Ухвала суду № 69945626, 30.10.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/26904/16-ц Провадження № 22-ц/772/2570/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 39Доповідач Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої : Копаничук С.Г.

Суддів: Медвецького С.К., Оніщука В.В.

при секретарі: Агеєвій Г.В.

за участю ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, представника відповідача адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду від 30.08.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

19.12.2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому зазначала, що 15.06.2016 року помер її чоловік ОСОБА_7 Відповідно до свідоцтва про одруження з 24.05.1981 року по день смерті покійний чоловік позивачки перебував з нею в зареєстрованому шлюбі. Як вбачається з лікарського свідоцтва про смерть від 15.06.2016 року, причиною смерті ОСОБА_7 є хронічна серцева недостатність та хронічна ішемічна хвороба серця тощо.

До смерті ОСОБА_7 багато років хворів, стан його здоровя особливо погіршився в 2012 році після перенесеної ним операції на серці. За життя він неодноразово знаходився на лікуванні в Міській клінічній лікарні та Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. ОСОБА_8. Після чого він весь час був прикутий до ліжка та потребував сторонньої допомоги. Його дочка з ним не спілкувалась та не відвідувала, хоча позивачка їй неодноразово телефонувала та просила про допомогу, так як її батько був хворий. Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на його майно. Так, як ОСОБА_5 свідомо ухилялася від надання допомоги батьку, яку останній потребував, просила суд усунути від права на спадкування за законом ОСОБА_5

Рішенням Вінницького міського суду від 30.08.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права, а по справі ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.

Зазначила, що судом неповно та неправильно встановленні обставини, які мають значення для справи, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка не ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу потребував її.

Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги ,колегія суддів вважає ,що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Згідно до ст. 10, 60 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Отже суд, при вирішенні такої справи згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України, повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечувати умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Крім того, при вирішенні спору судом підлягає з`ясуванню і питання чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця, якого просять усунути від спадщини, за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу

В п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року (далі-Постанова) розяснено, що факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування. Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Крім того, у листі №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справи зазначив, що у частинах 2 - 4 статті 1224 ЦК України зазначені особи, які усуваються від спадкування на підставі закону, зокрема: які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування; батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав; батьки та повнолітні діти, які ухилялися від обов'язку щодо утримання спадкодавця.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні вимог про усунення особи від права на спадкування, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачкою не доведено, що спадкодавець ОСОБА_7 деякий час перед смертю перебував у безпорадному стані через тяжку хворобу та потребував сторонньої допомоги, а відповідачка ОСОБА_9 свідомо ухилялася від надання такої допомоги.

Суд вірно встановив обставини справи , правильно в порядку ст.212 ЦПК України оцінив докази та застосував норми права і дійшов підставного висновку про відсутність підстав для задоволення позову

Доводи апеляційної скарги судом допущено неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи, висновків суду не спростовують, оскільки матеріалами справи встановлено, що відповідачка не ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу потребував її.

ОСОБА_7 перед смертю проживав у повноцінній сімї, у нього була дружина, яка йому допомагала та підтримувала його, родина була забезпечена матеріально.

Також ,суд вірно виходив з показів свідків, які вказували на те, що ОСОБА_7 ніколи не перебував у безпорадному стані, лише за декілька місяців до смерті потребував сторонньої допомоги.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про недоведеність факту перебування спадкодавця ОСОБА_7 перед смертю в безпорадному стані через тяжку хворобу. Також не надано доказів на підтвердження того, що відповідачка ОСОБА_9 ухилялася від надання допомоги батьку під час його хвороби.

Відповідно до довідки № 16 від 16.02.2017 року ТОВ «Авіцена» чоловку відповідачки ОСОБА_10 було відпущено ряд лікарських засобів в період з 19.05.2016 року по 11.06.2016 рік на суму 1671, 50 грн. (а.с.93), що ще раз підтверджує той факт, що дочка не ухилялася від надання допомоги ОСОБА_7 та піклувалась про його стан здоровя.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9 підтримувала з батьком зв'язок, також зв'язок підтримував і її чоловік ОСОБА_10 (а.с.94-163), який в свою чергу шукав для свого тестя лікарів та турбувався про розміщення його у лікарні.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачка ОСОБА_2 була у складних відносинах з дочкою свого чоловіка від першого шлюбу, не свідчить про факт умисного ухилення нею від надання допомоги батьку.

Відтак, відсутні докази того, що батько, будучи в безпорадному стані, звертався до доньки про допомогу, яка йому останньою не надавалась

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду від 30.08.2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуюча: С.Г. Копаничук

Судді: В.В. Оніщук

/підписи/

ОСОБА_11

Згідно з оригіналом:

Суддя: С.Г. Копаничук