Ухвала суду № 69940483, 25.10.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16087/17

Провадження № 1-кс/755/6033/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Бірси О.В.,

секретаря судових засідань Ярмак І.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Семененка Б.В.,

захисника Чопівської С.С.,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві Нежур М.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 раніше судимого, в рамках кримінального проводження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040008295 від 16.06.2017, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції в м. Києві Нежур М.А. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Семененком Б.В. звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити враховуючи, що перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_3 будучи обізнаним про покарання може переховуватись від органів досудового розслідування, а в подальшому і від суду, оскільки останній вже був оголошений в розшук за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання представився іншими анкетними даними, що свідчить про його наміри і в подальшому уникати явки до слідчого та до суду; перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_3 може впливати на потерпілого, оскільки останні наглядно знайомі, та ОСОБА_3 відомо його місце проживання та може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має стабільного джерела прибутку, ніде не працює, а свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного злочину.

Разом з тим, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Захисник заперечував проти задоволення даного клопотання, зазначивши, що вказані слідчим ризики, визначені ст. 177 КПК України, відсутні, а особа підозрюваного, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що має стійкі соціальні зв'язки та допустиму репутацію, а всі докази у кримінальному провадженні ґрунтуються на припущеннях, зазначені у клопотанні ризики не відповідають дійсності.

Підозрюваний просив суд відмовити у задоволенні даного клопотання враховуючи, що всі докази у кримінальному провадженні ґрунтуються на припущеннях, зазначені у клопотанні ризики не відповідають дійсності.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

Органами досудового розслідування встановлено, що 26.04.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, в денний час вступили в злочинну змову на заволодіння мобільним телефоном їх знайомого ОСОБА_7, проживаючого за адресою АДРЕСА_1. Розподіливши між собою злочинні ролі, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, домовились, що під час спілкування з ОСОБА_7, вони попросять належний йому мобільний телефон під приводом здійснення дзвінка, після чого відволічуть його увагу та таким чином заволодіють належним йому майном. Діючи по заздалегідь оговореному плану, ОСОБА_3 та ОСОБА_6. матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прийшли за місцем мешкання ОСОБА_7, та в ході розмови, яка відбулась на східцевому майданчику біля квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_7 з проханням надати мобільний телефон, так як ОСОБА_6 потрібно зателефонувати, а її мобільний не працює. Погодившись на пропозицію ОСОБА_3, будучи впевненим в добропорядності останніх, ОСОБА_7 передав ОСОБА_6, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, належний йому мобільний телефон «Нокіа XL», вартістю 2500 гривень, для здійснення дзвінка.

ОСОБА_6, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи єдиним умислом з ОСОБА_3, отримавши від ОСОБА_7 мобільний телефон, спустилась вниз по східцевому майданчику та почала робити вигляд, що здійснює телефонний дзвінок, тим самим створила сприятливі умови для заволодіння мобільним телефоном «Нокіа XL»,що належить ОСОБА_7 В цей час ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_7, незважаючи, що їх дії носять відкритий характер для потерпілого, почали втікати вниз по сходах, не реагуючи на прохання останнього повернути мобільний телефон.

В подальшому, ОСОБА_3, почав наздоганяти ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які утримуючи викрадене майно, втікали в напрямку дитячого садка, не втрачаючи останніх з поля зору, в ході безперервного переслідування близько 15 год. 10 хв. біля паркану дитячого садка затримав ОСОБА_6, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. В момент затримання потерпілим, ОСОБА_6, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, передала мобільний телефон «Нокіа XL», що належить ОСОБА_7 ОСОБА_3, який вже встиг перелізти через паркан, після чого останній з місця вчинення злочину зник.

Будучи затриманим 26.04.2017 року, ОСОБА_3 представився анкетними даним свого знайомого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого за адресою м.Київ бульв. Перова, 4 кв. 63, з яким він має зовнішню схожість. В подальшому останньому було оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (під анкетними даними ОСОБА_8.), а також слідчим суддею Дніпровського районного суду м.Києва обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_2 (місце реєстрації ОСОБА_8.).

На даний час встановлені точні та повні анкетні дані підозрюваного, та зібрано в повному обсязі характеризуючі матеріали відносно ОСОБА_9 Крім того встановлено, що в провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП в м.Києві знаходиться кримінальне провадження №12016100040007108 від 21.05.2016 року за ч. 2 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_3, по якому останній оголошений в розшук (розшукова справа №04196 від 13.03.2017 року).

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_10 (мати ОСОБА_3 ) повідомила, що її син ОСОБА_3 протягом тривалого часу не проживає разом з нею за адресою АДРЕСА_3, веде бродяжницький спосіб життя та про його місце перебування останній нічого не відомо.

Так 16.06.2017 року матеріали відносно вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України було виділено в окреме провадження за №1201710040008295.

16.06.2017 року кримінальне провадження №12017100040008295 було зупинено на підставі п. 23 ч. 1 ст. 280 КПК України, та оголошено розшук ОСОБА_3

25.10.2017 року ОСОБА_3 було доставлено до Дніпровського УП ГУНП в м.Києві та повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7; протоколом допиту свідка ОСОБА_11; протоколом допиту свідка ОСОБА_12; протоколом огляду місця події, згідно якого у ОСОБА_3 (який представився анкетними даними ОСОБА_8.) виявлено та вилучено мобільний телефон «Нокіа XL», що належить ОСОБА_7; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Тож, слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови", N 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)" та те, що ч. 3 ст. 17 КПК України імперативно визначено, що підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

За таких умов, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.

У судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків встановлених стороною обвинувачення, або ж належного обґрунтування про можливість запобігання останнім, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, беззаперечних відомостей, що особа підозрюваного, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що має стійкі соціальні зв'язки та допустиму репутацію, порушення вимог ч. 3 ст. 17 КПК України.

В свою чергу, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у зв'язку з чим клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню, тож, до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32000 гривень та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи вище викладене, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, слідчий суддя,

у х в а л и в :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою, у межах шістдесяти діб, а саме до 22 грудня 2017 року.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32000 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати до слідчого за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:

? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;

? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 13 год. 05 хв. 30.10.2017.

Слідчий суддя: О.В. Бірса