Ухвала суду № 69945516, 03.10.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1266/17-ц

У Х В А Л А

03 жовтня 2017 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

за участю секретаря Рись Н.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року в порядку забезпечення вищевказаного позову було накладено арешт на торгівельно-офісне приміщення (нежитлова будівля) загальною площею 1137,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців (колишня Артема), 9, та яке належить ОСОБА_2 на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «ЛЕВЛЕКС» від 22 березня 2007 року; накладено арешт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 342,3 кв.м., житловою площею 84,9 кв.м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район м. Підгородне, вул. Лісна, 9, та який належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 26 червня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу (бланк ВЕО №607286) реєстраційний номер №1287; накладено арешт на земельну ділянку площею 1178 кв.м., кадастровий номер 1221455800:01:085:0014, з цільовим призначенням для ведення садівництва, за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район м. Підгородне, вул. Лісна, 9, та яка належить ОСОБА_2; заборонено ОСОБА_2 здійснювати будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, оренда та ін.) по відчуженню, передачі іншим особам та переоформленню документів, на торгівельно-офісне приміщення, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців (Артема), 9, житловий будинок за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район м. Підгородне, вул. Лісна, 9, земельну ділянку, з цільовим призначенням для ведення садівництва, за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район м. Підгородне, вул. Лісна, 9; заборонено органам державної реєстрації, державному реєстратору у тому числі Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради в особі відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо торгівельно-офісного приміщення, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців (Артема), 9, житловий будинок за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район м. Підгородне, вул. Лісна, 9, земельну ділянку, з цільовим призначенням для ведення садівництва, за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район м. Підгородне, вул. Лісна, 9, до розгляду даної справи по суті. Ухвалою від 08 червня 2017 року, судом були виправлені описки в вищевказаній ухвалі про забезпечення позову.

Однак ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2017 року, вищевказану ухвалу про забезпечення позову скасовано та направлено питання до суду першої інстанції для вирішення по суті (а.с.81-82).

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з матеріалами справи суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Стаття 152 ЦПК України містить перелік видів забезпечення позову, одним із яких може бути заборона вчиняти певні дії. Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. При цьому у заяві ініціатора забезпечення позову згідно ч. 2 ст. 151 ЦК України, мають бути зазначені причини у звязку з якими потрібно забезпечити позов

У відповідності до роз'яснень, викладених в абз. 1, 3 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертаючись з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, причиною забезпечення позову ставить лише велику суму позову. Однак при розгляді заяви про забезпечення позову, суд встановив, що між позивачем та TOB «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» наявний конфлікт з приводу зазначеного у позові майна, яке мало статус іпотечного та відносно якого товариство 22 листопада 2016 року на електронних торгах придбало право вимоги, а 22 травня 2017 року набуло права власності у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Суд приймаючи до уваги вимоги, що викладені в абз. 1, 3 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, а саме чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясування обсягу позовних вимог та їх співвідношення із вжитими заходами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, прийшов до висновку, що відсутні обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. За таких обставин суд прийшов до висновку, що слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 152 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя : Озерянська Ж.М.