Постанова № 69944138, 05.10.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року о 11 год. 25 хв.

Справа № 808/2739/17

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Солекс»

до: Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Солекс» (надалі – позивач або ТОВ «Агрофірма «Солекс») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (надалі – суд) із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі – відповідач, контролюючий орган або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008271201 від 09.06.2017, винесене ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі акту камеральної перевірки даних від 19.05.2017 №235/08-29-12-01/31676746.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами проведеної перевірки відповідачем зроблено хибний висновок про порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від’ємного значення податку на додану вартість у сумі 61 164 грн. Вказує, що при складанні податкової накладної за квітень 2017 року на суму податку на додану вартість 61 164 грн., підприємством було допущено помилку у місяці складання податкової накладної, а саме – замість квітня 2017 року вказано березень 2017 року. Водночас, підприємством було виявлено цю помилку та складено розрахунок до цієї помилкової податкової накладної та зареєстровано його в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна, складена з помилкою в даті її складання, до декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року не ввійшла, оскільки станом на 14.03.2017 по вказаній сумі ПДВ жодна з подій, передбачених п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, не настала. Зазначає, що податкову декларацію за березень 2017 року підприємство заповнювало виходячи з даних первинного бухгалтерського обліку. У зв’язку із вищевикладеним просить задовольнити позов.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі (вх. №27097 від 05.10.2017). Позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку подав клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №27052 від 05.10.2017). Ухвалою суду від 05.10.2017 в задоволенні клопотання відмовлено.

Заперечень проти адміністративного позову, заяви про визнання позову чи письмових пояснень щодо суті спору на адресу суду від відповідача не надходило.

За приписами частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі доказами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю виходячи із наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Солекс» за березень 2017 року, результати якої викладено в акті перевірки №235/08-29-12-01/31676746 від 19.05.2017( а.с.9-13).

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в частині заниження податкових зобов’язань за березень 2017 року на 61 164 грн., що призвело до завищення суми від’ємного значення у розмірі 61 164 грн.

ТОВ «Агрофірма «Солекс» було подано до ГУ ДФС у Запорізькій області заперечення на акт камеральної перевірки вих. №30/05-01 від 30.05.2017 (а.с.14-15), відповідь на які надано ГУ ДФС у Запорізькій області листом №6617/10/08-02-12-01 від 08.06.2017 (а.с.16-18).

На підставі акту №235/08-29-12-01/31676746 від 19.05.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області 19.08.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0008271201 від 09.06.2017, яким ТОВ «Агрофірма «Солекс» зменшено суму від’ємного значення податку на додану вартість на 61 164 грн. (а.с.8).

Позивачем було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення №0008271201 від 09.06.2017 вих. №19/06-01 від 19.06.2017 (а.с.19-21), яка була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, рішенням ДФС України про результати розгляду скарги №18184/6/99-99-11-01-02-25 від 17.08.2017 (а.с.22-24).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Як вбачається зі змісту вищевказаного акту перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про відхилення у задекларованих ТОВ «Агрофірма «Солекс» податкових зобов’язаннях з ПДВ за березень 2017 року та даними ЄРПН на загальну суму 61 164 грн. Зазначеного висновку контролюючий орган дійшов за наступних обставин. Згідно з Автоматизованою системою співставлення ПЗ та ПК за звітний період – березень 2017 року, ТОВ «Агрофірма «Солекс» у березні 2017 року на контрагента-покупця ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» виписано податкову накладну на загальну суму ПДВ 61 164 грн. Разом з цим, аналізом ЄРПН встановлено, що на дату складання акту камеральної перевірки, до вищевказаної податкової накладної складено та зареєстровано в ЄРПН у квітні 2017 року розрахунок коригування з датою виписки 14.04.2017 та датою реєстрації 19.04.2017, яким, згідно з таблицею №2, наведеною в акті перевірки, зменшено суму ПДВ на 61 164 грн. Виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у квітні 2017 року розрахунки коригування до податкових накладних, згідно з таблицею №2, мають бути віднесені до додатку №1 та відображені у рядку 7 розділу 1 податкової декларації з ПДВ за квітень 2017 року згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. В додатку №5 декларації з ПДВ за березень 2017 року сума податкових зобов’язань з ПДВ по ТОВ «Агрофірма «Солекс» склала 1 311 045 грн. Відхилення складає 61 164 грн. Зазначене, на думку контролюючого органу, є порушенням вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в частині заниження податкових зобов’язань за березень 2017 року на 61 164 грн., що призвело до завищення суми від’ємного значення у розмірі 61 164 грн.

Проте суд не може погодитися із такими хибними висновками відповідача та вважає за необхідне зазначити таке.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» було укладено договір поставки №99931 від 07.04.2017, за умовами якого постачальник (ТОВ «Агрофірма «Солекс») зобов’язується поставити і передати у власність, а покупець (ТОВ «АТ КАРГІЛЛ») прийняти та оплатити продовольчу пшеницю 2 класу урожаю 2016 року українського походження (а.с.40-42).

На виконання умов укладеного договору позивачем виписано в адресу ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» видаткову накладену №РН-1404001 від 14.04.2017 на товар: пшениця 2-го класу, кількістю 67,960 т., за ціною без ПДВ 4 500 за т., сума без ПДВ 305 820 грн., ПДВ 61 164 грн., всього з ПДВ 366 984 грн. (а.с.36).

Товар постачався 13.04.2017 та 14.04.2017, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 6 від 13.04.2017 та №1 від 14.04.2017 (а.с.37-38).

Позивачем виписано та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №1404001 на товар: пшениця 2-го класу, кількістю 67,96 т., за ціною 4 500 за т., на загальну суму без ПДВ 305 820 грн. При цьому, при заповненні податкової накладної в ній вказано дату – 14.03.2017 (а.с.29).

Позивачем 18.04.2017 виставлено ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» рахунок-фактуру №СФ-1804001 на товар: пшениця 2-го класу, кількістю 67,960 т., за ціною без ПДВ 4 500 за т., сума без ПДВ 305 820 грн., ПДВ 61 164 грн., всього з ПДВ 366 984 грн. (а.с.25), а 19.04.2017 ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» сплачено на рахунок ТОВ «Агрофірма «Солекс» 366 984 грн. (а.с.28).

Також встановлено, що 14.04.2017 позивачем складено та направлено до ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 14.04.2017 №1404002 до податкової накладної від 14.03.2017 №1404001, яким відкореговано всі показники податкової накладної від 14.03.2017 №1404001 зі знаком «-» (а.с.31). Розрахунок доставлено до ЄРПН 19.04.2017 (а.с.33).

Також, 14.04.2017 позивачем складено та направлено до ЄРПН податкову накладну від 14.04.2017 №1404001 на товар пшениця 2-го класу, кількістю 67,960 т., за ціною без ПДВ 4 500 за т., сума без ПДВ 305 820 грн., ПДВ 61 164 грн., всього з ПДВ 366 984 грн. (а.с.34). Документ доставлено до ЄРПН 18.04.2017 (а.с.35).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі – ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов’язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до абз.абз. 1 – 3 п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В даному випадку датою виникнення податкових зобов’язань позивача за операцією з поставки в адресу ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» пшениці 2-го класу, кількістю 67,960 т., за ціною без ПДВ 4 500 за т., сума без ПДВ 305 820 грн., ПДВ 61 164 грн., всього з ПДВ 366 984 грн., є дата відвантаження товару, тобто – 14.04.2017, оскільки така дата настала раніше за дату оплати.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку необхідно звернутися до документів первинного бухгалтерського обліку, які складалися в ході проведення господарської операції.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення.

Як свідчать надані позивачем первинні документи бухгалтерського обліку, в березні 2017 року у ТОВ «Агрофірма «Солекс» не виникало податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 61 164 грн. по операціям з постачання в адресу ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» товару, тому й необхідності в відображенні цієї суми податку на додану вартість в податковій декларації з ПДВ за березень 2017 року не має, адже по цій сумі ПДВ в березні 2017 року не настало будь-якої обставини, з передбачених п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Формальне ж допущення помилки у даті податкової накладної та як наслідок віднесення такої податкової накладної до іншого податкового періоду в ЄРПН не може свідчити про виникнення у позивача податкових зобов’язань з вищенаведеної господарської операції, оскільки ПК України пов’язує дату виникнення податкових зобов’язань або з датою поставки товару або з датою оплати такого товару, а не з датою виписки податкової накладної та її реєстрації в ЄРПН.

Дані податкового обліку повинні ґрунтуватися на даних первинного бухгалтерського обліку підприємства, а сама по собі податкова накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку підприємства, оскільки вона складається не на виконання господарської операції а з метою відображення цієї операції та податкових зобов’язань, що виникли внаслідок такої операції, в податковому обліку підприємства, тому цей документ відноситься до документів податкового обліку.

Справляння податків і зборів повинно ґрунтуватися на документах первинного бухгалтерського обліку, а не на даних електронних систем ДФС України.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, позивачем було усунуто допущену помилку в податковій накладній безпосередньо в день її виписки шляхом подання розрахунку коригування до податкової накладної та виключення з неї всіх числових показників та в подальшому того ж дня шляхом подачі нової податкової накладної із вірними як датою її виписки так і числовими показниками.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки у позивача в березні 2017 року не виникало податкових зобов’язань з ПДВ на суму 61 164 грн., то підстави вважати, що позивачем допущено завищення суми від’ємного значення у розмірі 61 164 грн. – відсутні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

При розгляді даної справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цим вимогам відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання та доводяться матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008271201 від 09.06.2017, винесене ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі акту камеральної перевірки даних від 19.05.2017 №235/08-29-12-01/31676746

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Солекс» судові витрати у розмірі 1 600 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова