Постанова № 69946752, 24.10.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 р. Справа № 818/1385/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1385/17

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2М.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі №М--10834-5011/6-17 від 08.09.2017, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юрївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту;

- зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08.08.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Юрївської сільської ради Путивльського району Сумської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.08.2017 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юрївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту. До заяви були додані викопіювання з графічного матеріалу, на якому зазначене місце розташування та розмір земельної ділянки, а також копія паспорту та ідентифікаційного номеру.

Листом №М--10834-5011/6-17 від 08.09.2017 відповідач повідомив ОСОБА_2, що відповідно до інформаційної довідки, наданої Відділом у Путивльському районі Сумської області Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 29.08.2017 №0-18-0.29-207/109-17, землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, відносяться до земель сільськогосподарського призначення: шифр рядка 94 (землі запасу), номер графи 12 (пасовища), що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель" в частині збереження агроландшафту та запобігання деградації ґрунтів. Оскільки сіножаті, пасовища можуть бути у складі земель будь-якого сільськогосподарського призначення, але прямо забороняється розорювання їх, про що говорить частина третя статті 37 Закону України "Про охорону земель", а саме на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей, пасовищ.

Позивач вважає відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з таких підстав протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки, вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою наведений у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, при цьому в листі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №М--10834-5011/6-17 від 08.09.2017 не наведено жодної з таких. Таким чином, підстави для відмови позивачу в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні, а тому, позивач просить скасувати відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, викладену у листі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №М--10834-5011/6-17 від 08.09.2017.

Позивач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.16-17), зокрема зазначила, що Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області під час розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юрївської сільської ради Путивльського району Сумської області встановлено, що відповідно до інформаційної довідки Відділом у Путивльському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 29.08.2017 №0-18-0.29-207/109-17 землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, відносяться до земель сільськогосподарського призначення: шифр рядка 94 (землі запасу), номер графи 12 (пасовища), що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель" в частині збереження агроландшафту та запобігання деградації ґрунтів. Оскільки пасовища можуть бути у складі земель будь-якого сільськогосподарського призначення, але прямо забороняється розорювання пасовищ, про що говорить частина третя статті 37 Закону України "Про охорону земель", а саме на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей та пасовищ. Таким чином, вказані землі можна лише передати в оренду громадянам для випасання худоби, а не для ведення особистого селянського господарства. Таким чином, представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.08.2017 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.9), проте листом відповідача від 08.09.2017 №М--10834-5011/6-17 (а.с.10) йому було відмовлено, у звязку з тим, що відповідно до інформаційної довідки Відділу у Путивльському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 29.08.2017 №0-18-0.29-207/109-17 (а.с.18) землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, відносяться до земель сільськогосподарського призначення: шифр рядка 94 (землі запасу), номер графи 12 (пасовища), що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій" в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель" в частині збереження агроландшафту та запобігання деградації ґрунтів. Оскільки пасовища можуть бути у складі земель будь-якого сільськогосподарського призначення, але прямо забороняється розорювання пасовищ, про що говорить частина третя статті 37 Закону України "Про охорону земель", а саме на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей, пасовищ..

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність необґрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.

Так, листом від 08.09.2017 №М--10834-5011/6-17 позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв'язку з тим, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, відносяться до земель сільськогосподарського призначення: шифр рядка 94 (землі запасу), номер графи 12 (пасовища), що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель" в частині збереження агроландшафту та запобігання деградації ґрунтів.

При цьому, стаття 118 ЗК України, яка також регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не містить такої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою як невідповідність земель, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель" в частині збереження агроландшафту та запобігання деградації ґрунтів.

Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, надаючи відповідь на звернення ОСОБА_2, не дотримався вимог Земельного кодексу України, дане рішення не може відповідати приписам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладеної в листі від 08.09.2017 №М--10834-5011/6-17, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юрївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне задовольнити правомірні та обґрунтовані вимоги позивача щодо зобовязання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області п о в т о р н о розглянути заяву ОСОБА_2 від 08.08.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Згідно з ч. 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом склав 1280 грн. (а.с. 3).

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 1280 грн. судового збору сплачених ОСОБА_2 при подачі позовної заяви.

Вимогу позивача про стягнення судових витрат за надання правової допомоги в розмірі 1500 грн. суд вважає безпідставною.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 87 КАС України до витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Як вбачається з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" до витрат на правову допомогу відносяться витрати на правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Виходячи з аналізу вказаних положень, обов'язковою умовою для присудження судових витрат, в тому числі і витрат на правову допомогу, є фактичне здійснення цих витрат, здійснення витрат саме на передбачені законом правові послуги та належне підтвердження витрат. Крім того, правова допомога має бути надана: в судовому засіданні; під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Позивач не надав суду доказів щодо надання йому правової допомоги в судовому засіданні, під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням (оскільки складання позовної заяви не є окремою процесуальною дією).

Крім цього, відповідно до положень ст.90 КАС України до витрат на правову допомогу відносяться витрати повязані з оплатою допомоги фахівця в галузі права, які надають правову допомогу з а д о г о в о р о м.

Будь-якого договору між позивачем та ФОП ОСОБА_4 щодо надання правової допомоги по конкретній адміністративній справі до суду позивачем не надано. До матеріалів справи надано лише квитанцію (а.с.11) без зазначення дати її видачі, з якої неможливо встановити яка саме особа є позивачем та відповідачем у підготовленій позовній заяві. Зазначено лише особу, від якої прийнято кошти.

Таким чином, не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат за надання правової допомоги в розмірі 1500 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі №М--10834-5011/6-17 від 08.09.2017, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юрївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту.

Зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08.08.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Юрївської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань субєкта власдних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавліська, 108, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_2 (с.Ігорівка, Путивльський район, 41723, РНОКПП НОМЕР_1) витрати на оплату судового збору в сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн.

У задоволенні вимоги про стягнення судових витрат за надання правової допомоги в розмірі 1500 грн. відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 31.10.2017 року.

Суддя О.М. Кунець