Ухвала суду № 69941130, 24.10.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54454/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., при секретарі Медведєвій М.Г., за участю заявника ОСОБА_1, адвоката Олійник С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням ОСОБА_1 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

18.09.2017 ОСОБА_1 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, посилаючись на наступні факти та обставини.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2017 клопотання слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції Шевчук К.О. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12015000000000541 задоволено. Накладено арешт на кошти, розташовані на розрахункових рахунках фізичних осіб, відкритих в ПАТ «Інтеграл-банк» (код ЄДРПОУ 22932856, МФО 320735), розташованому за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 52/2.

В обґрунтування доводів поданого клопотання заявник зазначив, що арешт на грошові кошти заявника накладено незаконно, необґрунтовано, без достатніх правових підстав, без ретельної перевірки та встановлення всіх обставин справи. До того ж, в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба ОСОБА_1 не є підозрюваним, обвинувачем в даному кримінальному провадження, тому підстави для накладення арешту відсутні.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала клопотання, просила задовольнити.

Адвокат Олійник С.В. в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених в ньому підстав.

Слідчий в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015000000000541, внесеного 22.09.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частинами 2,5 ст. 191, частинами 2,3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 220-1, ч. 1 ст. 218-1 КК України, за підозрою ОСОБА_4, в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_5, в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_6, в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та за фактами кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 ст. 191, частинами 2,3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 220-1, ч. 1 ст. 218-1 КК України. В ході досудового розслідування перевіряються факти заволодіння коштами ПАТ «Інтеграл-банк», у тому числі шляхом безпідставного та умисного перерахування з рахунків юридичних осіб-клієнтів ПАТ «Інтеграл-Банк» на рахунки працівників та пов'язаним фізичним особам в якості фінансових позик, які стали підпадати під гарантовані виплати Фонду гарантування фізичних осіб.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2017 клопотання слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції Шевчук К.О. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12015000000000541 задоволено. Накладено арешт на кошти, розташовані на розрахункових рахунках фізичних осіб, відкритих в ПАТ «Інтеграл-банк»(код ЄДРПОУ 22932856, МФО 320735), розташованому за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 52/2.

Згідно вказаної ухвали накладено арешт на кошти, розташовані на розрахункових рахунках фізичних осіб, відкритих в ПАТ «Інтеграл-банк»(код ЄДРПОУ 22932856, МФО 320735), розташованому за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 52/2, в тому числі на грошові кошти ОСОБА_1, які в безготівковому вигляді розташовані на розрахункових рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2. Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016 ( далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98). При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. З тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2017 р. вбачається, що слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на кошти, розташовані на розрахункових рахунках фізичних осіб, відкритих в ПАТ «Інтеграл-банк»(код ЄДРПОУ 22932856, МФО 320735), розташованому за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 52/2, оскільки при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що ці грошові кошти можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті його вчинення, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Будь-яких інших правових підстав для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження в вищевказаній ухвалі не наведено. Між тим, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання заявника, що грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових і індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів), не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об'єктами, які можуть зберегти сліди злочинів. Належними та допустимими речовими доказами в даному випадку могли б бути документи про рух коштів, отримані в установленому законом порядку ( ст.ст. 160, 162 КПК України). Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння фізичною особою майном та обумовлювали арешт її майна, оскільки ОСОБА_1 не є підозрюваною в кримінальному провадженні, що виключає можливість накладення арешту на кошти розташовані на розрахункових рахунках фізичних осіб, відкритих в ПАТ «Інтеграл-банк», з підстав визначених ч. ч. 4, 5, 6 ст. 170 КПК України, а безготівкові грошові кошти у будь-якому випадку не можуть містити на собі сліди вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 9, 22, 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна - задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2017 р. на грошові кошти ОСОБА_1, які в безготівковому вигляді розташовані на розрахункових рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, відкритих в ПАТ «Інтеграл-банк» (код ЄДРПОУ 22932856, МФО 320735), розташованому за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 52/2 - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.В. Остапчук