Рішення № 69938192, 24.10.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/1121/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2344/17Головуючий у 1-й інстанції Ячало Ю. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Пилипчук Л.І., Пікуль В.П.

при секретарі Ткаченко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 26 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Великобагачанської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30 грудня 2003 року

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому після поданих уточнень остаточно просила поновити їй строк звернення до суду та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30 грудня 2003 року, укладений між ОСОБА_3 і Великобагачанською районною державною адміністрацією Полтавської області, зареєстрований у Великобагачанській районній державній адміністрації 31.12.2003 року за № 184.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_4 посилалась на те, що оспорюваний договір оренди землі не був зареєстрований у відповідності до вимог нормативних актів, чинних на час його укладення, а тому у звязку із суперечністю його змісту ч.1 ст.203 ЦК України він є недійсним.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 26 липня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, представник ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у звязку з пропуском строку позовної давності.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції проігнорував заяву про застосування строків давності, а також дав неправильну оцінку фактам, які встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, представника позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 п.п.1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміні рішення є в тому числі неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

У відповідності з ч. 3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що 30 грудня 2003 року між Великобагачанською районною державною адміністрацією Полтавської області в особі голови РДА ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов п. п. 2.1 2.3 якого, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; договір укладається строком на десять років, починаючи з дати реєстрації і діє до 1 листопада 2013 року; орендна плата вноситься орендарем не пізніше 15 серпня та 15 листопада в рівних частинах у грошовому вигляді в сумі 845 грн. 00 коп. щорічно. За несвоєчасну сплату орендної плати нараховується пеня в розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ. Вказаний договір оренди земельної ділянки від 30 грудня 2003 року, укладений між Великобагачанською РДА та ОСОБА_3, був зареєстрований 31 грудня 2003 року Великобагачанською РДА, про що в книзі записів державної реєстрації договір оренди землі вчинено запис за №184.

30 грудня 2003 року був складений акт встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі, відповідно до якого встановлено в натурі межі земельної ділянки площею 13,00 га, в тому числі ріллі 13,00 га, наданої ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності на адмінтериторії Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області та складена схема визначення меж та розмірів даної земельної ділянки.

Актом про передачу та прийом земельної ділянки від 31 грудня 2003 року було передано орендодавцем Великобагачанською РДА в особі голови ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 13,00 га, в тому числі рілля 13,00 га орендарю ОСОБА_3 з правом оренди строком на 10 років.

Сторони не заперечували, що вказана земельна ділянка загальною площею 13,0 га, яка була передана в оренду ОСОБА_3, складається з двох земельних ділянок - площею 10 га та площею 3 га.

27 травня 2015 року між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області в особі голови Комісії з реорганізації Головного управління Держземагенства у Полтавській області ОСОБА_6 (орендодавець) та ОСОБА_4 (орендар) був укладений договір оренди землі, за умовами якого орендар прийняла в платне строкове користування земельну ділянку (кадастровий номер 5320255400:00:002::0204) для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області площею 11,2423 га, у тому числі рілля 11,2423 га, терміном на 15 років. 18.06.2015 р. державна реєстрація земельної ділянки проведена Відділом Держземагенства у Великобагачанському районі (а.с. 7-9).

В п. 5 цього Договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена.

Відповідно до п. 8 договір укладено строком на 15 років. Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 22 463 грн. 96 коп. в рік, що становить 7% від нормативної грошової оцінки 1га ріллі по області, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995 року з урахуванням індексації такої оцінки станом на 1 січня 2015 року на коефіцієнт 3,997 та коефіцієнта для ріллі 1,756. Згідно п. 11 цього ж договору, орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 1/12 частини річної орендної плати. Згідно п. 13 договору, у разі не внесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня в розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день простро-чення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 29 Договору передбачено, що орендар ОСОБА_4 має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження, отримувати продукцію і доход.

Згідно витягу №39281021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 червня 2015 року, ОСОБА_4 зазначена орендарем земельної ділянки площею 11, 2423 га, що призначена для ведення фермерського господарства кадастровий номер 5320255400:00:002:0204, розташованої на території Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області

Згідно Інформаційної довідки №64202082 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта від 25 липня 2016 року, право оренди щодо земельної ділянки площею 11,2423 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5320255400:00:002:0204 знаходиться на території Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, строк дії 15 років належить ОСОБА_4

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 серпня 2015 року відмовлено в задоволенні уточненого (збільшеного) позову ОСОБА_3 до ГУ Держземагенства у Полтавській області (процесуальний правонаступник Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області), ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про визнання поновленим та продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки за №184 від 30 грудня 2003 року, укладеним між Великобагачанською райдержадміністрацією та ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Великобагачанської райдержадміністрації від 26 грудня 2003 року №617 на такий самий строк і на тих самих умовах, а саме до 30 грудня 2023 року; про зобовязання ГУ Держземагенства у Полтавській області укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №184 від 30 грудня 2003 року, укладеного між Великобагачанською райдержадміністрацією та ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Велико-багачанської райдержадміністрації від 26 грудня 2003 року №617 та внести зміни в частині площі наданої земельної ділянки в оренду; про визнання договору оренди землі від 26 березня 2015 року, укладеного між ГУ Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_7 недійсним, витребування земельної ділянки площею, та скасування реєстрації даного договору оренди, тощо.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 21 жовтня 2015 року частково задоволено апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_2 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 серпня 2015 року.

Визнано поновленим та продовженим термін дії договору оренди земельної ділянки за №184 від 30 грудня 2003 року, укладеного між Великобагачанською райдержадіміністрацією та ОСОБА_3 на підставі розпорядження Великобагачанської РДА від 26 грудня 2003 року №617 на той самий строк і на тих самих умовах. Зобовязано ГУ Держземагенства у Полтавській області укласти з ОСОБА_3 додаткову угоду щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки №184 від 30 грудня 2003 року, укладеного між Великобагачанською райдержадміністрацією та ОСОБА_3 на підставі розпорядження Великобагачанської РДА від 26 грудня 2003 року №617.

Визнано договір оренди землі, укладений між ГУ Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_7 26 березня 2015 року, недійсним в частині передачі в оренду 3,0 га землі, право на користування яким має позивач ОСОБА_3, та витребувано з володіння ОСОБА_7 дану земельну ділянку.

Ухвалою колегії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року залишено без змін рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 жовтня 2015 року.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23 березня 2017 року у справі № 525/505/16-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2017 року, які є чинними, позов ОСОБА_3 до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_4, співвідповідачі: відділ Держгеокадастру у Великобагачанському районі Полтавської області, Великобагачанська районна державна адміністрація Полтавської області про визнання договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5320255400:00:002:0204, площею 11,2423 га недійсним, - задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі (кадастровий номер 5320255400:00:002:0204) від 27 травня 2015 року, укладений між ГУ Держземагенства у Полтавській області в особі голови Комісії з реорганізації ГУ Держземагенства у Полтавській області ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в частині передачі в оренду 10 (десяти) га землі, право на користування якою має позивач ОСОБА_3

Зобовязано ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3, земельну ділянку площею 10,0 га, договір оренди щодо якої визнано недійсним.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі (кадастровий номер 5320255400:00:002:0204) від 27 травня 2015 року, укладеного між ГУ Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_4 в частині, що стосується земельної ділянки площею 10га,договір оренди щодо якоївизнано недійсним. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В задоволенні позову ОСОБА_4 (представник позивача ОСОБА_8В.) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_3, Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про зобовязання вчинити певні дії, - відмовлено в повному обсязі.

Вирішено питання судових витрат.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначеними судовими рішеннями було встановлено, що під час дії договору оренди земельної ділянки від 30 грудня 2003 року № 184, 07 травня 2013 року, орендар ОСОБА_3 звернувся до орендодавця (після внесення змін до ЗК України) - ГУ Держземагентства у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 15 га для ведення особистого селянського господарства в оренду за межами населеного пункту на території Гоголівської селищної ради Великобагачанського району. До даного клопотання ОСОБА_3 додав копію договору оренди землі.

Згідно з листом від 06 червня 2013 року № 3262/900 ГУ Держземагентства у Полтавській області вищевказане клопотання ОСОБА_3 було залишено без задоволення, оскільки воно не містило чіткого відображення усіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображення на ній відомостей Державного земельного кадастру.

16 грудня 2014 року ОСОБА_3 було надано до ГУ Держземагентства у Полтавській області клопотання про поновлення договору оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 13,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гоголівської селищної ради Великобагачанського району за межами населених пунктів, разом з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та ряд інших документів.

Листом ГУ Держземагентства у Полтавській області від 15 січня 2015 року ОСОБА_3 відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки від 30 грудня 2003 року № 184, у звязку з пропуском строку щодо поновлення договорів на новий строк згідно зі ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Згідно довідки Великобагачанського відділення Миргородської обласної державної податкової інспекції, за період з 2005 року по 2014 роки ОСОБА_3 вносив до відповідного бюджету орендну плату з фізичних осіб.

Отже, після закінчення строку договору оренди земельної ділянки 01.11.2013 року ОСОБА_3 фактично продовжував користуватися нею, належно її утримувати та вносити орендну плату.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України №134 від 14 лютого 2003 року "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", наДержавний комітет України по земельних ресурсах покладено функції з державної реєстраціїземельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру.

Згідно з вказаним Указом Президента Державний комітет України по земельних ресурсах видав наказ від 23 травня 2003 року №135 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 травня 2003 р. за №408/7729, відповідно до якого (пункт 1 та 3 наказу) з 01 липня 2003 року Центр ДЗК на засадах самоокупності і платній основі здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, прав на них і переходу прав (трансакцій), надає фізичним та юридичним особам ефективні послуги у сфері використання даних державного земельного кадастру і державного реєстру земель.

Відповідно до зазначеного Указу Президента, Державний комітет України по земельних ресурсах видав наказ від 2 липня 2003 року №174, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за № 641/7962, яким затверджено Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, відповідно до якого, функції з реєстрації договорів оренди землі покладені на реєстраторів Державного реєстру земель структурні підрозділи Центру Державного земельного кадастру, які вносять відомості до бази даних АС ДЗК, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, а також ведуть Книгу реєстрації договорів оренди.

Проаналізувавши зазначені правові норми, суд першої інстанції прийшов до висновку, що на момент підписання спірного договору оренди землі від 30 грудня 2003 року, державна реєстрація договору оренди землі здійснювалася реєстратором Державного реєстру земель структурними підрозділами Центру Державного земельного кадастру, відомості про реєстрацію вносилися до Книги реєстрації договорів оренди, а також до бази даних АС ДЗК.

В судовому засіданні у суді першої інстанції було оглянуто Книгу записів державної реєстрації договорів оренди землі по Гоголівській селищній раді Великобагачанського району Полтавської області за 2003 рік (а.с. 217-220), витребуваної судом з Відділу Держгеокадастру у Великобагачанському районі Полтавської області, та встановлено, що в ній не міститься записів про державну реєстрацію договору оренди землі від 30 грудня 2003 року.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку, що договір оренди від 30.12.2003 року не пройшов державної реєстрації у встановленому законом порядку, тому є неукладеним. Оскільки недійсним можна визнати договір, який є укладеним, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання вказаного договору недійсним.

Разом з тим, висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають встановленим по справі обставинам, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР (чинного на час укладення спірного договору) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Порядок, форма укладення угод, а також наслідки недодержання форми угоди визначені главою 3 ЦК УРСР(чинного на час укладення спірного договору).

За положеннями ст. 20 ЗУ «Про оренду землі» ( у редакції, чинній на час укладення спірного договору) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Таким законом на час виникнення спірних правовідносин та укладення договору оренди був Закон України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі» передбачено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Частиною 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набрав чинності 3 серпня 2004 року передбачено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Виходячи з вищенаведеного, договір оренди від 30.12.2003 року, укладений між ОСОБА_3 і Великобагачанською районною державною адміністрацією Полтавської області, в якому зазначено, що договір зареєстровано Великобагачанською РДА, про що в книзі записів державної реєстрації договір оренди землі вчинено запис за №184 від 31.12.2003 р., пройшов державну реєстрацію у встановленому законом порядку, а тому породжує для сторін певні права та обовязки.

Не можна погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що оспорюваний договір оренди від 30.12.2003 року не пройшов державну реєстрацію відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2липня 2003 року №174, оскільки даний Порядок є підзаконним нормативним актом (рішенням Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 18 квітня 2007 року №35 дію цього акта зупинено з тих підстав, що Держкомзем України не наділений повноваженнями прийняття порядку ведення державного реєстру земель, оскільки він повинен установлюватись законом).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 31.10.2012 р. при розгляді справи № 6-55цс12.

Крім цього, за змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР (чинного на час укладення спірного договору) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_3 згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки від 31 грудня 2003 року, яку він прийняв та користувався на праві оренди відповідно до договору оренди від 30.12.2003 р. Після закінчення строку договору оренди земельної ділянки 01.11.2013 року ОСОБА_3 фактично продовжував користуватися нею, належно її утримувати та вносити орендну плату, що встановлено судовими рішеннями, про які вказувалося вище.

Враховуючи викладене, а також відсутність підстав встановлених законом для визнання договору оренди недійсним, підстав для встановлення його неукладеним колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на вищенаведене, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.

Відповідно, підстав для застосування строків позовної давності за заявою представника відповідача не вбачається, оскільки про укладення спірного договору позивачка дізналась до сплину, встановленого законом строку для звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304,п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п.3.4 ч. 1 309, ст.ст.313 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 26 липня 2017 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Великобагачанської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30 грудня 2003 року, - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моментуйого проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_1

Судді /підпис/ ОСОБА_9

/підпис/ ОСОБА_10

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного

Суду Полтавської області ОСОБА_1