Ухвала суду № 69930976, 22.09.2017, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8337/17

Провадження № 1-кп/346/324/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2017 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

Колегія суддів Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Веселова В.М., суддів П`ятковського В.І.,Бирич Н.В.

за участю: секретаря Максим`юк М.А.,

прокурора прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника- Зібаровської Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия шляхом клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою по кримінальному провадженню № 1-кп/344/516/2017 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно до ст. 89 КК не судима, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191,ч.3 ст.28, ч.2 ст.366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191,ч.3 ст.28, ч.2 ст.366 КК України,а саме привласнення чужого майна, вчинене повторно, в особливо великих розмірах, в складі організованої групи, у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншому підробленні документів, в складі організованої групи, що спричинило тяжкі наслідки.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 9 червня 2017 року,а в подальшому ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 27 липня 2017 року щодо обвинуваченої було обрано та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу.

Прокурор в судовому засіданні наголосив на необхідності продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченої, оскільки вчинений злочин є тяжким, обвинувачена на даний час не працює, може ухилитись від суду, незаконно впливати на свідків , а також тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення, за яке санкція відповідної статті 191 ч.5 КК України ,за якою обвинувачується ОСОБА_2 , передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі.

Обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник заперечили щодо продовження відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,просять замінити запобіжний засіб на домашній арешт.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) нікого не може бути позбавлено свободи, крім такого випадку і відповідно до процедури, встановленої законом, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Підстави для арешту передбачені нормами КК України та КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основних свобод людини, а саме ст.5 (право на свободу та особисту недоторканість), а також рішеннями Європейського суду по правам людини. Основна мета вказаної ст.5 Конвенції заключається в тому, щоб виключити необгрунтоване тримання під вартою особи (рішення ЄСПЛ по справі «Маккей проти Великобританії»). ЄСПЛ звертає увагу , що вимога законності тримання під вартою не може бути задоволена тільки шляхом дотримання національного законодавства,а національне законодавство повинно відповідати Конвенції, включаючи загальні принципи, які в ній відображені (справа «Плесо проти Угорщини»). В рішенні по справі «Джессіус проти Литви» ЄСПЛ роз`яснив , що в розумінні ст.5 Конвенції особа може бути взята під варту на підставі підпункта «с» пункта 1 цієї статті тільки в рамках кримінального судочинства з метою, щоб дана особа предстала перед компетентним органом за наявності обгрунтованої підозри. Суть терміну «обгрунтована підозра» полягає в існуванні фактів або інформації, які могли б переконати обєктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Яку саме підозру слід вважати обгрунтованою залежить від обставин справи.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, висловленої судом у п. 79 рішення Суду у справі Харченко проти України та у п. 170 рішення Суду у справі Лабіта проти Італії, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Таким чином, тримання під вартою і доставка до компетентного правоохоронного органу особи, щодо якої існує підозра у вчиненні кримінального правопорушення, якщо особа ухиляється або може ухилитись від покладених на неї обов`язків , передбачених законом, є належним засобом.

Щодо обвинуваченої було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалою Івано-Франківського міського суду від 9 червня 2017 року , продовжено ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 27 липня 2017 року, оскільки обвинувачена може ухилитись від суду, незаконно впливати на свідків ,у обвинуваченої відсутнє нерухоме чи рухоме майно, а також тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення, за яке санкція відповідної статті 191 ч.5 КК України ,за якою обвинувачується ОСОБА_2, передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі.

На даний час судовий розгляд даного кримінального провадження тільки розпочався , вищеперераховані обставини зазначені у вищезгаданих ухвалах Івано-Франківського міського суду від 9 червня 2017 року,та Коломийського міськрайонного суду від 27 липня 2017 року не змінилися, інших обставин, які б надавали підстави до зміни запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою суд не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Суд враховує, що взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, але вважає, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зокрема застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки є неможливим через відсутність осіб, які згодні взяти на себе це зобовязання, а застосування запобіжного заходу у виді особистого зобовязання або домашнього арешту є занадто мякими запобіжними заходами, що не відповідають характеру вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.

Однак, нормами частини 3ст. 183 КПК Українипередбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбаченихстаттею 194 цього Кодексубудуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Враховуючи характеризуючі дані обвинуваченої особи, тяжкість вчиненого злочину та те, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає за необхідне призначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обовязків.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинувачену також додаткові обовязки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увязнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний,обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

За наведених обставин, запобіжний захід обвинуваченій, визначений ухвалами Івано-Франківського міського суду та Коломийського міськрайонного суду , слід продовжити.

Крім цього, від захисника обвинуваченої та обвинуваченої поступило клопотання про слухання справи шляхом проведення відеоконференцзв`язку, яке слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.183, 331, 369-372, ч. 2 ст. 392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_2 , визначений ухвалою Івано-Франківського міського суду від 9 червня 2017 року , у вигляді тримання під вартою вважати продовженим строком на 60 днів, тобто до 24 листопада 2017 року, до 14.40 год.

Встановити розмір застави, який становить 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, ,що становить 400 000 гривень 00 копійок, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), що обгрунтовується обставинами даними кримінального правопорушення, характеризуючими даними на обвинувачену, та їх суспільною небезпечністю.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_2 наступні обовязки:

1)прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2)не відлучатись із населеного пункту, в якому вони зареєстровані, проживають чи перебувають, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4)утримуватись від спілкування з свідками.

5)здати всі наявні у обвинуваченої закордонні паспорти.

Розяснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суми застави має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця увязнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у звязку із внесенням застави обвинуваена вважатиметься такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та прокурору після її проголошення та направити начальнику УВП-12 м. Івано-Франківська.

Наступне судове засідання провести слуханням шляхом проведення відеоконферензв`язку з УВП-12 31 жовтня 2017 року на 15.30 год.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Веселов В. М.

Судді