Рішення № 69932873, 30.10.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа №№643/7710/16-ц, 2/643/595/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2017 року м.Харків

Московський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Короткого І.П.

при секретарі Охріменко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Харківська міська рада, відділ реєстрації місця проживання у Московському районі м.Харкова про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 треті особи Харківська міська рада, відділ реєстрації місця проживання у Московському районі м.Харкова про визнання особи наймачем,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що квартира АДРЕСА_1 належить до державного житлового фонду. У квартирі зареєстровані та проживають позивачі. В цій квартирі зареєстрований також відповідач, який з листопада 2003 року в зазначеній квартирі не проживає. Просять суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1; відділу реєстрації місця проживання у Московському районі м.Харкова зняти з реєстрації ОСОБА_3.

ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому зазначив, що він зареєстрований та користується вказаною квартирою з 19.02.1992 року. 15.02.2016 року помер його батько, наймач вказаної квартири. Просить суд визнати ОСОБА_3 наймачем квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 свій первісний позов підтримали, проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 заперечували та пояснили про обставини, як вони зазначені у позові.

Представник ОСОБА_3 зустрічний позов підтримав, проти задоволення первісного позову заперечував та пояснив про обставини, як вони зазначені у позові.

Представники третіх осіб в судове засідання не зявились. Представник Харківської міської ради подав до суду письмові заперечення, в яких просив в задоволенні первісного позову відмовити.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а в задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить до державного житлового фонду. У квартирі зареєстровані та проживають позивачі. В цій квартирі зареєстрований також відповідач, який з листопада 2003 року по час звернення до суду з первісним позовом 29.06.2016 року в зазначеній квартирі не проживає. Судом не встановлено, щоб позивачі або інші особи перешкоджали відповідачу користуватися вказаним жилим приміщенням, а також не встановлено обставин, які суд міг би визнати поважною причиною того, що відповідач не користується вказаним жилим приміщенням.

Ці обставини підтверджуються довідкою КП Жилкомсервіс від 23.06.2016 року; квитанціями про особисту сплату ОСОБА_1 за комунальні послуги, що надаються за користування вказаною квартирою; рішенням Московського районного суду м.Харкова від 12.08.2011 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та стягнення аліментів; позовною заявою ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, в якій останній зазначає, що з 2003 року не проживає з ОСОБА_1; актом від 21.06.2016 року; показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які в судовому засіданні підтвердили факт не проживання ОСОБА_3 у вказаній квартирі з 2003 року.

Ч.1 ст.72 ЖК України передбачає, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення первісного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2

При цьому суд частково погоджується з доводами представника ОСОБА_3 про те, що акти від 10.11.2013 року, 15.12.2014 року, 20.05.2015 року є недопустимими доказами, оскільки на час їх складання вулиця Уборевича ще не була перейменована на вулицю Бучми.

Разом з тим, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час допиту в якості свідків в судовому засіданні підтвердили факт не проживання ОСОБА_3 у вказаній квартирі з 2003 року.

При цьому суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали з приводу надання цими свідками неправдивих показань, оскільки таких фактів судом встановлено не було.

Крім того, суд не погоджується з доводами представника ОСОБА_3 про застосування наслідків спливу строку позовної давності до спірних правовідносин, виходячи з такого.

Відповідно до ст.62 ЖК України, до відносин, що випливають з договору найму жилого приміщення, у відповідних випадках застосовуються також правила

цивільного законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Ч.2 ст.61 ЖК України передбачає, що договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Разом з тим, спірні правовідносини виникли між сторонами не з договору найму жилого приміщення, а з приводу визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Саме тому правова позиція, висловлена Верховним Судом України у справі №6-2913цс15, не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки справа, яку переглядав Верховний Суд України, була розпочата за позовом наймодавця, тобто житлово-експлуатаційної організації. Разом з тим, справа, яку розглядає суд першої інстанції, розпочата за позовом членів сімї наймача.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 суд відмовляє з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.106 ЖК України, Повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.

У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за

договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч.1 ст.60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, ОСОБА_3 не довів суду, що наймодавець відмовив йому у визнанні наймачем за договором найму, оскільки ніяких доказів цього суду не надав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 214, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Відділу реєстрації місця проживання у Московському районі м.Харкова зняти з реєстрації ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя

30.10.2017