Постанова № 69943931, 21.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 р. Справа № 804/9150/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області до Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Дніпропетровській області № 0018621302/16208/999 від 10.10.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 17.06.2015 року, згідно платіжного доручення №526 внески перераховано помилково на розрахунковий рахунок Дніпродзержинської ОДПІ в Дніпропетровській області №37198201000472, код платежу 71010000 ЄСВ на заробітну плату вільнонайманих працівників, а не на №3719820201472, код платежу 7120000 ЄСВ на грошове забезпечення атестованих співробітників в розмірі 481458,89 грн. В подальшому, за заявою від 11.02.2016 року №3/51 згідно платіжних доручень від 17.02.2016р, 18.02.2016, від 19.02.2016р помилково перерахована сума зі сплати єдиного внеску переведена на правильний рахунок. Таким чином, кошти зі сплати ЄСВ були сплачені вчасно (хоча і не на той рахунок) в повному обсязі до бюджету, здійснено дії по поверненню на відповідний рахунок, а тому доводи Дніпродзержинської ОДПІ в Дніпропетровській області про несплату (неперерахування або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) скаржником єдиного внеску є необґрунтованими. З урахування вищевикладеного, позивач зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, своїм правом надати заперечення по справі не скористався.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, проти розгляду справи в письмовому провадженні не заперечував.

У звязку із вищевикладеним, з урахуванням думки представника позивача, зважаючи, що у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, керуючись положенням ч.6 ст. 128 КАС України суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що Дніпродзержинське міське управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області перебуває на обліку в Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Дніпропетровській області, що не заперечується сторонами.

Відповідно абз. 7 п. 1 ч. 1ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Дніпродзержинське міське управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області є страхувальником та платником єдиного внеску.

17.06.2015 року, згідно платіжного доручення №526 внески Дніпродзержинським міським управлінням ГУ МВС України в Дніпропетровській області перераховано єдиний соціальний внесок (за призначенням нарахованого на грошове забезпечення) за червень 2015 року на розрахунковий рахунок Дніпродзержинської ОДПІ в Дніпропетровській області №37198201000472, код платежу 71010000 ЄСВ на заробітну плату вільнонайманих працівників, а не на №3719820201472, код платежу 7120000 ЄСВ на грошове забезпечення атестованих співробітників в розмірі 481458,89 грн.

Станом на 31.01.2016 року за даними Дніпродзержинської ОДПІ в Дніпропетровській області у позивача утворилась заборгованість - сума недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 481458,89 грн., про що на адресу Дніпродзержинського МУ ГУ МВС в Дніпропетровській області надійшла вимога про сплату боргу №Ю-156-23 від 03.02.3016 року.

У звязку з цим, 11.02.2016 року Дніпродзержинським МУ ГУ МВС в Дніпропетровській області подана заява №3/51 до Дніпродзержинської ОДПІ в Дніпропетровській області про перерахування суми єдиного соціального внеску згідно платіжного доручення від 17.06.2015 року №526

Листом від 28.10.2016 року за №06/23/2265 Управління державної казначейської служби України у м.Камянському Дніпропетровської області повідомило, що управління відповідно до платіжних доручень Дніпродзержинської ОДПІ провело перекид коштів з р/р 37199201010472 на р/р 37198202010472 на суму 484610,12 грн.

Як встановлено, рішенням № 0018621302/16208/999 від 10.10.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до Дніпродзержинського МУ ГУ МВС в Дніпропетровській області штраф у розмірі 176519,82 грн. за період з 21.11.2015 р. по 19.002.2016 р. та нараховано пеню в розмірі 31840,28 грн.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-V (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п.2 ч. 1 ст.1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, зборів, платежів входить до функцій контролюючих органів (підпункт 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абзацу першого ч. 8, п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

З 11 серпня 2013 року набрали чинності положення ч. 5, ч. 7 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до яких сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

У разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (абз.1 ч.10 ст.9 Закону № 2464).

Частиною 7 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

У відповідності до положень ч.ч. 6 і 10 ст. 9 Закону № 2464 (в редакції Закону України від 04.07.2013 № 406-VI), для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Вказана норма щодо своєчасності сплати єдиного внеску передбачена також Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі Інструкція № 449).

Так, в розділі IV пункту 2 Інструкції № 449 визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Відповідно до ч.1 ст.43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

За змістом ст.45 Бюджетного кодексу України органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів та інших доходів відповідно до законодавства.

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 року № 2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним для платника з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Отже, згідно із наведеними нормами чинного законодавства України, своєчасна сплата єдиного внеску - це внесення платниками відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

З наданих до суду доказів, судом встановлено, що позивачем сплата єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування було здійснена на рахунок 37199201010472 замість вірного рахунку 37198202010472. Разом з цим, за заявою Дніпродзержинського МУ ГУ МВС в Дніпропетровській області суми сплаченого внеску у розмірі 481825,00 грн. з рахунку 37199201010472 здійснено перекид коштів на рахунок 37198202010472.

У рішенні Верховного Суду України від 16.06.2015 року у справі №21-377а15 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Дніпропетровській області № 0018621302/16208/999 від 10.10.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким зобовязано Дніпродзержинське МУ ГУ МВС в Дніпропетровській області сплатити штраф у розмірі 176519,82 грн. за період з 21.11.2015 р. по 19.002.2016 р. та пеню в розмірі 31840,28 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного рішення.

За вказаних обставин, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Дніпропетровській області №0018621302/16208/999 від 10.10.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1378 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1