Постанова № 69946524, 02.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1152/17Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним

позивача Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" до відповідача Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень

В С Т А Н О В И В:

19.07.2017 Приватне підприємство "Полтавський ливарно-механічний завод" (надалі ПП "ПЛМЗ") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, а саме просить (з урахуванням уточнення та матеріалів адміністративної справи):

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020/2017/00083, яка видана Полтавської митницею ДФС 23.03.2017;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 806020/2017/000015/1, яке видане Полтавської митницею ДФС 23.03.2017;

- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС № 250/10/16-70-19-01 від 12.06.2017 про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що під час митного оформлення товару, ввезеного згідно з договором № 2008/61 від 22.10.2008, укладеного з ТОВ "БелМарк" (м. Бєлгород, Російська Федерація), до митного органу були подані документи, які чітко ідентифікували товар, містили об'єктивні та достовірні дані, які піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу та відмови у митному оформленні товару.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження /а.с. 112/.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Відповідач попередньо подав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що правомірно, із застосуванням положень статті 64 Митного кодексу України, визначив митну вартість товару, яка ґрунтується на раніше визнаній митній вартості товару, ввезеного згідно з митною декларацією №110050004/2016/6506 від 12.12.2016. Відповідач вказував, що підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митної вартості послугувало те, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару та виявлено розбіжності у документах, що підтверджують митну вартість товару.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2008 між ПП "ПЛМЗ" (покупець) та ТОВ "БелМарк" /м. Бєлгород, Росія/ (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 2008/61 (надалі договір), за умовами якого продавець зобов'язувався поставити покупцю товар, а покупець прийняти і оплатити за товар, визначений у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору /пункт 1.1/. Пунктами 3.1.1, 4.1 договору передбачено, що умови поставки, ціна товару обумовлюються у Специфікаціях /а.с. 20-31/.

21.03.2017 сторонами договору підписано Специфікацію № 67, згідно із якою передбачено поставку наступного товару: каркас сепаратора 026-10 15 шт., вага 550 кг/шт; крильчатка сепаратора 026-10 15 шт., 250 кг/шт; патрубок завантажувальний Тип-1 7 шт., 80 кг/шт; патрубок завантажувальний Тип-2 8 шт., 120 кг/шт; умови поставки FCA Бєлгород, строк поставки березень 2017 року /а.с. 16/.

23.03.2017 декларантом з метою митного оформлення товару "частини до сепаратора по сортуванню щебеню, виготовлені з сірого чавуну СЧ-20 методом литва, бувші у використанні, мають % зношення: від 50 до 65%; каркас сепаратора для сортування щебеню 026-10 15 штук; крильчатка сепаратора для сортування щебеню 026-10 15 штук; патрубок завантажувальний сепаратора для сортування щебеню Тип-1 7 штук, патрубок завантажувальний сепаратора Тип-2 8 штук" до Полтавської митниці подано митну декларацію № 806020/2017/203392 /а.с. 115-116/.

Разом з митною декларацією декларантом подані, зокрема такі документи: зовнішньоекономічний договір від 22.10.2008 № 2008/61 із специфікацією №67 від 21.03.2017, з доповненнями до договору, рахунок фактура від 21.03.2017 №43, міжнародну товарно-транспорту накладну CMR від 21.03.2017 №599422, договір на перевезення від 28.12.2015 №2015/37, висновок Полтавської ТПП від 22.03.2017 №В-764, рахунок-фактура (інвойс) від 21.03.2017 №06, заявка на транспортне обслуговування від 20.03.2017 №51, калькуляцію транспортних витрат від 21.03.2017, копію декларації країни відправлення від 21.03.2017 №10101030/210317/0003784, технічну документацію від 19.09.2017.

Митну вартість товару заявлено позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Виходячи з вищевикладеного, визначено вартість митного оформлення: мито 3125,00 грн.

23.03.2017 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020/2017/00083 /а. с. 36/ з причин порушення позивачем вимог статті 52 Митного кодексу України в частині правильності визначення митної вартості товару, а також рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2017 № 806020/2017/000015/1 /а.с. 35/.

У рішенні про коригування митної вартості від 23.03.2017 № 806020/2017/000015/1 митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України в сумі 1028589,43 рублів Російської Федерації, з розрахунку 76,0791 рублі Російської Федерації за 1 кілограм ваги товару (13520 кг х 76,0791 руб.). При цьому за основу визначення митної вартості у вищевказаному розмірі взята митна декларація від 12.12.2016 № 110050004/2016/6506 із визначеною митною вартістю 1,32 долара США за кг.

Вищевказане рішення про коригування митної вартості обґрунтовано тим, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 МК України у звязку із виявленою розбіжністю та неповнотою відомостей про митну вартість товару у документах, що підтверджують митну вартість товару. У результаті контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) наданий до митного оформлення експертний висновок Полтавської ТПП від 22.03.2017 № В-764 базується на цінових умовах контракту від 13.12.2010 № 2010/68 та специфікацій до даного договору № 118 від 13.10.2016, № 119 від 20.10.2016, які до митного оформлення не подано. Експертом здійснено вартісний аналіз виключно на підставі цінової інформації, що надана ПП "ПЛМЗ" без наведення конкретних джерел, інших постачальників та виробників, що суперечить частині першій статті 61 МК України ("товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються"; виробником товару є ПП "ПЛМЗ", країна виробництва Україна). Таким чином, здійснюючи вартісний аналіз товару на підставі зазначених документів, експерт посилається виключно на цінову політику фірми ООО "Белмарк", орієнтовану безпосередньо на ПП "ПЛМЗ", а не на кон'юнктуру ринку в цілому. Експертом не здійснено аналіз цін на подібні (аналогічні) товари, не зазначені конкретні джерела інформації. Тому документ було прийнято до уваги митним органом, але не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.

2) 23.03.2017 агентом з митного оформлення ФОП Яровий ОСОБА_1 Н.В. до митного оформлення подано митну декларацію № 806020/2017/203392 на товар "частини до сепаратора по сортуванню щебеню", у гр. 31 вищевказаної МД зазначено, що товар має відсоток зношення: від 50% до 65%. Також до митного оформлення подано Експертний висновок, підготовлений Полтавською ТПП, від 22.03.2017 № В-764, у якому експертом було визначено, що стан каркасів та крильчаток сепаратора для сортування щебеню згідно з рахунком-фактурою від 21.03.2017 № 06 відповідає фізичному зносу 60%, стан патрубків завантажувальних типу 1 та типу 2 сепаратора для сортування щебеню відповідає фізичному зносу 50%. Проте в гр. 31 митної декларації країни відправлення від 21.03.2017 №10101030/210317/0003784 зазначено, що "износ составляет 30-35%". Митний орган ставить під сумніви інформацію про стан товару (відсоток зношення) та визначену вартість.

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару №1 становить 0,413 дол. США за кг, а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 12.12.2016 №110050004/2016/6506, що визнана митним органом, становить 1,32 дол. США за кг.

На підставі наведеного відповідач дійшов висновку, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до частини другої статті 58 МК України не може бути прийнятий у звязку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх необхідних відомостей та містять розбіжності). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у звязку із відсутністю даних щодо вартості операцій з аналогічними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у звязку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у звязку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у звязку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Тому митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України, що ґрунтується на МД від 12.12.2016 №110050004/2016/6506, яка була визнана митним органом.

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості від 23.03.2017 №806020/2017/000015/1, позивач 06.06.2017 на підставі частини восьмої статті 55 МК України звернувся зі скаргою до Полтавської митниці ДФС.

12.06.2017 Полтавською митницею ДФС прийнято рішення вих. №250/10/16-70-19-01 про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів /а.с. 37-40/.

Не погоджуючись із виставленою карткою відмови у митному оформлені (випуску) товарів від 23.03.2017 № 806020/2017/00083, рішенням про коригування митної вартості від 23.03.2017 № 806020/2017/000015/1, а також рішенням Полтавської митниці ДФС № 250/10/16-70-19-01 від 12.06.2017, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку оскарженим рішенням, суд виходить із такого.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (примітка Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947).

Так, у статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року передбачено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Отже, у вказаній статті закріплено право митних адміністрацій переконатися в правдивості або точності будь-якої заяви, документа або декларації, наданих для цілей митної оцінки, та оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Згідно зі статтею 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 цього ж Кодексу орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобовязаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша статті 55 МК України).

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 4 частини другої статті 55 МК України).

Статтею 57 цього ж Кодексу встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця; термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів (частини п'ята, восьма статті 58 МК України).

Відповідно до частини дев'ятої статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

За змістом пояснень представника відповідача, причинами, через які митниця визнала неможливим визначити митну вартість імпортованих товарів за ціною (договору) імпортованих товарів, послугувало виявлення розбіжностей та зазначення ПП "ПЛМЗ" неповних відомостей про митну вартість товару в документах, що підтверджують митну вартість товару, а надані документи на підтвердження митної вартості цих товарів, на підставі яких проводився розрахунок заявленої митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Перелік цих причин наведено відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості /а.с.35/.

Стосовно неоднакового зазначення відсотку зношення імпортованого товару в експортній та імпортній декларації, а також в експертному висновку від 22.03.2017 №В-764, підготовленому Полтавською ТПП, позивач пояснював тим, що контрагент ТОВ "БелМарк" при здійсненні митного оформлення не проводив експертної оцінки товарів, що вивозилися, оскільки цього не вимагає законодавство Російської Федерації; а задля фахового підтвердження відсоткового показника зносу ПП "ПЛМЗ" було замовлено у Полтавській ТПП експертний висновок, який у свою чергу містить фахові висновки компетентного експерта.

Так, в експертному висновку №В-764 від 22.03.2017 /а.с.12-14/ зазначено, що частини сепаратора у кількості 45 шт. були в експлуатації, для подальшого використання за цільовим призначенням у пред'явленому вигляді не придатні, потребують значного відновлювального ремонту. Каркас сепаратора для сортування щебеню 026-10 та крильчатка сепаратора для сортування щебеню 026-10 відповідають фізичному зносу 60-80%. Патрубок завантажувальний сепаратора для сортування щебеню Тип-1 та Тип-2 відповідає фізичному зносу 40-60%.

Керуючись тим, що знос запчастин не однаковий та принципом "розумної обережності", експерт прийняв знос вищезазначених запчастин 60%, а вартість нових частин сепаратора для сортування щебеню експерт приймав згідно з наданими плановими калькуляціями виробника ПП "ПЛМЗ". Виходячи із співставлення вартості нових запчастин згідно з плановими калькуляціями виробника та визначеного відсотку зношення, експертом ОСОБА_2 і було обраховано вартість імпортованих товарів, що відображено в експертному висновку №В-764 від 22.03.2017.

Матеріалами справи підтверджується, що ПП "ПЛМЗ" подано відповідачу всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Щодо доводів відповідача про наявність відомостей про вартість товарів зі схожими характеристиками, ввезеного позивачем згідно з митною декларацією від 12.12.2016 №110050004/2016/6506, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів зі схожими характеристиками, що розмитнювались іншою або цією ж особою у попередніх періодах, не свідчить про наявність допущення порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів, та, відповідно, застосування резервного методу.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2017 №806020/2017/000015/1 не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020/2017/00083, яка видана Полтавської митницею ДФС 23.03.2017, суд зазначає таке.

Відповідно до частин дев'ятої, десятої статті 264 МК України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою цієї статті Кодексу передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Судом встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.03.2017 №806020/2017/00083 вмотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості від 23.03.2017 №806020/2017/000015/1, неправомірність якого знайшло підтвердження в ході розгляду справи. За таких обставин картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці ДФС № 250/10/16-70-19-01 від 12.06.2017 про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів суд зазначає наступне.

Як вищевказано, згідно з частиною першою статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Предметом оскарження є, зокрема, рішення окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.

Рішення Полтавської митниці ДФС від 12.06.2017 № 250/10/16-70-19-01 про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів №806020/2017/000015/1 від 23.03.2017 може бути предметом оскарження.

Рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом (частина перша статті 29 МК України).

Як вбачається із оскарженого рішення Полтавської митниці ДФС, остання дійшла висновку, що подані позивачем документи не усувають розбіжностей, викладених у рішенні про коригування митної вартості товарів №806020/2017/000015/1 від 23.03.2017, та носять суперечливий характер. Отже, фактично у рішенні від 12.06.2017 № 250/10/16-70-19-01 викладені ті ж мотиви, що і у рішенні про коригування митної вартості товарів №806020/2017/000015/1 від 23.03.2017.

З огляду на встановлення судом протиправності винесення рішення про коригування митної вартості товарів №806020/2017/000015/1 від 23.03.2017, то і рішення Полтавської митниці ДФС від 12.06.2017 № 250/10/16-70-19-01 про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності винесення спірних рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Полтавської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020/2017/00083 від 23.03.2017.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 806020/2017/000015/1 від 23.03.2017.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС № 250/10/16-70-19-01 від 12.06.2017 про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС на користь Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" (код ЄДРПОУ 31495420) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна