказаного Закону визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору та зменшення розміру судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Між тим, переконливих доказів того, що позивач перебуває в скрутному матеріальному становищі, що унеможливлює сплату судового збору матеріали справи не містять.

Суд критично оцінює надані позивачем документи, а саме: бухгалтерську довідку вих. № 20-10-17/3 від 20.10.2017 р., згідно якої станом на 20.10.2017 р. товариство має дебіторську заборгованість від ТОВ «Каштан-Дніпро» в сумі 2 859 198,76 грн. та від ТОВ «Прайм Сайд» в сумі 2 087 527,31 грн., а також довідку вих. № 81-25/26-598 від 20.10.2017 р., згідно якої залишок коштів на його поточному рахунку № 26008613103500 станом на 19.10.2017 р. складає 637,80 грн., оскільки, на думку суду, вони не є переконливими та не свідчать про скрутний матеріальний стан позивача.

В той же час, позивачем не надано жодних доказів того, що підприємство має дебіторську заборгованість, є збитковим, зокрема, доказів відсутності інших рахунків на яких відсутні кошти, фінансової звітності з якої можливо встановити, що товариство має непогашену заборгованість.

Отже, з наданих позивачем документів не можливо оцінити його загальний фінансовий стан та дійти переконливих висновків щодо його скрутного матеріального становища.

Суд звертає увагу позивача на те, що сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.

Крім того, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору відмовляє.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду докази такої сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.

Документи на усунення недоліків позовної заяви позивачу слід подати через канцелярію Окружного адміністративного суду м.Києва, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-А.

Керуючись статтями 106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя І.П. Васильченко