Постанова № 69938646, 31.10.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6871/17 Головуючий у І інстанції Гончаров О. М.Провадження № 33/780/993/17 Доповідач у 2 інстанції СливаКатегорія 429 31.10.2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області СливаЮ.М., з участю представника митниці Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС Рунова Т.В. на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2017 року, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку Львівської області, громадянку України, працюючу доглядальницею у м. Комо, Італія, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0359/12500/17 від 05.08.2017 року, валюту у розмірі 725 євро повернуто ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 05.08.2017 року в 18:00 год. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_4, яка прибула до України з Італії, м. Мілан, літаком авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України», рейсом №312 та своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», їй було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має 9 000 євро. Після цього пасажирці було запропоновано пред'явити всю валюту, і було видано нею готівку в розмірі 10 725 євро, що знаходились: 9 000 євро в одному з відділень сумки пасажирки (ручна поклажа), а 1 725 євро - у гаманці пасажирки, який містився в її жіночій сумці. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажирки належить їй особисто. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспектора митниці не зверталася. З виявленої суми ОСОБА_4 було пропущено 10 000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 725 євро.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС Рунов Т.В. подав апеляцію, в якій не погоджується з постановою, оскільки вважає її незаконною та винесеною без врахування норм чинного законодавства та обставин справи. Суд застосував тільки основне стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації - додаткового стягнення, пославшись на те, що грошові кошти, які перевозила ОСОБА_4 є її заробітком в Італії та призначалися для покращення сімейно-побутових проблем сім'ї, і застосування стягнення у виді штрафу буде достатнім і співрозмірним скоєному правопорушенню. Однак, апелянт впевнений, що при співставленні валюти, пропущеної ОСОБА_4 під час здійснення митного контролю, та суми, яка підлягає конфіскації, можна дійти висновку про дотримання критерію пропорційності у разі застосування додаткового стягнення у виді конфіскації валюти. Тому просить постанову скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_4 винною за ст.471 МК України та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700,00 грн. з конфіскацією вилученої валюти.

У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 не з'явилась, подала до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, просила залишити оскаржувану постанову без змін.

Представник Київської митниці ДФС Захаров А.О. у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи, просив апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Кваліфікація дій ОСОБА_4 за ст.471 Митного кодексу України є правильною.

При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Звільняючи правопорушника від стягнення у виді конфіскації вилученої у неї готівки, суд правомірно врахував наявність підтверджуючих документів про законність походження цієї валюти, а саме: той факт, що вилучена валюта є заробітною платою ОСОБА_4, яку вона офіційно отримувала, працюючи за кордоном. Вказані кошти необхідні для забезпечення повсякденного проживання її та її сім'ї.

За даних обставин, суд дійшов правомірного висновку про те, що стягнення у виді конфіскації вилученої у громадянки України ОСОБА_4 валюти в розмірі 725 (сімсот двадцять п'ять) євро, покладає на правопорушника «індивідуальний надмірний тягар» та не може бути застосований у даному випадку.

Таким чином, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2017 року є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування, зміни або винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Рунова Т.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2017 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива