Рішення № 69933183, 01.11.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4364/17

Провадження 2/635/2701/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого Юдіна Є.О.,

за участю секретаря Власенко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів та акту про реалізацію предмету іпотеки,

в с т а н о в и в:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства «СЕТАМ» (далі по тексту ДП «СЕТАМ»), ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів та акту про реалізацію предмету іпотеки.

В обґрунтування свої позовних вимог, позивач посилався на те, що 10 травня 2017 року о 09:00 год. розпочалися електронні торги з продажу майна - житловий будинок загальною площею 293,80 кв.м з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Виноградна, 31; та земельна ділянка (кадастровий номер 6325155300:00:011:0093), розташована за адресою Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Виноградна, 31. Номер лоту 210662.

На торги було зареєстровано 4 учасники, але підтверджено участь на момент початку торгів тільки учасника 2. Він і став переможцем торгів з єдиною пропозицією, що дорівнювала початковій ціні лоту.

Згідно з актом №51704614/7 від 17 липня 2017 року про реалізацію предмета іпотеки переможцем торгів є учасник торгів № 2 - ОСОБА_3

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404 від 02 червня 2016 року (далі - Закон про виконавче провадження) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Ч.1 ст.5 Закону про виконавче провадження передбачає що примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Стаття 61 Закону про виконавче провадження передбачає, що реалізація майна, на яке звернено стягнення, здійснюється, зокрема, шляхом електронних торгів. Ч.2 ст.61 Закону про виконавче провадження передбачає, що порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Ч.3 ст.61 Закону про виконавче провадження передбачено, що початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 28 вересня 2016 року затверджено Порядок реалізації арештованого майна (далі - Порядок).

Відповідно до абз.11 п.1 розділу І «Загальні положення» Порядку, електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 646 ЦК України, продаж майна за принципом аукціону відноситься до договорів купівлі-продажу і до нього застосовуються загальні положення про правочину купівлі-продажу. Зокрема положення про визнання правочину недійсним.

Ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.

До правил проведення торгів, відносяться норми трьох видів: які визначають процедуру підготовки проведення торгів; які регулюють порядок їх проведення; які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

Враховуючи, що до Порядку включено розділ, що передбачає порядок передачі майна на реалізацію, вважає, що цей етап є частиною процедури підготовки проведення торгів, і тому для визнання правочину недійсним важливим є додержання норм законодавства на цьому етапі, зокрема вимог щодо оцінки майна.

Розділом II Порядку «Передача майна на реалізацію», зокрема, передбачено що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону про виконавче провадження, яка передбачає, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Оскільки позивач вважав, що оцінку майна, яке передавалося на реалізацію з електронних торгів було проведено з порушенням діючого законодавства, зокрема, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 № 1440, та Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, він оскаржив ці дії до Харківського районного суду Харківської області (справа № 635/8096/16-ц).

Таким чином, вважає, що, по-перше, у правочині купівлі-продажу, що вчинений у процедурі електронних торгів не було додержано вимоги про визначення належним чином такої суттєвої умови договору купівлі-продажу, як ціна. По-друге, підготовку проведення торгів в частині визначення вартості лоту було здійснено з порушенням чинного законодавства.

Крім того, до процедури підготовки можна віднести опублікування інформаційного повідомлення в неналежному виданні або порушення строку його опублікування.

Розділ VII Порядку «Особливості реалізації окремих видів майна» передбачає, зокрема, особливості реалізації іпотечного майна. Пункт 2 Розділу VII Порядку передбачає, що реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку».

Строк підготовки до електронних торгів під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.

Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

В жодних місцевих друкованих засобах масової інформації публікації не відбулося. Інформаційне повідомлення про проведення торгів, доведене неналежним способом або в неналежному друкованому засобі масової інформації, зменшує можливість участі в торгах потенційних покупців і, відповідно, впливає на формування ціни реалізації. Тому недотримання правил про поінформованість невизначеного кола осіб щодо проведення торгів є істотним порушенням процедури. Вважаю, що мало учасників зареєструвалося на торги внаслідок того, що не було належного інформаційного повідомлення, передбаченого діючим законодавством. А першого разу торги взагалі не відбулися, що призвело до суттєвого зменшення і без того заниженої ціни лоту.

Також під час етапу передачі майна на реалізацію відбулося ще одне суттєве порушення законодавства. Відповідно до ч.3 ст.33 закону «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Стаття 41 закону «Про іпотеку» передбачає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом про виконавче провадження, з дотриманням вимог цього закону. Отже, законом Про іпотеку визначено спеціальний порядок для реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки.

Жодним із рішень суду, на підставі якого відбувається виконавче провадження, в процесі якого передано предмет іпотеки на реалізацію, не було звернено стягнення на предмет іпотеки. Виконавчий напис нотаріуса також не вчинявся. Тобто, іпотечне майно неможна було взагалі оцінювати та передавати на реалізацію на електронні торги. Це порушує права позивача, як іпотекодавція, а також чинне законодавство про іпотеку.

Ще одне порушення - іпотечне майно було передане на реалізацію передчасно. На початку березня 2017 року з метою виконання своїх зобов'язань, позивач за допомогою кур'єрської служби, надав державному виконавцю грошові кошти в іноземній валюті. Але, в порушення чинного законодавства, державний виконавець супровідним листом № 39648082/7 від 16 березня 2017 року повернув йому ці кошти. При цьому в супровідному листі державний виконавець сам процитував норми закону, згідно яких стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертаються на кошти боржника у національній та іноземній валюті, та при виявленні у боржника грошових коштів виконавець повинен винести постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Вилучена готівка в національній та/або іноземній валюті не пізніше наступного робочого дня зараховується виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Але замість того, щоб вчинити передбачені законом дії, повернув кошти, зазначивши, що він має внести ці кошти на депозит у іноземній валюті самостійно. А також зазначив, що виконавець має право самостійно визначати черговість накладення стягнення на майно.

Замість першочергового звернення стягнення на кошти, державний виконавець передав на реалізацію через прилюдні електронні торги майно позивача.

Позивач ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними електронні торги, оформлені протоколом №255085 від 10 травня 2017 року з реалізації арештованого майна житловий будинок загальною площею 293,80 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Бабаї, вул.Виноградна,31 та земельна ділянка (кадастровий номер 6325155300:00011:0093), розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Бабаї, вул.Виноградна,31, номер лоту 210662. Визнати недійним протокол №255085 проведення електронних торгів, сформований у Системі електронних торгів арештованим майном 10 травня 2017 року. Визнати недійсним акт №51704614/7 від 17 липня 2017 року про реалізацію предмета іпотеки. Зобовязати ДП «СЕТАМ» внести відповідні відомості до Системи електронних торгів арештованим майном.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 вересня 2017 року ОСОБА_4 залучена до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не зявились. Приймали участь у попередньому судовому засіданні, яке відбулось 10.10.2017 року і знали про день, час та місце наступного судового засідання. 27.10.2017 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 подав клопотання про відкладення розгляду справи призначене на 30.10.2017 року у звязку з тим, що він та ОСОБА_5 будуть брати участь у слідчих діях у кримінальному провадженні.

Суд вважає неявку представників позивача неповажною у звязку з наступним,

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

Цивільний позов був поданий до суду 07.08.2017 року, і на момент ухвалення рішення по справі вже минув двохмісячний строк.

Також документів, які б підтверджували поважність неявки в судове засідання представники позивача не надали.

Суд вважає, що не може бути пріоритетності явки особи до відділу поліції на слідчі дії, а ні до суду для розгляду справи по суті, тим паче судове засідання було призначене за 20 днів.

Тому суд, у світлі вимогст.6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод"і положеньст.157 ЦПК України, для забезпечення належного балансу процесуальних прав та обов'язків сторін у справі вважає за можливе розглянути позов за відсутності позивача та його представників.

Представник відповідача ДП «СЕТАМ» в судове засідання не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись не те, що ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги з реалізації предмету іпотеки: житлового будинку загальною площею 293,80 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,1200 га: Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул.Виноградна, 31 за номером лота № 210662.

Торги відбувались 10.05.2017 року за наслідками проведення яких переможцем визначено учасника № 2, який запропонував найвищу цінову пропозицію, а саме 1276000 грн.

Правила проведення прилюдних торгів визначено Порядком в даному випадку Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 28310/5 від 29.09.2016 року.

Зокрема, прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ X Положення, стаття 34 Закону України "Про нотаріат").

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Позивач посилається на те, що, на його думку, оцінка майна, яке передавалося на реалізацію з електронних торгів була проведена з порушенням чинного законодавства.

По-перше, ДП «СЕТАМ» немає жодного відношення до проведення оцінки арештованого майна, а тому не могло порушити права та інтереси Позивача в даному випадку.

По-друге, жодних доказів того, що оцінку було проведено з порушенням норм чинного законодавства Позивач не надає. Отже, дані посилання є необгрунтованими та базуються на припущеннях.

По-третє, згідно із Порядком організатор це державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку, державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення десятиденного строку для подання заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу, і направляє його начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі до Системи для проведення реалізації майна разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):

1) копією виконавчого документа, а в разі наявності зведеного

виконавчого провадження - довідкою державного виконавця щодо загальної

кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

2) копією акта опису й арешту майна;

3) копіями документів, що характеризують майно, та копіями

правовстановлювальних документів, що підтверджують право власності або

право користування майном;

4) копіями документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (акт визначення вартості майна або звіт про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження»);

5) у разі продажу майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, - довідкою про розмір частки державної власності в статутному фонді підприємства-боржника та копією повідомлення керівному органу підприємства про накладення арешту на майно такого боржника;

6) у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду;

7) копією акта приймання-передавання майна на зберігання Організатору (за наявності) або копією акта опису майна, якщо майно передається на зберігання боржнику, членам його сім'ї або іншим особам;

8) письмовою згодою стягувана щодо реалізації майна на комісійних умовах (у разі наявності);

9) іншими необхідними документами, передбаченими Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (зі змінами).У відповідності до пункту 4 розділу II Порядку, начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який не повинен перевищувати трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 3 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. ОСОБА_4 відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби.

Отже, ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів (в тому числі повторних), виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові № 3-112гс14 від 23 вересня 2014 року, "умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом № 606-ХІУ та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі Інструкція).

Законом № 606-ХІУ встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Законом № 606-ХІУ й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення статті 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження", а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням.

Зокрема, прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення).

Тимчасовим положенням передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3) по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), і по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, стаття 34 Закону України "Про нотаріат ").

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України" підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Що стосується порушень вимог статті 58 Законом № 606-ХІУ, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим Законом, щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними".

Для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, в розумінні ст.ст. 203 та 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме норм Тимчасового порядку. Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, тощо.

Крім того, у правовому висновку Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зазначено, що головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а саме тому окрім порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 N 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції «Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК ( 1618-15 ) у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК ( 1618-15 ) не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства».

Виходячи із вищезазначеного, дії та рішення органів державної виконавчої служби та ДП «СЕТАМ» є правомірними та здійснені виключно у відповідності до чинного законодавства.

Окремо щодо звернення державним виконавцем стягнення на предмет іпотеки без відповідного рішення суду потрібно зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

В той же час, згідно частини сьомої статті 51 Закону України "Про виконавче провадження", Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Верховний суд України в Постановах від 27 квітня 2016 року у справі №6-54цс16; від 30 березня 2016 року у справі 24-11 цс 15, від 28 вересня 2016 року у справі № 6-1680цс16 дійшов висновку, що підставою для застосування положень Закону України "Про іпотеку" є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження". Таким чином, положення Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без відповідного рішення суду або виконавчого напису нотаріуса в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Реалізація предмету іпотеки: житлового будинку загальною площею 293,80 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,1200 га: Харківська область Харківський район, смт. Бабаї, вул. Виноградна, 31 відбувалась в рамках виконавчого провадження № 48708403, де стягувачем є саме ПАТ "ВТБ Банк".

Враховуючи вищевказане, реалізація предмету іпотеки за відсутності судового рішення чи виконавчого напису нотаріуса не є порушенням правил які встановлюють процедуру реалізації арештованого майна. Також, реалізація нерухомого майна, яке обтяжено іпотекою, за правилами встановленими саме Законом України "Про іпотеку", жодним чином не порушує прав Позивача та не може вплинути на результат електронних торгів.

Крім того, Позивач керується положеннями Закону України "Про іпотеку" та вказує, що в жодних місцевих друкованих засобах масової інформації публікації про реалізацію предмета іпотеки не відбулося.

Так, згідно частини третьої статті 43 Закону України "Про іпотеку", Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

ДП «СЕТАМ» розміщено публікації про проведення електронних торгів з продажу предмету іпотеки по лоту № 210662 у двох засобах масової інформації, а саме: газета "Прем'єр" № 84 від 13 квітня 2017 року, газета "Харківський кур'єр" № 27 (3038) від 13 квітня 2017 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи ОСОБА_4 ОСОБА_8 в судове засідання не зявився. Повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи. Подав до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, у звязку з його зайнятістю на слідчих діях в органах поліції.

Суд вважає, що не може бути пріоритетності явки особи до відділу поліції на слідчі дії, а ні до суду для розгляду справи по суті, тим паче судове засідання було призначене за 20 днів, тому неявка в судове засідання є неповажною.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст.10,11,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб які беруть участь у справі, виникає спір.

Слід виходити з того, що відчуження майна з прилюдних (електронних) торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом встановлено, що заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 20 серпня 2012 року по справі №2034/2-2473/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та ОСОБА_9 солідарно було стягнено заборгованість за кредитним договором № 33Ф-ІК від 14.06.2007 року в розмірі 4976317 гривень 63 копійки, а також сплачені судові витрати.

У звязку з примусовим виконанням заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 серпня 2012 року по справі №2034/2-2473/11 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було відкрите виконавче провадження, обєднане у зведене виконавче провадження №51704614.

При проведенні примусових дій з реалізації боржника ОСОБА_1 державним виконавцем було замовлено проведення оцінки належного боржнику ОСОБА_1 нерухомого майна житлового будинку, загальною площею 293,80 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Бабаї, вул. Виноградна, 31 та земельної ділянки, кадастровий номер 6325155300:00:011:0093, розташованої за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Бабаї, вул. Виноградна, 31.

10 травня 2017 року вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, а також земельна ділянка, кадастровий номер 6325155300:00:011:0093, розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Бабаї, вул. Виноградна, 31 були придбані ОСОБА_3 з електронних торгів, проведених ДП «СЕТАМ» в порядку примусового виконання рішення по справі №2034/2-2473/11.

Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних (електронних) торгів за ціною та у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», при цьому умови, процедура підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а також розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначалося як Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХIV «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку», так і Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016№ 2831/5.

Електронними торгами є продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну та становлять спеціальну процедуру продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

ДП «СЕТАМ» це організатор торгів, на якого покладено відповідальність за забезпечення здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених Порядком.

Позивачем не наведено, в процесі судового розгляду не встановлено порушення нормативно встановлених правил та обставин, які б свідчили про порушення вимог законодавства при призначенні та проведенні вищенаведених електронних торгів.

Оцінка нерухомого майна, яке було предметом оспорених електронних торгів, була проведена за правилами та в порядку, передбаченому Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХIV «Про виконавче провадження», наведені позивачем доводи щодо невідповідності порядку проведення та результатів такої оцінки нічим не підтверджені та є бездоказовими.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Відповідно до ст.62 наведеного Закону реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Порушень вказаних приписів закону не встановлено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року по справі 2034/2-2473/11 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області ОСОБА_10 встановлено, що посилання скаржника на необгрунтоване не зарахування грошових коштів в рамках примусового виконання рішення суду, довів щодо чого заявлений також і в цій справі, є безпідставними, оскільки надані заявником купюри не є платіжними засобами для здійснення платежів на території України.

Що стосується порушень вимог статті 58 Законом № 606-ХІУ, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим Законом, щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними".

Проаналізувавши вищезазначений правовий висновок Верховного Суду України, суд приходить до висновку, що для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, в розумінні ст.ст. 203 та 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме норм Тимчасового порядку. Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, тощо.

Крім того, у правовому висновку Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зазначено, що головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а саме тому окрім порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 N 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції «Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК ( 1618-15 ) у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК ( 1618-15 ) не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства.»

Таким чином, цивільними судами не можуть братись до уваги посилання Позивача на дії державного виконавця, як підставу для визнання електронних торгів недійсними, так як надання оцінки діям органів державної влади не належить до цивільної юрисдикції, а є компетенцією адміністративного судочинства України більше того, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Така підстава, як порушення правил опублікування інформаційного повідомлення про проведення торгів також не знайшла свого підтвердження.

Згідно частини третьої статті 43 Закону України "Про іпотеку", Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

ДП «СЕТАМ» розміщено публікації про проведення електронних торгів з продажу предмету іпотеки по лоту № 210662 у двох засобах масової інформації, а саме: газета "Прем'єр" № 84 від 13 квітня 2017 року, газета "Харківський кур'єр" № 27 (3038) від 13 квітня 2017 року.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовної заяви, а отже про відмову в задоволенні позову.

Суд розподіляє судові витрати між сторонами, на підставі ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-216 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Судові витрати залишити за рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги, через суд який постановив рішення, в 10-денний строк із дня проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: