Рішення № 69939798, 31.10.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/6437/16-ц

Провадження № 2/712/109/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – Романенко В.А.

при секретарі – Таран А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, ОСОБА_2 про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради, ОСОБА_2 про скасування рішення, посилаючись на те, що згідно договору дарування будинку від 23.12.1982 року, ОСОБА_1 перейшло у власність ? частини житлового будинку, що по вул. Пастерівській, 225 в місті Черкаси.

Відповідно до рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.01.1986 року, було здійснено поділ земельної ділянки при домоволодінні № 225 по вул. Пастерівській в м. Черкаси, при цьому ОСОБА_1 виділено 390 м2, а ОСОБА_2 207 м2.

На даний момент між позивачем та відповідачем постійно виникає спір, щодо користування земельною ділянкою, яка знаходиться по вул. Пастерівській, 225 у м. Черкаси, оскільки межові знаки для фактичного розподілу земельної ділянки між співвласниками не встановлені.

ОСОБА_1 звернувся із заявою до Соснівського районного суду м. Черкаси про відновлення втраченого провадження, а саме рішення та плану розподілу земельної ділянки вул. Пастерівській, 225 у м. Черкаси. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси під головування судді Пироженко С.А. встановлено, що відновити втрачене рішення та план розподілу земельної ділянки не можливо.

ОСОБА_2 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом про отримання державного акту без погодження із співвласником, згідно рішення Соснівського районного суду м. Черкаси під головування судді Марцішевської О.М. було відмовлено повністю.

ОСОБА_1 звернувся до суду про відновлення меж та порядку користування земельної ділянкою, на даний час згідно ухвали суду проводиться земельно-технічна експертиза.

З офіційного сайту Черкаської міської ради стало відомо, що з невідомих обставин 04.02.2016 року Черкаської міської радою прийнято рішення № 2-156 про передачу земельної ділянки безоплатно у власність та оренду по вул. Пастерівської, 225 громадянці ОСОБА_3, без погодження із співвласником домоволодіння, без розподілу земельної ділянки і передано значно більш ніж було у користуванні ОСОБА_3.

Вважає, що дане рішення порушує Конституційні права ОСОБА_1 та суперечить нормам чинного законодавства.

Просить суд скасувати рішення Черкаської міської ради № 2-156 від 04.02.2016 року про передачу земельної ділянки безоплатно у власність та оренду по вул. Пастерівської, 225 громадянці ОСОБА_3

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Черкаської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд в позові відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до вимог ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено, що 23.12.1982 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір дарування ? частини будинку з відповідною частиною надвірних споруд, за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 225.

24.07.1975 року Першою Черкаською державною нотаріальною конторою було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцями майна ОСОБА_6, померлого 21.05.1973 року, являлися в рівних долях дружина ОСОБА_7 та дочка ОСОБА_2, проживаючі в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спадкове майно, на яке видане вище вказане свідоцтво, складалося з ? частини будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 225.

24.06.1980 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 був укладений договір про встановлення порядку користування житловим будинком.

Рішення Соснівського райнарсуду м. Черкаси від 07.01.1986 року розділено земельну ділянку при домоволодінні № 225 по вул. Пастерівська, в м. Черкаси, як вказано на схемі поділу, а саме ОСОБА_1 виділено 390 кв.м., а ОСОБА_3 207 кв.м.

Рішенням Сосніваського районного суду м. Черкаси від 05 листопада 2010 року визнано за ОСОБА_8 право власності на самочинно побудовані дворівневий житловий будинок з прибудовою та гаражем літ. «П-2» та сарай літ. «К» по вул. Пастерівській, 225 у м. Черкаси.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.02.2014 року, справа №712/16363/1З-ц, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відновлення меж земельної ділянки по вул. Пастерівській, 225 в м. Черкаси у відповідності до рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.01.1986 року та встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до ідеальних часток співвласників у домоволодінні.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.07.2014 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.02.2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відновлення меж земельної ділянки у відповідності до рішення суду та встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до ідеальних часток у домоволодінні - відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Пунктом 1 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Черкаської міської ради від 04.02.2016 року № 2-156 «Про передачу земельних ділянок безоплатно у власність та в оренду по вул. Пастерівській, 225 громадянці ОСОБА_2С.» вирішено:

1. Зареєструвати право комунальної власності за територіальною громадою міста Черкаси на земельну ділянку площею 0,0005 га (кадастровий номер **********:06:029:0068) по вул. Пастерівській, 225 в межах, визначених технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянки ОСОБА_2.

2. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Пастерівській, 225 громадянки ОСОБА_2.

2.1. Передати громадянці ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер **********) по вул. Пастерівській, 225:

2.2. Земельну ділянку площею 0,0202 га (кадастровий номер **********:06:029:0069) безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

2.3. Земельну ділянку площею 0,0005 га (кадастровий номер **********:06:029:0068) в оренду на 49 років для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

2.4 Згідно з висновком управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування на земельну ділянку (кадастровий номер **********:06:029:0068) площею 0,0005 га по вул. Пастерівській, 225 наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов’язані із розміщенням в межах червоних ліній вулиці, тому оформлення прав на земельну ділянку необхідно проводити згідно з чинним законодавством за умови внесення в приватизаційні документи запису про встановлення обмеження містобудівного характеру – нове будівництво на даній земельній ділянці без відповідного рішення, передбаченого законодавством, не допускається.

3. За основним цільовим призначенням земельні ділянки віднести до категорії земель житлової забудови.

4. Громадянці, якій передана земельна ділянка в оренду, замовити витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою та здійснити дії направлені на державну реєстрацію права оренди земельної ділянки протягом двох місяців з дати прийняття рішення.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Відповідно до вимог ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Відповідно до положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем в ході розгляду даної справи не представлено суду, у відповідності до вищенаведених положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України, жодних достатніх та належних доказів, які б підтверджували обставини, на які покликається позивач, а відтак і доказів в підтвердження неправомірності винесення оскаржуваного рішення.

Згідно із ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При вирішенні даного спору суд виходить із вимог ст. 155 ЗК України, згідно якої у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, з огляду на відсутність порушених прав позивача та не встановлення фактів порушень з боку органу місцевого самоврядування при винесенні рішення, яке прийнято Черкаською міською радою в межах наданих їй повноважень відповідно до вимог ст. 12, 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 26, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і є законним, суд не вбачає підстав для скасування рішення Черкаської міської ради про передачу земельних ділянок безоплатно у власність та в оренду по вул. Пастерівській, 225 громадянці ОСОБА_2

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що оскільки позивачем не доведено, з уваги на наявні в матеріалах справи докази, порушення його прав, а тому позов, який не знайшов свого підтвердження в суді, і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 10, 11, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 3, 12, 116, 122, 124, 152, 155 Земельним кодексом України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, ОСОБА_2 про скасування рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: