Ухвала суду № 69942538, 19.10.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

19 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаПрокопенка О.Б.,

суддів:Волкова О.Я., Гриціва М.І., -

розглянувши заяву Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Ренесанс Трейд» до ГУ ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 травня 2017 року залишив без змін постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 7 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року про задоволення позову.

Не погодившись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, ГУ ДФС подало заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС мотивами перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є, зокрема, неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи наявність різного правозастосування, ГУ ДФС посилається на рішення Вищого адміністративного суду України від 19 січня, 16 липня, 16 грудня 2015 року, 20 та 27 січня 2016 року (справи №№ К/9991/29830/11, К/9991/33697/12, К/800/22849/13, К/800/12821/13, К/800/1889/13 відповідно).

Проте аналіз оскаржуваного рішення та рішень Вищого адміністративного суду України від 19 січня, 16 грудня 2015 року, 20 та 27 січня 2016 року не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Так у рішенні Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2017 року цей суд погодився із рішеннями судів попередніх інстанцій про те, що фактичний рух активів, із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю позивача, підтверджується первинними документами.

Натомість в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 січня 2015 року цей суд погодився із рішенням суду апеляційної інстанції щодо часткового скасування податкового повідомлення-рішення, погодившись із правомірністю дій відповідача про визначення податкових зобов'язань з прибутку на додану вартість в частині, оскільки формування валових витрат у цій частині не підтверджено належними первинними документами.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач занизив валовий дохід у податковому обліку за І квартал 2012 року, не включивши безнадійну кредиторську заборгованість в сумі 4 763 652 грн, тому дії відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення у цій частині є правомірними.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2016 року спір стосувався у тому числі й винесення податкового повідомлення-рішення яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Постановою від 27 січня 2016 року Вищий адміністративний суд України скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову, дійшовши висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення виходячи з відсутності у позивача розумної економічної причини для понесення певних витрат при здійсненні господарської операції, відсутності товарно-супровідних документів на товар, придбання якого не відповідає профілю виробничої діяльності позивача. Крім того, передача товару відбувалася в адміністративно-територіальних одиницях, віддалених одна від одної, у той час як підпис на документах, наданих позивачем на підтвердження товарного характеру поставки, зроблено однією особою.

Як убачається із заяви ГУ ДФС, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів. Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Що стосується ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2015 року, на яку також посилається заявник, то це рішення не можна вважати таким, що дає підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки зазначеною ухвалою рішення судів попередніх інстанцій скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто не закінчено розгляд справи по суті.

Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Ренесанс Трейд» до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; за заявою Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців